Постанова № 32250842, 27.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 р. Справа №805/8114/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-45 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю представника позивача Цикаленко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 4 066 грн. 35 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Донецький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів виплачених як матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 4 066 грн. 35 коп.

В обґрунтування позову вказав, що до Донецького міського центру зайнятості 06.09.2012 року звернулася ОСОБА_2 за сприянням у працевлаштуванні. 13.09.2012 року їй наданий статус безробітної та була призначена виплата допомоги по безробіттю відповідно до п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно проведеного розслідування Донецьким міським центром зайнятості, щодо перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в Порядку затвердженому Міністерством праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації від 13.02.2009 року № 60/62, в результаті якого встановлено, що ОСОБА_2 в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

У судовому засіданні встановлено, що Донецьким міським центром зайнятості було пред'явлено позов до ОСОБА_2, однак у зв'язку із одруженням останньої відповідачка змінила прізвище після реєстрації шлюбу на ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 31).

На підставі даних про виконані платежі, незаконно отримана допомога по безробіттю складає 4 066 грн. 35 коп. Тому просить стягнути з відповідача на їх користь незаконно отриману ОСОБА_2 допомогу по безробіттю в сумі 4 066 грн. 35 коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала та не заперечувала проти стягнення з неї незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 4 066 грн. 35 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно з вимогами ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 06 вересня 2009 року звернулася до Донецького міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та була зареєстрована, як така, що шукає роботу (а.с. 7).

Згідно з ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п.п. б п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в України до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах та самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно ч. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу 13.09.2012 року було надано статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю. (а.с. 17).

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення на надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та наданих соціальних послуг.

В заяві про надання статусу безробітного від 13.09.2012 року відповідач зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (а.с.8).

Відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 20.11.2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Спеціалістами центру зайнятості відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 року № 60/62 здійснено звірку бази даних підприємств, установ та організацій з базою даних безробітних.

В результаті звірки встановлено, що ОСОБА_2 в період отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття була зареєстрована, як фізична особа підприємець (а.с. 10).

Тобто, було виявлено факт одержання безробітною допомоги по безробіттю шляхом обману, а саме у період перебування на обліку у центрі зайнятості, як безробітна та будучи приватним підприємцем, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с. 12).

За період перебування на обліку у службі зайнятості безробітній ОСОБА_2 була нарахована та сплачена допомога по безробіттю у розмірі 4 066 грн. 35 коп. (а.с.11) Вказана сума відповідачем сплачена не була.

З метою досудового урегулювання спору Донецьким міським центром зайнятості відповідачу направлено лист від 14.03.2013 року № 08-09/473, яким було встановлений п'ятнадцятиденний термін для добровільної сплати суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю, але до теперішнього часу відповіді на лист не надійшло та суму боргу на момент подачі позову не сплачено. (а.с. 13,14,15).

Зазначена сума заборгованості відповідачем визнається, у зв'язку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 4 066 грн. 35 коп.

Крім того, відповідачем у судовому засіданні було заявлено клопотання про розстрочення виконання постанови суду на 18 місяців, мотивуючи відсутністю достатніх коштів для погашення боргу.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив відносно надання відповідачу розстрочення по сплаті незаконно отриманої допомоги по безробіттю на 18 місяців, оскільки вважає такий строку занадто тривалим, проте не заперечила проти розстрочення на 12 місяців.

За приписами ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Також ч.2 ст. 263 КАС України передбачено право суду у виняткових випадках відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючі викладені обставини, та погодження сторонами спосіб виконання рішення, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення виплаченого забезпечення у розмірі 4 066 грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (83122, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Донецького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 4 066 (чотири тисячі шістдесят шість) грн. 35 коп. на розрахунковий рахунок № 37176002002327 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 25671511.

Розстрочити виконання постанови на 12 місяців з дня набрання нею законної сили зі сплатою щомісячно по 338 (триста тридцять вісім) грн. 90 коп., а в останній місяць 338 (триста тридцять вісім) грн. 45 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 27 червня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 02 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.