Рішення № 32248582, 04.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 липня 2013 року Справа № 913/1491/13

Провадження №4/913/1491/13

За позовом

Прокурора Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", м. Луганськ

до Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" , м. Луганськ

про стягнення 78783 грн. 50 коп.

Суддя Старкова Г.М.

Секретарь судового засідання: Макаренко В.А.

у присутності представників сторін:

від заявника - Трофименко П.В., старший прокурор відділу, службове посвідчення № 008305 від 09.10.2012;

від позивача - Нинюк І.В., довіреність № 18/01-04-13 від 21.01.2013;

від відповідача - Стариков А.С., довіреність № 27-д від 08.02.2013.

Суть спору: прокурор Жовтневого району м. Луганська в інтересах держави в особі Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" заборгованості за виконані роботи за договором підряду №205-П/33-2010 від 17.05.2010 в сумі 64 807 грн. 31 коп., а також інфляційних нарахувань в сумі 8489 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 5486 грн. 43 коп., всього до стягнення пред'явлено 78783 грн. 50 коп.

Заявник надав у судовому засіданні 04.07.2013 заяву про зменшення розміру позовних вимог, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 8489 грн. 76 коп., 3% річних в сумі 5481 грн. 11 коп. Вказана заява судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи з наданими до неї документами.

Також, заявник надав у судовому засіданні 04.07.2013 заяву про зменшення розміру позовних вимог, в частині стягнення з відповідач інфляційних нарахувань в сумі 6165 грн. 69 коп., в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, якою просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6156 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 5481 грн. 11 коп. Вказана заява судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Заяви заявника про зменшення позовних вимог судом прийняті, тому позовними вимогами у справі є вимоги: про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6156 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 5481 грн. 11 коп.

Представник заявника та позивача у судовому засіданні 04.07.2013 позовні вимоги ( з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, зданих до суду 04.07.2013) підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, судом отриманий 04.07.2013, яким позовні вимоги визнав частково. Вказаний відзив судом розглянутий на долучений до матеріалів справи з наданими до нього документами.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 04.07.2013 заяву, якою позовні вимоги ( з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, зданих до суду 04.07.2013) визнав у повному обсязі, яка судом розглянута та долучена до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Заяви заявника щодо зменшення розміру позовних вимог судом прийняті та підлягають до задоволення.

Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6156 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 5481 грн. 11 коп.

Новою ціною позову вважати: заборгованість за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6156 грн. 69 коп., 3% річних в сумі 5481 грн. 11 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Обґрунтовуючи позовні вимоги заявник зазначив, що 17 травня 2010 року між КП «Облтепло», правонаступником якого є ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго» (надалі- Підрядник,позивач) та Луганським міським комунальним підприємством «Теплокомуненерго» (надалі - Замовник, відповідач) було укладено договір підряду №205-П/33-2010 (надалі- Договір).

Згідно умов даного Договору позивач зобов'язується виконати капітальний ремонт котла КСВА-ЗГ інвентарний №36981 на котельній 30 років Перемоги, м. Луганськ (п. 1.1. Договору), а відповідач зобов'язується оплатити виконані роботи протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання документів останнім (абз.2 п.2.4. Договору).

Згідно п.1.2. Договору об'єм, характер та вартість робіт, передбачених п.1.1 даного Договору, визначаються динамічною договірною ціною (Додаток № 1), яка є невід'ємною частиною Договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.

Згідно до п.6.1. Договору розрахунки проводяться тільки за роботи, які виконані якісно, прийняті Відповідачем згідно Форми КБ-3, Форми КБ-2в в платіжному дорученні або іншим способом, який не суперечить чинному законодавству. Так, 26.05.2010 позивачем виписано рахунок №55 на суму 64 807,31 грн., 28.05.2010 підписано Форму КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт) на суму 64 807,31 грн. та Форму КБ-2в (акт № 26-5/10 прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2010 року) на суму 64 807,31 грн.

Позивач умови Договору виконав у повному обсязі, але відповідач умови Договору щодо оплати за виконані роботи своєчасно та в повному обсязі не сплатив, тому заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 64807 грн. 31 коп., що підтверджується актом № 26-5/10 прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2010 року (а.с.26-28).

Заявник у позові зазначив, що згідно акту № 26-5/10 прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2010 року на суму 64807 грн. 31 коп., який підписаний між позивачем та відповідачем у справі без доповнень та заперечень, скріплені печатками їх підприємств, вбачається, що позивач виконав передбачені умовами Договору роботи, а відповідач прийняв виконані роботи на загальну суму 64807 грн. 31 коп. без заперечень (а. с. 26-28).

Таким чином, відповідач свої обов'язки за Договором щодо своєчасної та повної сплати вартості виконаних робіт належним чином не виконав, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за виконані роботи у розмірі 64807 грн. 31 коп.

Згідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Таким чином, відповідачу було нараховано інфляційні нарахування в сумі 6156,69 грн. за період з червня 2010 року по березень 2013 року та 3% річних у розмірі 5 481,11 грн. за період з 06. 06..2010 по 31.03.2013 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Відповідно до п 7.5. Договору спори між відповідачем та позивачем вирішуються в претензійно-позовному порядку згідно діючого законодавства України. Так, позивачем було проведено досудове врегулювання господарського спору у відповідності до ст.ст. 6-8 Господарського процесуального кодексу України, а саме направлено претензії за вих. №15/5-2-26 від 10.05.2012 та вих. №15/42-17-95 від 24.01.2013, але відповідач відповідь на претензії не надав, оплату за виконані роботи не провів.

Оскільки відповідач не виконав умови Договору щодо оплати за виконані будівельні роботи, тому заявник в інтересах позивача звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6156 грн. 69 коп. за період з червня 2010 року по березень 2013 року та 3% річних у розмірі 5 481,11 грн. за період з 06.06.2010 по 31.03.2013 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог). Обґрунтовуючи позовні вимоги заявник посилається на умови договору підряду №205-П/33-2010 від 17.05.2010 та положення ст.ст.525, 526, 629, 625 ЦК України.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором підряду №205-П/33-2010 від 17.05.2010 зобов'язань на суму 64 807 грн. 31 коп., що підтверджено наявним у матеріалах справи актом № 26-5/10 прийомки виконаних будівельних робіт за травень 2010 року, який підписаний сторонами без доповнень та заперечень та скріплені печатками їх підприємств, та відповідачем у справі не спростовано (а.с.26-28).

Відповідачем наявність заборгованості в сумі 64 807 грн. 31 коп. відзивом на позовну заяву визнана у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи за травень 2010 року у розмірі 64 807 грн. 31 коп. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи доказів часткової або повної сплати суми боргу за надані послуги відповідачем надано до суду не було.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 6156,69 грн. за період з червня 2010 року по березень 2013 року та 3% річних у розмірі 5481,11 грн. за період з 06.06..2010 по 31.03.2013 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, визнані відповідачем та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно до пункту 2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Такі випадки передбачені, зокрема, ст. 2 ГПК України (господарський суд порушує справи за позовами прокурорів та їх заступників, які звертаються в інтересах держави). При цьому, прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Господарсько процесуального кодексу України встановлено, що „інтереси держави", є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси, не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру", передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом.

Враховуючи те, що відповідно до Закону України «Про здійснення державних) закупівель» кошти установ чи організацій, утворених у встановленому порядку місцевими державними адміністраціями чи органами місцевого самоврядування є державними коштами. Тобто, всі кошти Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабеспечуючого підприємства «Луганськтеплокомуненерго» (далі ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго»), в т.ч. дебіторська заборгованість, яка виникла внаслідок неповних розрахунків юридичних осіб, є державними, а тому підлягає захисту органами прокуратури.

Луганське обласне комунальне спеціалізоване теплозабезгіечуюче підприємство «Луганськтеплокомуненерго» (далі ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго») є об'єктом спільної власності територіальних громад області, управління яким здійснює Луганська обласна рада згідно до рішення № 9/31 Луганської обласної ради від 21.08.2003.

Відповідно до рішення № 12/16 Луганської обласної ради від 22.05.2012 «Про припинення юридичної особи - комунального підприємства «Облтепло» - шляхом приєднання» було припинено юридичну особу КП «Облтепло» шляхом приєднання до ЛОКСТП «Луганськтеплокомуненерго».

На підставі вищевикладеного, заявник вважає, що державі в особі Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго" ( позивач) відповідачем було завдано збитки через несплату заборгованості за виконані роботи в сумі 64807 грн. 31 коп., за таких обставин в теперішній час є підстави для представництва прокурором в суді інтересів позивача у формі звернення до суду з цим позовом та участі у його розгляді.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Суд вважає, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, відповідач визнав позов в повному обсязі, суд, відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, приймає рішення про задоволення позову повністю.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6156 грн. 69 коп. за період з червня 2010 року по березень 2013 року та 3% річних у розмірі 5481 грн.11 коп. за період з 06.06.2010 по 31.03.2013 (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні 04.07.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 43, 49, п.5 ст.78, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", вул. Куракіна, 23а, м. Луганськ (юридична адреса), вул. К.Маркса, 54, м. Луганськ (поштова адреса), код ЄДРПОУ 24047779 на користь Луганського обласного комунального спеціалізованого теплозабезпечуючого підприємства "Луганськтеплокомуненерго", вул. К.Маркса, 54, м. Луганськ (юридична адреса), кв. Восточний, 22, м. Луганськ (поштова адреса), код ЄДРПОУ 03340529, заборгованість за виконані роботи в сумі 64 807 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань в сумі 6156 грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 5481 грн.11 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", вул. Куракіна,23а, м. Луганськ (юридична адреса), вул. К.Маркса,54, м. Луганськ (поштова адреса), код ЄДРПОУ 24047779:

- в доход Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору 1720 грн. 50 коп., на рахунок отримувача 31214206783006, отримувач коштів УДКСУ у м. Луганську, код отримувача (код ОКПО) 37991503, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, код банку отримувача (МФО) 804013, код класифікації доходів бюджету 22030001, видати наказ Державній податковій інспекції в Артемівському районі м. Луганська.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено та підписано - 08.07.2013.

Суддя Г.М.Старкова