Постанова № 32251781, 04.07.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 липня 2013 р. №820/3667/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.,

представників : позивача - Чернякова С.М., відповідача - Онищенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" , з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби , в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 29.12.2012р. № 0000960040 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2363191грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1181596 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 29.12.2012 р. № 0000970040 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 183732грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91866 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов просив задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову, зазначивши, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів», код за ЄДРПОУ 01056362, з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період січень-червень 2012 року, та податку на додану вартість за період січень - серпень 2012 року при правових відносинах з ТОВ «Дон» (код 32627930), ТОВ «ТК «Алиста» (код 37259577), про що складено акт № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби були винесені податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012р. № 0000960040 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2363191грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1181596 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 р. № 0000970040 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 183732грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91866 грн.

Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків державної податкової служби, Міністерства доходів та зборів.

За результатами розгляду скарг були прийняті рішення Окружною державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків державної податкової служби №5163/10/10-233 від 20.03.2013 р. та Міністерством доходів та зборів №1142/6/99-99-10-01-15 від 22.04.2013 р., якими залишено без змін податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, а скарги - без задоволення.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року висновки відповідача про порушення Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів": п.198.1, п.198.6 статті 198, абз. «а» п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, в наслідок чого ДП «Укрспецвагон» занижено позитивне значення на суму 2363191,40 грн., по взаємовідносинам з ТОВ «Дон» (код 32627930), що призвело на заниження грошового зобов'язання до сплати на суму 2363191 грн. по податковим деклараціям з ПДВ за період січень-серпень 2012 року; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України в зв'язку з чим ДП «Укрспецвагон» занижено нараховану суму податку на прибуток по операціям з ТОВ «Дон» за 1-2 квартали 2012 року - 183731,70 грн.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняте на їх підставі спірне податкове повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Згідно з матеріалами справи між позивачем, Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Дон " (як постачальником) було укладено договір поставки №416П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.405)ю від 15.08.2011р. згідно протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів на постачання вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні). Відповідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцю товар:вагонні запасні частини. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 10388520 грн., у т.ч. ПДВ 1731420,0 грн. Ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору (п.3.3 договору). Місце поставки (передачі) товарів: вул. Леніна,5 смт. Панютине, м. Лозова, Харківська обл., Україна (п.5.2 договору). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до Правил «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000 року на умовах DDP( п.5.3 договору). Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору (п.5.4 договору).

Зазначена господарська операція Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податкова накладна №01 від 17.01.2012, рахунок-фактура від 17.01.2012р. №1701/1, видаткова накладна від 17.01.2012р. №1701/1, приходний ордер №150 від 17.01.2012р. ; податкова накладна №02 від 17.01.2012, рахунок-фактура від 17.01.2012р. №1701/2, видаткова накладна від 17.01.2012р. №1701/2, приходний ордер №158 від 17.01.2012р. (а.с. 150-163 т.1)

Між позивачем, Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Дон " (як постачальником) було укладено договір поставки №443П-ЦВСВ(ВМТП-11.435)ю від 30.08.2011р. Відповідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцю товар:вагонні запасні частини. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 5232000 грн., у т.ч. ПДВ 872000,0грн. Згідно п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, Україна (п 5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця відповідно до «ІНКОТЕРМС» редакція 2000 р. на умовах DDP. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару (п 5.3. договору). Згідно п.5.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.

Зазначена господарська операція Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податкова накладна №03 від 30.01.2012, рахунок-фактура від 30.01.2012р. №3001-1, видаткова накладна від 30.01.2012р. №3001-1, приходний ордер №452 від 31.01.2012р.; податкова накладна №04 від 30.01.2012, рахунок-фактура від 30.01.2012р. №3001-2, видаткова накладна від 30.01.2012р. №3001-2, приходний ордер №453 від 30.01.2012р.; податкова накладна №5 від 12.03.2012 р. , рахунок-фактура від 01.03.2012р. №0103-1, видаткова накладна від 01.03.2012 року №0103-1, приходний ордер №980 від 12.03.2012р. (а.с. 164-183 т.1)

Також, між позивачем, Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Дон " (як постачальником) було укладено договір поставки №261П-ЦВСВ(ВМТП-12.292)ю від 13.04.2012р. Відповідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцю товар:вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні, що були у використанні). Кількість товару вказана у специфікації №1, що додається до договору. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 18288 000 грн., у т.ч.ПДВ 3048000,0 грн. Згідно п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів м. Донецьк, м. Костянтинівка, м. Дніпропетровськ (п 5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до «ІНКОТЕРМС» редакція 2000 р. на умовах EXW(п 5.3. договору).

Зазначена господарська операція Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податкова накладна №6 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/1,видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/1 , приходний ордер №1790 від .13.04.2012р.; податкова накладна №7 від 13.01.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/2,видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/2, приходний ордер №1853 від 16.04.2012р.; податкова накладна №8 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/5, видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/5, приходний ордер № 1854 від 16.04.2012р.; податкова накладна №9 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/4, видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/4 , приходний ордер №1789 від 13.04.2012р.; податкова накладна №10 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/3, видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/3, приходний ордер №1788 від 13.04.2012р.; податкова накладна №11 від 28.04.2012, рахунок-фактура від 28.04.2012р. №2804/1, видаткова накладна від 28.04.2012р. №2804/1 , приходний ордер №1998 від 30.04.2012р.; податкова накладна №12 від 04.05.2012, рахунок-фактура від 04.05.2012р. №0405/1, видаткова накладна від 04.05.2012р. №0405/1 , приходний ордер №2080 від 04.05.2012р.; податкова накладна №13 від 23.05.2012, рахунок-фактура від 23.05.2012р. №2305/1, видаткова накладна від 23.05.2012р. №2305/1 , приходний ордер №2229 від 23.05.2012р.; податкова накладна №14 від 30.05.2012, рахунок-фактура від 30.05.2012р. №3005/2, видаткова накладна від 30.05.2012р. №3005/2, приходний ордер №2387 від 30.05.2012р.; податкова накладна №15 від 30.05.2012, рахунок-фактура від 30.05.2012р. №3005/1, видаткова накладна від 30.05.2012р. №3005/1, приходний ордер №2386 від 30.05.2012р.; податкова накладна №16 від 11.06.2012, рахунок-фактура від 11.06.2012р. №1106/1, видаткова накладна від 11.06.2012р. №1106/1 , приходний ордер №2517 від 11.06.2012р.; податкова накладна №17 від 11.06.2012, рахунок-фактура від 11.06.2012р. №1106/2, видаткова накладна від 11.06.2012р. №1106/2 , приходний ордер №2516 від 11.06.2012р., приходний ордер №2555 від 11.06.2012р.; податкова накладна №18 від 13.06.2012, рахунок-фактура від 13.06.2012р. №1306/2, видаткова накладна від 13.06.2012р. №1306/2. , приходний ордер №2518 від 13.06.2012р.; податкова накладна №19 від 13.06.2012, рахунок-фактура від 13.06.2012р. №1306/1, видаткова накладна від 13.06.2012р. №1306/1 , приходний ордер №2556 від 13.06.2012р.; податкова накладна №20 від 13.06.2012, рахунок-фактура від 13.06.2012р. №1306/03, видаткова накладна від 13.06.2012р. №1306/03. приходний ордер №2720 від 13.06.2012р.; податкова накладна №21 від 19.06.2012, рахунок-фактура від 19.06.2012р. №1906/1, видаткова накладна від 19.06.2012р. №1906/1 , приходний ордер №2725 від 19.06.2012р.; податкова накладна №22 від 26.06.2012, рахунок-фактура від 26.06.2012р. №2606/1, видаткова накладна від 26.06.2012р. №2606/1 . приходний ордер №2748 від 27.06.2012р.; податкова накладна №23 від 16.07.2012, рахунок-фактура від 12.07.2012р.№1207/1, видаткова накладна від 16.07.2012р. №1607/1 , приходний ордер № 3113 від 20.07.2012р.; податкова накладна №24 від 30.07.2012 рахунок-фактура від 30.07.2012р. №3007/1, видаткова накладна від 30.07.2012р. №3007/1, приходний ордер №3294 від 31.07.2012р.; податкова накладна №25 від 03.08.2012, рахунок-фактура від 03.08.2012р. №0308/1. видаткова накладна від 03.08.2012р. №0308/1, приходний ордер №3341 від 03.08.2012р.; податкова накладна №26 від 09.08.2012, рахунок-фактура від 09.08.2012р. №0908/1, видаткова накладна від 09.08.2012р. №0908/1 , приходний ордер №3481 від 16.08.2012р.; податкова накладна №27 від 17.08.2012, рахунок-фактура від 17.08.2012р. №1708/1, видаткова накладна від 17.08.2012р. №1708/1, приходний ордер №3549 від 17.08.2012р.; податкова накладна №28 від 20.08.2012 рахунок-фактура від 20.08.2012р. №2008/1, видаткова накладна від 20.08.2012р. №2008/1, приходний ордер № 3551 від 22.08.2012р.; податкова накладна №29 від 21.08.2012 рахунок-фактура від 21.08.2012р. №2108/1, видаткова накладна від 21.08.2012р. №2108/1. , приходний ордер № 3550 від І 22.08. 2012р.; податкова накладна №30 від 28.08.2012 рахунок-фактура від 28.08.2012р. №2808/1, видаткова накладна від 28.08.2012р. №2808/1. , приходний ордер № 3684 від 31.08.2012р.; податкова накладна №31 від 29.08.2012 рахунок-фактура від 29.08.2012р. №2908/1, видаткова накладна від 29.08.2012р. №2908/1. , приходний ордер № 3683 від 31.08.2012р. (а.с. 184-249 т.1, 1-46 т.2)

Оплата за отриманий товар за договором №416П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.405)ю від 15.08.2011 р., №443П-ЦВСВ(ВМТП-11.435)ю від 30.08.2011р., №261П-ЦВСВ(ВМТП-12.292)ю від 13.04.2012р. була проведена у безготівковій формі, що підтверджується реєстром платіжних доручень, наявним в матеріалах справи та даними акту перевірки. (а.с. 47-50 т.2)

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.

Отримання товару здійснювала уповноважена на те особа за довіреностями, що були зареєстровані в книзі обліку довіреностей, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 215-232 т. 2)

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, за якими здійснювалося отримання та оприбуткування товару на склад. (а.с. 153-177 т.2) З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару здійснювалось транспортом МАЗ 54323 039 дер.номер НОМЕР_6, МАЗ 54323 039 дер.номер НОМЕР_7, МАЗ МАН 543258 дер.номер НОМЕР_8, КАМАЗ 54105 дер.номер НОМЕР_3 та напівпричепи МА39758 012 держ.номер НОМЕР_9, МАЗ 93866041-держломер НОМЕР_10, МАЗ 9758 012 дер.номер НОМЕР_4 та МАЗ 9758 дер.номер НОМЕР_5, що належить на праві власності Державному підприємству "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", згідно свдоцтв на реєстрацію транспортних засобів (а.с. 70-71 т. 1)

Судом встановлено, що при здійсненні поставки за договорами товар поставлявся на склад позивача, що розташований за адресою вул. Леніна, 5, с.Панютине, м.Лозова, який належить підприємству згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою 40,6 га, Серія ЯЯ№316533 та технічного паспорту на одне із нежилих зданій складу, яке розташоване по вул. Леніна, 5 та має загальну площу 483,9 кв.м. (а.с.133-143 т. 2).

В подальшому вказаний товар було використано для виробничих цілей, а саме для деповського та капітального ремонту вантажних вагонів, що підтверджується вимогами №№04002, 02473, 06267, 04027, 02446, 02443, 02457, 02451, 01992, 01191, 02415, 02427, 14391, 14417, 01991, 01110, 14371, 01154, 02442, 04042, 02413, 04003, 01190, 02429, 14370, 14387, 04540; 02247, 341, 7270, 11498, 11509, 11483, 3354, 3276, 3386, 11558, 3412, 11565, 3483, 3471, 3510, 3484, 02298, 01071, 02282,0 02225, 14677, 03846, 04112, 2461, 2446, 04132, 03848, 14676, 14675, 04131, 03847, 02414, 14416, 02469, 13477 на підставі яких цеха отримували матеріали та звітом про виробничу діяльність ДП «Укрспецвагон» за 1,2 та 3 квартали 2012 року, в якому відображено кількість відремонтованих вагонів за три квартали 2012 року, також нормами витрат матеріалів та запасних частин на деповський ремонт окатишевоза та нормами витрат матеріалів та запасних частин на капітальний ремонт окатишевоза.

Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки; видатковими накладними; податковими накладними; реєстром платіжних доручень про перерахування коштів відповідно до яких Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" провело розрахунок за отримані товари; рахунками -фактурами; актами проведення вхідного контролю колісно-візковим цехом, за якими здійснювалося перевірка товару на складі; товарно - транспортними накладними, приходними ордерами, журналом реєстрації в'їзду виїзду автотранспорту Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" .

Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентом позивача, та на підставі яких позивач скористався правом на формування податкового кредиту.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.

Як вбачається з акту № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на довідки від 11.09.2012 року №235/22.1-32627930, від 05.09.2012р №227/22.1.-32627930, від 05.06.2012р. №140/22-1-32627930, складені фахівцями Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС, про результати зустрічних звірок ТОВ "ДОН".

Оглянувши в судовому засіданні довідки від 11.09.2012 року №235/22.1-32627930, від 05.09.2012р №227/22.1.-32627930, від 05.06.2012р. №140/22-1-32627930, від 23.10.2012 року №261/22.1-32627930 та від 13.11.2012р. №286/22.1-32627930 за період квітень - серпень 2012 року, складені фахівцями Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС, про результати зустрічних звірок ТОВ "ДОН" (а.с. 110-132 т. 2), суд зазначає, що згідно висновків Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС викладених в цих довідках підтверджено реальність здійснення господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон" із Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", іх вид, обсяг, якість та розрахунки». (а.с. 110-132 т.2)

Таким чином, посилання відповідача на вказані довідки, як на доказ недотримання суб'єктом підприємницької діяльності Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" вимог Податкового кодексу України є необґрунтованим.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що співробітниками головного відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС було здійснено опитування водіїв Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" щодо перевезення ними ТМЦ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон" згідно якого встановлено, шо: водії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, згідно наданих ним пояснень, ніколи не перевозили ТМЦ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон", що унеможливлює факт переміщення ТМЦ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон" до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів".

Суд не приймає до уваги вказані пояснення, оскільки, з пояснень ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які містяться в матеріалах справи, не вбачається на підставі чого та за яких обставин вони були надані. Крім того з пояснень ОСОБА_5, вбачається, що він працював на посаді водія в Державному підприємстві "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з 1981 року по липень 2011 року, а поставки здійснювались в січні-серпні 2012 року. Крім того, на товарно - транспортних накладних місться підписи водіїв. До суду не подано висновок експерта, постанова про порушення кримінальної справи за фактом підробки вищевказаних документів. В судовому засіданні позивач пояснив, що експертні дослідження, щодо дійсності підпису його виконавця, не проводилось та такі рішення компетентними органами не приймались.

Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон".

Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентом позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби стосовно порушення Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" вимог п. 198.1, п.198.6 статті 198, абз. «а» п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України.

Щодо встановленого відповідачем порушення п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України, слід зазначити наступне.

За результатами перевірки встановлено, що згідно накладних на придбання запчастин, отриманих від ТОВ «Дон» за період лютий-травень 2012 року в сумі 7348530 грн., позивачем у податковому обліку відображено збільшення балансової вартості основних засобів, нараховано амортизацію у сумі 213732,0 грн. та було використано на ремонти вагонів запчастини отримані від ТОВ «Дон» у сумі 661181,0 грн. Собівартість придбаних запчастин та використаних на ремонти вагонів за вказаний період складає 874913,0 грн., в тому числі за період : 1 квартал 2012р. - 667481,0 грн.; 2 квартал 2012р. - 207432,0 грн. Єдиною підставою для висновку відповідача про встановлення вищезазначеного порушення є висновок податкового органу, щодо не підтвердження наявності поставок товарів від ТОВ «Дон» на адресу ДП Укрспецвагон». (а.с. 46 т.1)

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. (138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

До складу загальновиробничих витрат включаються амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення. (п. б п.п. 138.8.5 ст. 138 ПК України)

Як досліджено вище матеріалами справи, факти придбання продукції, проведення розрахунків, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.

Зазначені товари пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме ремонтом основних засобів, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

З огляду на приписи п. 139.1.5 ст. 139 та п. 146.12 ст. 144 ПК України платник податку має право віднести витрати на ремонт основних засобів до складу валових в межах десяти відсотків від сукупної балансової вартості всіх груп основних засобі, що підлягають амортизації на початок року.

З урахуванням вищєвикладеного, суд встановив, що позивач мав право на формування витрат здійснених за рахунок запчастин отриманих від ТОВ " Дон " за перевіряємий період, адже дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари були використані в господарській діяльності.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Дон" та позивачем і які б підтверджували висновки акту перевірки № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року .

Під час розгляду справи, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд встановив, що укладені договори невизнані у встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем суми витрат, відповідач суду не подав, а судом таких обставин не встановлено.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом і правомірність віднесення позивачем до складу витрат суми витрат у зв'язку з придбанням запчастин використаних на ремонт основних засобів та нарахування амортизації, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання викладених вище умов договірних відносин.

Отже суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України при формуванні витрат за даними взаємовідносинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи, відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкових повідомлень-рішень №0000960040 від 29.12.2012р., №0000970040 від 29.12.2012 р. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 7-11, 71, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000960040 від 29.12.2012р. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2363191грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1181596 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби № 0000970040 від 29.12.2012 р. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 183732 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91866 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (юридична адреса: 64660, Харківська область, м. Лозова смт. Панютине вул. Леніна 5, код 01056362) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 08 липня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.