Ухвала суду № 32248918, 03.07.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Латугін А.А.

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року справа №812/3013/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганськвугілля» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в адміністративній справі за позовом Державного підприємства «Луганськвугілля» до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання протиправними дій, визнання недійсним рішення № 9 від 14.01.2013 року та зобов'язання винести нове рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо винесення рішення № 9 «Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску», у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» від 14.01.2013 року по застосуванню штрафу в розмірі 211980,43 грн. та пені в розмірі 36069,12 грн. за період з 28.11.2012 року по 28.12.2012 року; визнати недійсним рішення № 9 від 14.01.2013 року, в якому начальником УПФУ в Лутугинському районі Луганської області застосований до ВП «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» штраф у розмірі 211980,43 грн. та пені в розмірі 36069,12 грн. за період з 28.11.2012 року по 28.12.2012 року; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області винести нове рішення відповідно до чинного законодавства.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що, оскільки Державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» не є юридичною особою, то нарахування пені та штрафу за період з 28.11.2012 р. по 28.12.2012 р. щодо неналежного виконання ВП «Шахта імені ХІХ з'їзду КПРС» ДП «Луганськвугілля» зобов'язань перед відповідачем є незаконним і таким, що порушує права підприємства. Крім того, зауважує, що дані, які містяться в рішенні начальника управління від 14.01.2013 року № 9, не відповідають даним розрахунку фінансових санкцій та пені, в частині періоду за який застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.

Так, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 даного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Частиною 8 статті 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Пунктом 4.3.6 розділу IV Інструкції, передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (п. 11 ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини 6 статті 25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. Такі ж положення визначені і пунктом 6.10 Інструкції.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 та п. 7.2.2 розділу VII Інструкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті Інструкції, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Частиною 10 ст. 25 Закону №2464 та пунктом 7.5 Інструкції визначено, що на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Частиною 16 статті 25 Закону № 2464 визначено, що строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що станом на 29.11.2012 року за позивачем залишилась несплаченою частка зобов'язань за жовтень 2012 року у сумі 219804,30 грн., які сплачувались частками.

Відповідно до п.1.3. Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 27.09.2010 року № 21-2 "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів", проведення операцій з обліку сум платежів спеціалістом відділу обліку надходження платежів органів Пенсійного фонду здійснюється в автоматичному режимі в хронологічному порядку за датами здійснення операцій на підставі документів, які підтверджують правильність та своєчасність цих операцій та п.5.4 - операції здійснюються в картках особових рахунків платників у хронологічному порядку. Облік надходження сум платежів у картках особових рахунків платників здійснюється в порядку календарної черговості настання строків сплати відповідних сум платежів.

На підтвердження руху сплачених позивачем коштів управлінням Пенсійного фонду України в Лутугінському районі Луганської області надано банківські виписки, крім того, заборгованість відповідача підтверджується карткою особового рахунку платника податків та актами звірки взаєморозрахунків.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності оскаржуваного рішення УПФУ, крім того, вважав безпідставними вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій УПФУ стосовно винесення оскаржуваного рішенням, посилаючись на те, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень щодо винесення оскаржуваного рішення є способом реалізації наданих йому повноважень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції і вважає, що судом правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Луганськвугілля»на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року в адміністративній справі № 812/3013-13-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: Л.В.Губська

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко