Постанова № 32251371, 17.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 р. Справа № 804/5501/13-а м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представника відповідача Тишкевича В.В. Єрмакової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АВІС ФАРМ» 18 квітня 2013 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, якому з урахуванням уточнень просило суд:

- визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки ТОВ «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) за результатами якої було складено акт від 22.01.2013 №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012року, ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року»;

- визнати неправомірним дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в акті від 22.01.2013 №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012року, ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року» висновків про: нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «АВІС ФАРМ» за червень, липень 2012 року із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «АВІС ФАРМ» - по ланцюгу постачання з: ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт-Д» - ТОВ «АВІС ФАРМ» - контрагенти/покупці за липень 2012 року - жовтень 2012 року;

- заборонити Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі акту від 22.01.2013 №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012 року, ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року», проводити коригування та будь-які зміни в інформаційних базах податкової служби щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань сформованих ТОВ «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34914473) за липень 2012 року - жовтень 2012 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ», що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за червень, липень 2012 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача про невідповідність юридичної адреси позивача є хибними та неправомірними, оскільки позивач знаходиться та веде господарську діяльність за своєю адресою. Обґрунтування необхідності проведення зустрічної звірки в акті взагалі не зазначено. Як зазначає позивач, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій (затверджених Наказом №236) чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків. Спірні дії суб'єкта владних повноважень суперечать матеріальному інтересу, котрий має платник податків у податкових правовідносинах, і який полягає у належній фіксації податковим органом обставин господарської діяльності платника податків, неухильному дотриманні органом управління визначених законом процедур реалізації владних управлінських функцій, здійснення таких процедур лише в разі наявності визначених законом підстав тощо.

В судовому засіданні представник позивача заявлені уточнені позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав, посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві та уточненнях до неї.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача посилається на те, що відділом особливо важливих перевірок, з метою вручення листа щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «АВІС ФАРМ» (код 34985675), здійснено виїзд за юридичною адресою позивача. Перевіркою встановлено що ТОВ «АВІС ФАРМ» не знаходиться за юридичною адресою м. Дніпропетровськ, вул. Артема, 17, яка зазначена у статутних документах. Перевіркою встановлено, що ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт Д» мають ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена на досягнення реальних економічних результатів. Також представник відповідача зазначила, що податкова інспекція взагалі не здійснювала коригування показників податкової звітності позивача, оскільки не в змозі зробити це технічно.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії ААВ № 195845 /а.с. 9-10 том 1/.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 22 січня 2013 року складено акт № 85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «АВІС-ФАРМ» (код за ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «РИВС» (код за ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012 року, ТОВ «Старт Д» (код за ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року» /а.с. 14-26 том 1/.

У акті зазначено, що перевіркою ТОВ «АВІС-ФАРМ» червень, липень 2012 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податкова операцій ТОВ «АВІС-ФАРМ» - по ланцюгу постачання з: ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт Д» - ТОВ «АВІС-ФАРМ» - контрагенти / покупці.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби 08 січня 2013 року було направлено на адресу ТОВ «АВІС-ФАРМ» запит за вих. № 2147/10/22-4-20 щодо надання документів /а.с. 23-24 том 1/.

Судом встановлено, що 22 січня 2013 року заступником начальника Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби Бойковою Е.В. було складено запит № 1145 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків ТОВ «АВІС-ФАРМ» /а.с. 20 том 1/.

Старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у Бабушкінському районі Подольським І.В. та старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у Бабушкінському районі Лисаковим В.М. було складено акт № 84 від 22 січня 2013 року, яким встановлено, що офіс ТОВ «АВІС-ФАРМ» за адресою: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 17, не знаходиться /а.с. 19 том 1/.

ТОВ «АВІС-ФАРМ» подавало до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкові декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року /а.с. 9-10 том 2/, липень 2012 року /а.с. 11-13 том 2/, серпень 2012 року /а.с. 14-16 том 2/, вересень 2012 року /а.с. 17-19 том 2/, жовтень 2012 року /а.с. 20-22 том 2/.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України визначено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно вимог пп. 5) п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі проведення зустрічної звірки.

Правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків урегульовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232 (далі за текстом - Порядок № 1232).

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків (п. 1 Поряду № 1232).

Так, згідно п. 3 Порядку №1232 визначено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Суд зазначає, що місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «РИВС» є: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Ленінський район, вул. Леонова, будинок 13, а місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Стиль Д»: 69096, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Ленінський район, вул. Мурманська, будинок 4.

З огляду на викладене, суд наголошує, що суб'єкти господарювання ТОВ «РИВС» та ТОВ «Стиль Д» не перебувають на обліку в тому ж органі державної податкової служби що і ТОВ «АВІС-ФАРМ» та не знаходяться в межах одного населеного пункту.

Пунктом 4 Порядку №1232 встановлено, що орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Відповідно до п. 6 Порядку №1232 у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення (п. 7 Порядку №1232).

Проаналізувавши порядок проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «АВІС-ФАРМ» по взаємовідносинам з ТОВ «РИВС» за червень 2012 року та ТОВ «Старт Д» за період липень 2012 року судом встановлено наступні обставини.

Так ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Власенка Д.О. від 10 квітня 2013 року у Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було витребувано належним чином завірені копії, для долучення до матеріалів справи, документів та інформацію, а саме:

- копію запиту проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних, який надсилався Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебувають суб'єкти господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059);

- копію довідку, яка була складена за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), або відмову органу державної податкової служби (виконавця) щодо надання такої довідки;

- у разі надання відмови органом державної податкової служби (виконавцем) щодо направлення довідки, надати суду копію запиту, завіреного печаткою про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання Товариству з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто врученого суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Представником відповідача дані вимоги суду не були виконані, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що податковою інспекцією не було дотримано вимог Порядку №1232 щодо процедури проведення зустрічної звірки.

У п. 4.4 Методичних рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, що є додатком до Наказу Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

У Додатку 3 до Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок міститься Зразок форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Із системного аналізу зразка даної форми акту судом встановлено, що у ньому фіксується саме причина неможливості проведення зустрічної звірки та зазначаються заходи, які були вжиті податковою інспекцією для проведення зустрічної звірки, у разі проведення попередніх документальних перевірок планових або позапланових (зустрічних звірок) контрагента з питань, що відповідають (можуть відповідати) меті проведення зустрічної звірки, інформація відображається в цьому акті (з відповідним наданням копій матеріалів такої перевірки (звірки) ініціатору запиту в разі непідтвердження даних платника податків, наведених у запиті.

Проте, суд вважає протиправним, безпідставним та необґрунтованим формування в акті від 22 січня 2013 року №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012 року, ТОВ «Старт - Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року» висновків про: нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «АВІС ФАРМ» за червень, липень 2012 року із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «АВІС ФАРМ» - по ланцюгу постачання з: ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт-Д» - ТОВ «АВІС ФАРМ» - контрагенти/покупці за липень 2012 року - жовтень 2012 року.

Даного висновку суд приходить, по-перше, оскільки відповідно до Зразку форми акта про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, податковий орган взагалі не наділений компетенцією робити дані висновки у акті про неможливість проведення зустрічної звірки.

По-друге, виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Судом було проаналізовано надану ТОВ «АВІС ФАРМ» первинну документацію по правовідносинам з контрагентами та податкові і видаткові накладні /а.с. 43-250 том 1/, та не встановлено порушень щодо заповнення первинних документів.

Суд вважає, що посилання податківців на факт не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податкова операцій ТОВ «АВІС-ФАРМ» - по ланцюгу постачання з: ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт Д» - ТОВ «АВІС-ФАРМ» - контрагенти / покупці, є безпідставним.

Судом було встановлено, що одними з основних джерел, які використовувались під час складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АВІС-ФАРМ» були акти перевірки контрагентів, проте, такі дії відповідача суд вважає протиправними, оскільки акти перевірки інших суб'єктів господарювання не є достатньою доказовою базою вчинення позивачем порушень податкового законодавства.

Пунктом 22.1 статті 22 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, орган податкової служби при складанні акту безпідставно дійшов висновків про нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «АВІС ФАРМ» за червень, липень 2012 року із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «АВІС ФАРМ» - по ланцюгу постачання з: ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт-Д» - ТОВ «АВІС ФАРМ» - контрагенти/покупці за липень 2012 року - жовтень 2012 року.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання щодо виконання вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика європейського суду є самостійним джерелом права і підлягає застосуванню національними судами.

У п. 38 рішення, датованого 09.01.2007 (справа Інтерсплав проти України) Європейський суд з прав людини відзначив: «На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання в системі відшкодування ПДВ, які здійснюються конкретною компанією, вони можуть прийняти відповідні заходи з метою запобігання чи усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду, стосовно загальної практики по відшкодування ПДВ при відсутності будь-яких ознак, що вказували б на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що «суд визнає, що коли Держави-члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання з боку визначеної фізичної чи юридичної особи, вони можуть застосувати відповідні заходи з метою попередити, зупинити чи покарати за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що якщо національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної чи юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при ряді операцій по поставкам, чи яких-небудь вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж-таки карають одержувача оподаткованої ПДВ поставки, що повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, що знаходився поза контролю одержувача і відносно до якого не було засобів відстежування і забезпечення його зусиль, то влада виходить за розумні границі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами інтересів і вимогами захисту права власності.

Враховуючи своєчасне та повне використання компанією-заявником своїх зобов'язань по декларуванню ПДВ, неможливості з її боку забезпечити дотримання постачальником його зобов'язань по декларуванню ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства відносно системи оподаткування, про яку компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань по своєчасному декларуванню ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності».

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Так, згідно із підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках тощо.

Загальні правила щодо дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту містяться у пункті 198.2 статті 198 Податкового органу України, згідно із яким такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

На думку суду, із датами списання коштів або отримання товарів/послуг пов'язується право платника податку на податковий кредит, проте це право не обмежується звітним податковим періодом, в якому виписані податкові накладні та платник податку приймає самостійне рішення про реалізацію свого права на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення такого права на податковий кредит.

Згідно положень абзаців 1-3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, згідно із якими не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції. Проте, судом не було встановлено даних обставин у правовідносинах між позивачем та його контрагентами.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон № 996-ХІV) встановлює, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (стаття 1 Закону № 996-ХІV). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити (частини 1 та 2 статті 9 Закону № 996-ХІV).

Аналогічне визначення первинних документів міститься й у правилах ведення бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, (далі Положення № 88) первинні документи - це документи у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції (пункт 2.1. Положення № 88), й складаються у момент проведення операції або одразу після її проведення (пункт 2.2. Положення № 88).

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В абз. 1 п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового Кодексу України визначено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинення спірних дій з проведення перевірки належним чином не довів.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, суд вважає протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) за результатами якої було складено акт від 22 січня 2013 року №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012року, ТОВ «Старт - Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року».

З метою виконання ч.2 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, судом взято до уваги висновки постанови Верховного Суду України від 24.12.2006, у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ «Мрія» до Державної податкової інспекції у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Суд зазначає, що право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», а саме зазначено цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу ТОВ «АВІС ФАРМ» полягає у необхідності встановлення конкретних фактів відсутності у його діяльності порушень податкового або будь-якого іншого законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також спростуванням висновків вищевказаного акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації щодо зафіксованих порушень та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

З огляду на викладе вище, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в акті від 22 січня 2013 року №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта ТОВ «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012 року, ТОВ «Старт - Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року» висновків про: нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «АВІС ФАРМ» за червень, липень 2012 року із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «АВІС ФАРМ» - по ланцюгу постачання з: ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт-Д» - ТОВ «АВІС ФАРМ» - контрагенти/покупці за липень 2012 року - жовтень 2012 року.

Стосовно позовних вимог ТОВ «АВІС ФАРМ» щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» показники податкової звітності ТОВ «АВІС ФАРМ», що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за червень, липень 2012 року, то суд зазначає наступне.

В судовому засіданні представником відповідача було надано пояснення, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не вносилось зміни до електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо показників ТОВ «АВІС ФАРМ», що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за червень, липень 2012 року, то суд зазначає наступне, та на підтвердження цього надано копію зворотного боку обліком картки підприємства, яка долучена до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю самої події коригування показників податкової звітності ТОВ «АВІС ФАРМ» з ПДВ за червень, липень 2012 року, то і позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Аналогічного висновку суд приходить з приводу позовної вимоги щодо заборони Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі акту від 22.01.2013 №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012 року, ТОВ «Старт - Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року», проводити коригування та будь-які зміни в інформаційних базах податкової служби щодо показників податкового кредиту та податкових зобов'язань сформованих ТОВ «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34914473) за липень 2012 року - жовтень 2012 року.

Додатково суд зазначає, що судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин чи обмежувати волю контролюючого органу в майбутньому визначати заходи процесуального примусу.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) за результатами якої було складено Акт від 22 січня 2013 року №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012року, ТОВ «Старт - Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року».

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування в Акті від 22 січня 2013 року №85/224/34985675 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) щодо не підтвердження господарських відносин з ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) за червень 2012 року, ТОВ «Старт - Д» (код ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року» висновків про: нереальність здійснення господарських відносин ТОВ «АВІС ФАРМ» за червень, липень 2012 року із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «АВІС ФАРМ» - по ланцюгу постачання з: ТОВ «РИВС» та ТОВ «Старт-Д» - ТОВ «АВІС ФАРМ» - контрагенти/покупці за липень 2012 року - жовтень 2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІС ФАРМ» (код ЄДРПОУ 34985675) судовий збір у розмірі 17,21 грн. (сімнадцять гривень 21 копійка).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 червня 2013 року.

Суддя Д.О. Власенко