Постанова № 32249378, 04.07.2013, Теплодарський міський суд Одеської області

УКРАЇНА

ТЕПЛОДАРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 516/225/13-а

Провадження №2-а/516/12/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.07.2013 року Теплодарський міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Шумейко М.Т.,

при секретарі Мірошніковій О.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Теплодар адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання дій субєкта владних повноважень протиправними, зобовязання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду із адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області (далі УПСЗН виконавчого комітету Теплодарської міської ради), мотивуючи тим, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи, в звязку з чим знаходиться на обліку в УПСЗН виконавчого комітету Теплодарської міської ради. Позивач звернулась до відповідача з письмовою заявою щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 р. в повному обсязі згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак УПСЗН виконавчого комітету Теплодарської міської ради за вказаною нормою закону таких виплат в повному обсязі не здійснило, виплатив при цьому щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 р. в сумі 120 грн. Тому, з посиланням на ст. 48 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-Х11, просить визнати протиправними дії відповідача щодо несплати їй заборгованості на оздоровлення за 2010 р., вчинити дії щодо її відшкодування, а також стягнути з відповідача на її користь недоплачену заборгованість по щорічній допомозі на оздоровлення за 2010 р. в сумі 4320 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач надав до суду заперечення які обґрунтовує тим, що порядок застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-Х11 визначено постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення для інвалідів 1 і 2 групи - 120 грн. Даною постановою Кабінет Міністрів України встановив гарантований мінімальний розмір розрахункової величини для виплат, передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, визначених залежно від розміру мінімальної заробітної плати, у межах асигнувань, передбачених бюджетними програмами. Згідно зі ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються у встановленому порядку за рахунок наявних надходжень до загального фонду державного бюджету в межах обсягів призначень, передбачених в Державному бюджеті України. На підставі чого просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_3 є інвалідом 2 групи з числа постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, що підтверджується посвідченням Серії А №114337 від 28.10.2008 р., вкладкою до даного посвідчення №614830 с від 28.10.2008 р. та довідкою до акту огляду МСЕК серії 2-18 ОВ №073516 (а.с.32, 33).

На звернення позивача до УПСЗН виконавчого комітету Теплодарської міської ради із заявою щодо проведення виплат відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач отримала відмову.

Як вбачається з виписки з рахунку ВАТ «Ощадбанк» від 24.02.2011р. позивачу було зараховано 120 гривень 26.07.2010 р. (а.с.34). Як зазначив позивач в своїй позовній заяві та проти цього не заперечує відповідач, дана сума є виплатою щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Відповідно до ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу та згідно вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до вимог ч. 4, 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-Х11 (з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) інвалідам 2 групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі пяти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому, за конституційними нормами та, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд виходить з того, що відповідач повинен здійснювати нарахування та виплату вищезазначених соціальних виплат, виходячи з розмірів, встановлених Законом України №796-Х11.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» встановлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 869 грн., 1 квітня - 884 грн., 1 липня - 888 грн., 1 жовтня - 907 грн., 1 грудня - 922 грн.

Згідно ст. 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» Кабінету Міністрів України у 2010 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Кабінетом Міністрів України на 2010 рік розміри соціальних виплат, які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, не встановлені.

При частковому задоволенні вимог позивача, суд виходить з позиції Конституційного Суду України, який своїм рішенням від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008 щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) вказує, що метою і особливістю закону про Держбюджет є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобовязання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі надання пільг, компенсацій, гарантій. Тому зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає ст.ст. 1,3, ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст. 19, ст.ст. 21, 22 п.1 ч.2 ст. 92, ч.1,2,3 ст. 95 Конституції України та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.2-4, 6-8,10-18, п.п.7 п.19. п.20-22, 24-34, п.п1-6, 8-12 п.35, п. 36-100 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в т.ч. пунктом 28 якого текст ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» був викладений в новій редакції.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобовязання його вчинити певні дії. Установивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд визнає такі дії незаконними та зобовязує відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалює рішення про стягнення конкретних сум.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З зазначених підстав, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті в повному обсязі позивачу допомоги на оздоровлення за 2010 рік у розмірі пяти мінімальних заробітних плат є протиправними та зобовязує його провести перерахунок й виплату в повному обсязі ОСОБА_3 допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених виплат. В частині стягнення коштів відмовляє в задоволенні з вищенаведених підстав.

Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача про відсутність коштів щодо забезпечення вищезазначених виплат у передбачених законом розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань, які встановлені ст. 46 Конституції України щодо права громадян на соціальний захист та ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо визначення розміру вказаних виплат.

Керуючись ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 (справа №1-28/2008 щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), ст.ст. 53, 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.ст. 9, 11, 158, 159, 161, 163, 256 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про визнання дій субєкта владних повноважень протиправними, зобовязання вчинити певні дії та стягнення недоплаченої заборгованості по щорічній допомозі на оздоровлення задовольнити частково.

Визнати дії ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, протиправними.

Зобовязати ОСОБА_4 праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області провести перерахунок та виплату в повному обсязі ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі пяти мінімальних заробітних плат, з урахуванням проведених за цей час виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08.07.2013 року.

Суддя ОСОБА_5