Постанова № 32248819, 13.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 р. Справа № 804/5800/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій Ю.Г. за участю: представників позивача представників відповідача Гончаров Р.О., Мушинська Т.О. Бєлєвої А.О.., Свешнікова В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому позивач просить визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року №0000012200 винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби та скасувати його.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з торгівлі цінними паперами за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 10.12.2012 року №4904/223/33906849. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року №0000012200 на загальну суму 79714,50 грн., у тому числі 69370,00 грн. - за основним платежем та 10344,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Державна податкова інспекція в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року №0000012200 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили в задоволені позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Канделла" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з торгівлі цінними паперами за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.п. 7.6.3, 7.6.1 п. 7.6.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР, п. 153.8. ст. 153, Податкового кодексу від 02.12.10 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), що призвело до:

завищення збитків окремого податкового обліку операцій з цінним паперами станом на 30.06.12 на загальну суму 3 692 181,00 грн., в тому числі: акції - 3345309,00 грн., інвестиційні сертифікати - 346872,00 грн.;

заниження прибутку від операцій з цінними паперами на загальну суму 314 110,00 грн., в тому числі: IV квартал 2010 року - 24 321,00 грн., III квартал 2011 року - 25 400,00 грн., IV квартал 2011 року на суму 96 306,00 грн., І квартал 2012 року - 103 270,00 грн., II квартал 2012 року - 64 813,00 грн.;

заниження суми податку на прибуток на загальну суму 69 370,00 грн., в тому числі IV квартал 2010 року - 6 080,00 грн., III квартал 2011 року - 5 842,00 грн., IV квартал 2011 року на суму - 22 150,00 грн., І квартал 2012 року - 21 687,00 грн., II квартал 2012 року - 13 611,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 10.12.2012 року №4904/223/33906849 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2013 року №0000012200 на загальну суму 79714,50 грн., у тому числі 69370,00 грн. - за основним платежем та 10344,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо завищення позивачем суми витрат окремого податкового періоду операцій з цінними паперами - акціями в ІІІ кварталі 2010 року на суму 9960,00 грн., суд зазначає.

В III кварталі 2010 року ТОВ «Канделла» у рядку 1.2 «Витрати звітного періоду» відобразило суму 9960,00 грн. Підставою для цього послугував договір між гр. ОСОБА_7 та ТОВ «Канделла» купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ «Телерадіокомпанія «Скіфія» №16/10-06-4 від 16.10.2006 р. за ціною 29133,00 грн та розрахунок за цим договором. Договір нотаріально посвідчений. Про набуття долі в статутному капіталі свідчить Витяг зі Статуту ТОВ «Телерадіокомпанія «Скіфія». 30.09.2009 року вказані корпоративні права позивачем відчужені за ціною 19173,00 грн. з відповідним відображенням в податковій звітності. Різниця в сумі 9960,00 грн. відображена у витратах в III кварталі 2010 року на підставі діючого на дату здійснення операції законодавства про формування витрат і доходів за першою подією.

Згідно пп.7.6.1, 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами. Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Таким чином, позивачем підтверджені витрати по операціям з цінними паперами на суму 9960,00 грн.

Щодо висновків податкового органу про те, що ТОВ "Канделла" неправомірно віднесено суми коштів, сплачених ПВІФ "ФАЙНЕНШЛ ФАУНДЕЙШН" НВЗТ ТОВ „КУА „Фінансовий капітал" та ПВІФ «СОБОРНИЙ» НВЗТ ТОВ «КУА „Фінансовий капітал" в обмін на інвестиційні сертифікати фондів до складу витрат окремого податкового обліку операцій з цінними паперами інвестиційними сертифікати у момент придбання інвестиційних сертифікатів, які станом на 01.07.09 враховуються у складі від'ємного фінансового результату попереднього року у рядку 6.3 "від'ємний фінансовий результат попереднього року" додатку К3 до рядка 01.4 декларації в сумі 1089952 грн. (вартість сертифікатів складає 1 099 600,00 грн.) внаслідок чого ТОВ "Канделла" станом на 01.07.09 безпідставно завищено суму рядку 6.3 "від'ємний фінансовий результат попереднього року" на суму 1089952,00 грн. та те, що в порушення п.п.7.6.1, п.п.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Канделла" завищило суму витрат звітного періоду (рядок 1.2 додатку К3 до рядка 01.4 Декларацій) в IV кварталі 2010 року на суму 3590603,74 грн. суд зазначає наступне.

У 2008 р. згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 15.12.2008 за № Ф- 15/12/08-1 були придбані іменні інвестиційні сертифікати ПВІФ «Соборний» у ТОВ «КУА «Фінансовий капітал» - 6 шт. на суму 720000 грн. Згідно виписки Зберігача цінних паперів № 4926 від 16.12.2008 в обліку проведено оприбуткування інвестиційних сертифікатів в кількості 6 шт. на суму 720000 грн. по балансовому рахунку 141 за грудень 2008 р. Вказані сертифікати Позивачем продані ТОВ "Укренергоресурс"на підставі договору № Б-500 від 28.12.2011 р. з відповідним відображенням в податковій звітності отриманих доходів.

Інвестиційні сертифікати емітента ПВІФ "Файненшл Фаундейшн" отримані по договору купівлі-продажу цінних паперів від 05.03.07 р. у кількості 95 шт. вартістю 494000 грн. На 01.01.2008 р. залишок іменних інвестиційних сертифікатів ПВІФ «Файненшл Фаундейшн» становив в кількості 73 шт. на суму 379600 грн. Сертифікати у кількості 22 шт. продані, а саме: згідно договору №Б-07/8-2 від 06.12.2007 р. 1 сертифікат ТОВ "С.Ю.Десіжн", згідно договору №Б-07/8-3 від 6.12.2007 р. 1 сертифікат ТОВ "Ебоуд файненс", згідно договору №Б-07/8-1 від 3.08.2007 р. 20 сертифікатів Приватному підприємству "Укртехсервіс" з відповідним відображенням отриманих доходів в податковій звітності.

Згідно угоди про передачу частки у статутному капіталі ТОВ «Терем» № 10/12- 10-2 від 10.12.2010 р. ТОВ "Канделла" придбано корпоративні права ТОВ «Терем» у ТОВ КУА «Фінансовий капітал», що діє від свого імені та за рахунок ПВІФ «Інвестмент Ессетс» (Відчужувач) на суму 3 590 603,74 грн., що відображено в дод. ЦП в ряд. 1.2 як витрати від купівлі корпоративних прав. В обліку проведено оприбуткування корпоративних прав на суму 3 590 603,74 грн. по балансовому рахунку 143 за грудень 2010 р.

Згідно з положеннями пп.7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених Законом України №334/94-ВР.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Відповідно до пп. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Те саме стосується обліку операцій таких платників податку з придбання або продажу інвестиційних сертифікатів.

Згідно із визначенням, наведеним в пп. 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) витрати - це сума коштів або вартість майна, сплачена (нарахована) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Підпунктом 7.6.5 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що норми цього пункту поширюються також на визначення балансових збитків або прибутків, отриманих платником податку від операцій з корпоративними правами, що виражені в інших, ніж цінні папери, формах.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»:

емісія - сукупність дій емітента, що провадяться в установленій законодавством послідовності і спрямовані на розміщення емісійних цінних паперів серед їх перших власників;

обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»: емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Згідно ст. 2 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність забезпечується шляхом реалізації інвестиційних проектів і проведення операцій з корпоративними правами та іншими видами майнових та інтелектуальних цінностей.

Частиною 1 ст.9 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Відповідно до п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) інвестиція - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

З огляду на вищевикладене, суд не погоджується з висновками податкового органу, що наведені вище господарські операції з купівлі-продажу цінних паперів, корпоративних прав є інвестиційною діяльністю позивача, оскільки, надані суду договори не передбачають будь-якої інвестиційної діяльності.

Крім того, з аналізу вказаних договорів вбачається, що кошти перераховувались на рахунки продавців, а не вносились до статутного капіталу підприємства, цінні папери або корпоративні права якого придбавались.

Також, суд зазначає, придбані позивачем корпоративні права та цінні папери не є такими, що придбані в процесі емісії у емітента.

Щодо заниження позивачем суми доходів окремого податкового обліку операцій з цінними паперами - акціями за ІІ квартал 2012 року на суму 32833,00 грн., суд зазначає.

Акції ВАТ «Металургспецкомплекс» придбані згідно договору №922-Д від 02.04.2009 р., укладеного з ТОВ «Бизнес-Інвест» та оприбутковані на балансі на рахунку 352. У відповідності до листа зберігача ПАТ КБ «Приватбанк» від 06.11.09 р. №Г.12.0.0.1/2-4932/1 обіг цінних паперів ВАТ «Металургспецкомплекс» припинено на підставі Рішення ДКЦПФР від 27.10.2009 р. №1342.

Відповідно до п. 153.8 ст.153 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цього підпункту під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку у зв'язку з таким продажем, обміном, викупом емітентом, погашенням або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до статутного капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Усі інші витрати та доходи платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами враховуються у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, аналіз норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що немає підстав зменшувати суму витрат і відповідно збільшувати розмір оподатковуваного доходу по цінним паперам, що знаходяться на балансі компанії, за умов що обіг таких цінних паперів припинено.

Щодо порушення п. 153.8 ст.153, п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Канделла» занижено суму доходу звітного періоду, рядок 5.1 додатку ЦП до рядків 03.20 та 03.21 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а саме:

в І кварталі 2011 року на суму 1 822 грн. внаслідок продажу акцій емітента ВАТ Претор" на суму 35 378,00 грн., тоді як вартість придбаних акцій складає 36000,00 грн.

в І кварталі 2012 року на суму 1120,00 грн. внаслідок продажу інвестиційних сертифікатів у кількості'6 шт. на суму 718880,00 грн., тоді як вартість цінних паперів - інвестиційних сертифікатів у кількості 6 шт., згідно картки рахунку 141 складає 720000,00грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно зі ст.42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 153.8 ст.153 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до п.2 ст.44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону.

Визначення господарської операції міститься у ч. 4 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", де господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вищевикладених норм права свідчить про те, що термін "господарська діяльність" не включає такої обов'язкової ознаки, як одержання прибутку, оскільки неотримання прибутку від окремої господарської операції не може свідчити про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності.

Крім того, за своїм змістом термін "господарська діяльність" значно ширше "господарської операції", оскільки передбачає сукупність здійснюваних платником податку господарських операцій, і у відповідності до законодавства оподаткуванню підлягають не господарські операції, а господарська діяльність за звітний податковий період.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про ціни та ціноутворення" суб'єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують вільні ціни та державні регульовані ціни.

Згідно ст.11 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Підпунктом 14.1.54 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з приписами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 року (що діяло на момент виникнення спірних правовідносин), прибуток - це сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Таким чином, продаж товарів за ціною нижчою ціни придбання є господарською діяльністю в розумінні Податкового кодексу України та діяльністю, направленою на отримання доходу.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, позовні вимоги повністю доведені позивачем, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 04.01.2013 р. винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державнеої податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача судові витрати у розмірі 797,15 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18 червня 2013 року

Суддя З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили СуддяО.В. Єфанова