Постанова № 32251848, 03.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 5015/4819/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргиЛьвівської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2013у справігосподарського суду Львівської областіза позовомЛьвівської міської радидотовариства з обмеженою відповідальністю лікувально-профілактичного підприємства "Горицвіт"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивачаКомунальна перша міська поліклінікапровитребування нерухомого майна із чужого незаконного володінняв судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:Гнатковська М.І. - дов. №1104-вих-826 від 26.06.2013;від відповідача:не з'явились;від третьої особи:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 15.01.2013 господарського суду Львівської області від (суддя Кидисюк Р.А.) позов Львівської міської ради задоволено. Зобов'язано ТОВ Лікувально-профілактичне підприємство "Горицвіт" звільнити нежитлові приміщення, що знаходяться на вул. Руська, 20 у м. Львові загальною площею 88,6 кв. м та повернути вказані приміщення Комунальній першій міській поліклініці шляхом підписання акту приймання-передачі, з тих підстав, що за наявності заперечень з боку орендодавця договір оренди, після закінчення його строку, припиняється, а об'єкт оренди повинен бути повернений орендодавцю.

Постановою від 06.03.2013 Львівського апеляційного господарського суду (судді: Скрипчук О.С. - головуючий, Дубник О.П., Процика Т.С.) рішення від 15.01.2013 господарського суду Львівської області скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Стягнуто з Львівської міської ради на користь ТОВ ЛПП "Горицвіт" 573,50 грн. судового збору.

Постанова мотивована тим, що відповідно до приписів закону (ст. 793 ЦК України) договір оренди, укладений на строк більше ніж три роки підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню, тому враховуючи аналогію закону (ст.ст. 8, 654 ЦК України) додаткові угоди до договору оренди, які укладено на строк більше трьох років, необхідно вчиняти у такій самій формі, що і договір до якого вони укладались.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції Львівська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального і процесуального права, зокрема, ч. 1 ст. 55, ст. 129, ст. 143 Конституції України; ст.ст. 15, 16, 215, 314, ч. 1 ст. 316, 317, ч. 1, 2 ст. 319, 321, ч. 2 ст. 327, 387, 388, 398, 764, 793, 794 Цивільного кодексу України; ст. 134, ст. 136 Господарського кодексу України; ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"; ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування"; ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ ЛПП "Горицвіт" у відзиві на касаційну скаргу просить у задоволенні касаційної скарги відмовити. При цьому посилається на те, що договір оренди, за відсутності протягом місяця після закінчення терміну його дії заперечень з боку позивача, є продовженим до 16.03.2014, а додаток до договору є нікчемним, оскільки не посвідчений нотаріально.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 16.03.2004 Комунальною першою міською поліклінікою (орендодавець) та ТОВ ЛПП "Горицвіт" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення поліклініки на вул. Руській, 20 у м.Львові (позначених в плані в підвалі: XXII площею 19,5 кв. м.; на 1-ому поверсі:32-1;32-3;32-11 площею 33.1 кв. м. та на антресолі від 32-12 по 32-17 площею 36,0 кв. м.) загальною площею 88,6 кв. м. з цільовим використанням під аптечний заклад, строком до 16.03.2009, тобто на 5 років. Договір нотаріально посвідчений.

Пунктом 4.3 договору оренди нерухомого майна від 16.03.2004 сторони передбачили, що якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень орендодавцем протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, згідно ст. 764 Цивільного кодексу України.

Зазначений об'єкт оренди знаходиться у повному господарському віданні Комунальної першої міської поліклініки та належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова на підставі рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 31.10.1963 за № 662 "Про передачу приміщень Вищої партійної школи установам охорони здоров'я", зареєстрованого згідно реєстраційного посвідчення у ЛОДК "БТІ та ЕО" 25.02.2000 реєстровий № 1460 та записано в реєстрову книгу за №5.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 17.03.2009 Комунальною першою міською поліклінікою та ТОВ ЛПП "Горицвіт" підписаний додаток до договору від 16.03.2004. За умовами якого термін дії договору встановлений сторонами до 01.03.2012. Додаток від 17.03.2009 до договору від 16.03.2004 нотаріально не посвідчений.

Пунктом 12.3 договору від 16.03.2004 сторони передбачили, що зміни та доповнення до даного договору вносяться у формі та порядку встановленому чинним законодавством України.

За ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, тому апеляційна інстанція обґрунтовано дійшла висновку, що додаткову угоду до договору оренди від 16.03.2004, необхідно було вчиняти у такій самій формі, що і договір до якого вона укладались.

Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що станом на момент судового розгляду договір оренди від 16.03.2004 є чинним, оскільки відповідач по закінченню строку дії даного договору не був попереджений про не бажання його продовжити. Тобто, на підставі п. 4.3 договору від 16.03.2004, цей договір вважається поновленим на строк, який був раніше для нього встановлений.

Відповідно ст.ст.111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Львівським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 06.03.2013 Львівського апеляційного господарського суду зі справи №5015/4819/12 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга