Постанова № 32251821, 03.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 липня 2013 р. №820/4520/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.,

представників : позивача - Косяченко Є.С., відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби , в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001262201 від 29.05.13 року про сплату 510118,00 грн. з податку на додану вартість і штрафних (фінансових) санкцій 127530,00 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001272201 від 29.05.13 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 75347,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, письмових заперечень не надав, однак представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень та клопотань не надав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання -юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.01.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 06.01.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 1669/22.1-07 від 16.05.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001262201 від 29.05.13 року , яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 637648,00 грн. , з яких за основним платежем 510118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 127530 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0001272201 від 29.05.13 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75347,00 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки №1669/22.1-07 від 16.05.2013 року висновки відповідача про порушення позивачем ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України донараховано податку на додану вартість на загальну суму 510118 грн., у тому числі за вересень 2012р. - 347658 грн., жовтень 2012р. -33156 грн., листопад 2012р. - 25375 грн., грудень 2012р. 103929 грн. та зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2012р. в сумі 75347 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

З наданих до суду податкових декларацій з ПДВ вбачається, що до складу податкового кредиту були включені податкові накладні отримані від ТОВ "СТД-Сталь" у вересні 2012 р. в сумі ПДВ 459120 грн.; від ПАТ "Одескабель" у серпні 2012 р. в сумі ПДВ 53333 грн.; від ТОВ "Електромашхолдінг" у грудні 2012 року в сумі ПДВ 73012 грн.

З акту перевірки вбачається, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС складено акт від 05.02.2013 року № 50/22.4-07/38000316 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Голден-Вей", код ЄДРПОУ 38000316 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.03.2012р. по 31.12.2012р.». Вказаним актом перевірки встановлено, що за перевіряємий період господарська діяльність ТОВ "Голден-Вей", яка пов'язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків, в тому числі і на адресу ТОВ "СТД-Сталь" має ознаки нереальності здійснення. Таким чином, в результаті дослідження ланцюгу постачання щодо взаємовідносин ТОВ "ЕП СТАР" з платниками податків ТОВ "СДТ-СТАЛЬ" та ТОВ "Голден-Вей" за вересень 2012 року, відповідач прийшов до висновку про порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Щодо правових відносин з ТОВ "СДТ-СТАЛЬ" встановлено, що між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СДТ-СТАЛЬ" (як постачальником) укладено договір поставки товарів № 83 від 01.05 2013 року. Згідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві Лінію з екструдуванню міді на базі Conform S315 (далі «Товар») у строки та на умовах, встановлених в договорі, а покупець зобов'язується оплатити вартість товару і прийняти його відповідно до умов договору. Ціна товару, який поставляється за договором, становить 2754720,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 459 120,00 грн. (п. 1.2 договору).

Поставка товару здійснюється на умовах ЕХW-склад продавця (м.Харків, пр.Московський, 275) відповідно до Міжнародних правил тлумачень умов «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року (п. 2.1 договору). Поставка товару здійснюється шляхом відвантаження товару зі складу постачальника (п. 2.2 договору). Датою поставки Товару вважається дата видаткової накладної (п. 2.3 договору).

Зазначена господарська операція з придбання ТОВ "ЕП СТАР" товарів підтверджується первинними документами, а саме: договором № 83 від 01.05 2013 року; податковою накладною №17 від 20.03.2012 року; видатковою накладною № РН-0000047 від 20.03.12 р. на суму 2754720,00 грн.; накладною на переміщення товару, за якою здійснювалося отримання та оприбуткування товару на склад. Оплата за отриманий товар за договором № 83 від 01.05 2013 року була проведена в повному обсязі на суму 2754720,00 у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено та актом перевірки не встановлено.

Правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, перелічена сума податкового кредиту підтверджена відповідною податковою накладною. В свою чергу, ця податкова накладна складена на підставі договору, видаткової накладної, є зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накданих та відповідає вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за вказаним договором товарно-транспортна накладна не складалася, оскільки товар знаходився на складі за адресою м. Харків пр. Московський, 275 , який орендували покупець ТОВ "ЕП СТАР" (договір суборенди № 59 від 01.02.2012 р.) і постачальник ТОВ "СДТ-СТАЛЬ" (договір суборенди №5 від 01.04.2011 року). Товар був облікований на підприємстві, що підтверджується накладною на переміщення № ПМ-00000056 від 20.03.2012р., карткою рахунку 104.

Переміщення обладнання від ТОВ "Голден-Вей" до ТОВ "СДТ-СТАЛЬ", підтверджується товарно-транспортною накладною від 12.03.2012 р.

Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарської операції був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення вказаної податкової накладної, яка виписана контрагентом позивача, та на підставі якої позивач скористався правом на формування податкового кредиту в вересні 2012р.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договором поставки товару, видатковою накладною, податковою накладною, платіжними дорученнями, банківськими виписками, накладною на переміщення товару, карткою рахунку 104.

Судом встановлено, що придбання позивачем товару у ТОВ "СДТ-СТАЛЬ", здійснювалось саме в межах господарської діяльності. Згідно довідки АА№847869 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" є: оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля; виробництво інших кольорових металів; оптова торгівля відходами та брухтом; виробництво інших видів електронних і електричних проводів та кабелів; виробництво міді. До суду позивачем подано дозвіл № 403.13.63-50.50 від 25.06.2013р. на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки при виробництві міді, а саме лінії по екструдуванню міді на базі Conform S315; висновок експертизи № 63.2-02.2-01-0859.13 від 17.06.2013р. стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання за адресою промислового виробництва м. Харків пр. Московський 275 на лінію по екструдуванню міді на базі Conform S315; висновок експертизи № 63.2-17-0791.13 від 13.06.2013р. щодо відповідності засобів виробництва, придбаних за кордоном, нормативно - правовим актам з охорони праці, що чинні на території України на лінію по екструдуванню міді на базі Conform S315 та технічний паспорт на вказаний товар.

Судом не встановлено невідповідності даних податкової накладної фактичним обставинам.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту платника ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "СДТ-СТАЛЬ" здійснено відповідно до п.п.198.3 , 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.

Щодо правових відносин з ПАТ "Одескабель" встановлено, що між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" (як покупцем) та ПАТ "Одескабель" (як постачальником) укладено договір поставки товарів № 511 від 05.06.2012 року, згідно з яким було придбано мідну катанку та виписано податкову накладну №1040 від 27.07.2012 року на суму 320000,00 грн., в тому числі ПДВ - 53333,00 грн.

Згідно акту перевірки податковий орган не ставить під сумнів реальність укладання та виконання договору між "ЕП СТАР" та ПАТ "Одескабель", а робить висновок, що до складу податкового кредиту помилково двічі віднесено податок на додану вартість по вказаній накладній у серпні 2012 року.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Позивачем до податкового органу подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2012 року, в якій відображено податковий кредит в розмірі 603526 грн. та згідно реєстру виданих та отриманих накладних за порядковим № 23 включено податкову накладну №1040 за датою виписки 30.07.2012р. (а.с. 71-75)

Відповідно до п. 201.15 ст. 201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Згідно п. 1 Наказу ДПАУ № 1002 від 24.12.2010р. «Про затвердження форми Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Відповідно до п. 2 Розділу V цього Наказу передбачено, що при виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+". Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-".

На виконання вимог вищезазначених приписів позивачем надано до суду реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2012 року, з якого вбачається що позивачем виправлено виявлену помилку у вказаному реєстрі за вказаною податковою накладною, в частині визначення дати виписки податкової накладної, що підтверджується вчиненими записами під № 85,86. (а.с. 76-82) Як вбачається з матеріалів справи сума податку на додану вартість за податковою накладною №1040 від 27.07.2012 року на суму ПДВ - 53333,00 грн. не була включена до складу податкового кредиту жовтня 2012 року.

Отже суд доходить до висновку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит у серпні 2012 в сумі 53333 грн. за податковою накладною №1040 від 27.07.2012 року, яка є зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних та складена у відповідності до порядку заповнення податкової накладної.

Щодо правових відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Електромашхолдінг" встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" (як замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електромашхолдінг" (як виконавцем) укладено договір про виготовлення продукції з давальницької сировини № 03 від 25.06.2012 року. На виконання умов вказаного договору були виконані роботи по переробці катанки мідної в мідну шину, що підтверджується актами надання послуг а саме: №2 від 01.09.2012 року, №3009/1 від 30.09.2012 року, акт №3110/1 від 31.10.2012 року. Оплата проводилась у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками. На виконання зазначеного договору було виписано податкову накладну № 1 від 31.10.2012р. на суму ПДВ 73011,90 грн.

Як вбачається з акту перевірки податковий орган не ставить під сумнів реальність укладання та виконання договору між ТОВ "ЕП СТАР" та ТОВ "ЕЛЕКТРОМАШХОЛДІНГ", а робить висновок, що до складу податкового кредиту за грудень 2012р. віднесено податок на додану вартість по придбаним ТМЦ у ТОВ "ЕЛЕКТРОМАШХОЛДІНГ" за податковою накладною № б/н від 31.10.2012р. на суму ПДВ 73011,90 грн., яка виписана з порушенням вимог податкового законодавства, а саме відсутні номер податкової накладної, опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм), тобто яка заповнена з порушенням вимог податкового законодавства.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді;б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер податкової накладної;б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п.п. 12.4-12.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011, № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (далі - Наказ № 1379) встановлено порядок заповнення відповідних граф податкової накладної, а саме : у графу 5 - одиниця виміру товарів/послуг - грн, шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо; у графу 6 - кількість (об'єм, обсяг) постачання товарів/послуг. У разі якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 6 указується: "послуга/проценти тощо"; у графу 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування податку на додану вартість;

Щодо податкової накладної виписаної ТОВ "ЕЛЕКТРОМАШХОЛДІНГ" № 1 від 31.10.2012р., суд зазначає, що в графі порядковий номер зазначено «1», у графі 3 зазначено «послуги з переробки катанки мідної в мідну шину в асортименті», в графі 5 зазначено - «кг», в графі 6 зазначено відповідну кількість - 53163,00, а в графі 7 зазначено ціну за одиницю.

Таким чином твердження відповідача про відсутність реквізитів у зазначеній податковій накладній спростовується фактичними обставинами справи.

Отже суд приходить до висновку, що вказана податкова накладна заповнена у відповідності до вимог п.п. 12.4-12.6 Наказу № 1379, за своєю формою та змістом податкова накладна відповідає вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату вказаної накладної юридичного статусу первинного документу судом не виявлено.

Доказів наявності іншої накладної яка б за своїм змістом та формою була схожа на податкову накладну № 1 від 31.10.2012 р. виписану ТОВ "Електромашхолдінг", але з порушенням п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податковим органом до суду не подано.

Суд зазначає, що зауваження податкового органу до податкової накладної не свідчить про неможливість ідентифікувати контрагента позивача та документи на підставі яких вона виписана та за безспірного факту придбання позивачем зазначеної в ній послуги, самі по собі вказані відповідачем недоліки не позбавляють позивача права на податковий кредит, щодо зазначеної в цій податковій накладній суми податку.

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні судом встановлено, що обставин порушення заповнення вказаної податкової накладної під час її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та направлення квитанції про неприйняття, в ході проведення перевірки не встановлено та до суду таких доказів не подано, вказана накладна на даний час є зареєстрованою належним чином та міститься в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи. Відсутність квитанції про неприйняття, свідчить що вказана податкова накладна сформована з дотриманням вимог п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Податкового кодексу України.

Таким чином, спростовуються висновки Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, щодо порушення п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. (п. 200.3 ст. 200 ПК України)

З огляду на те, що податковий кредит за вказаними податковими накладними сформовано з дотриманням вимог чинного законодавства, висновок відповідача про завищення від'ємного значення є необґрунтованим.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001262201 від 29.05.13 року, № 0001272201 від 29.05.13 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001262201 від 29.05.13 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 510118,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 127530,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001272201 від 29.05.13 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 75347,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕП СТАР" (юридична адреса: 61057, м. Харків пров. Театральний б. 11/13, код 37459434) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 липня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.