Рішення № 32248542, 08.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.13р. Справа № 904/2952/13За позовом Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Приватного акціонерного товариства "Трест" Кривбасшахтопроходка", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 196 563,90 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Левченко І.А. - довіреність № 18/4723 від 15.05.2012р.,

Гавель Д.В. - довіреність №18/9613 від 18.10.2012р.

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Державне підприємство "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (далі- позивач) звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просить стягнути з приватного акціонерного товариства "Трест" Кривбасшахтопроходка" (далі- відповідач) 192 748, 21 грн. - основного боргу, 3 815, 69 грн. - 3% річних та судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, тим, що за домовленістю про надання послуг активної електроенергії наданої позивачем відповідачу за період з квітня по жовтень 2012 р. у сумі 192 748, 21 грн. відповідач оплати за отримані послуги не здійснив. Крім того, позивач звернувся до відповідача з претензією від 24.01.2013 р. № 18/607 , в порядку ч.2 ст. 530 ЦК України, яка отримана останнім, однак залишена без реагування, тому у позивача виникло право на захист його порушеного права шляхом звернення з позовом до суду.

У зв'язку з перебуванням судді Мілєвої І.В. на лікарняному, на підставі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду розпорядженням заступника керівника апарату № 436 від 03.06.2013 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/2952/13, вказану справу передано на розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою суду від 04.06.2013 р. справу № 904/2952/13 прийнято до свого провадження і призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2013 р.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали свій позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документи витребувані ухвалою господарського суду Дніпропетровської області не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, за адресою, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ станом на 07.05.2013 р.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 04.07.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості позивач у період з квітня по жовтень 2012 р. надав відповідачу послуги з активної електроенергії , що підтверджується рахунками - фактури від 30.04.2012 р. № 59-0000046 на суму 64270,10 грн., від 28.05.2012 р. № 59-0000056 на суму 281,88 грн., від 31.05.2012 р. № 59-0000068 на суму 30184,43 грн., від 27.06.2012 р. № 59-0000086 на суму 3341,29 грн., від 31.07.2012 р. № 59-0000102 на суму 64,73 грн., від 31.07.2012 р. № 59-0000108 на суму 25198,93 грн., від 31.08.2012 р. № 59-0000124 на суму 20868,82 грн., від 28.09.2012 р. № 59-0000140 на суму 22999,97 грн., від 31.10.2012 р. № 59-0000153 на суму 25538,06 грн. та актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), які підписані з обох сторін та скріплені печатками( а.с. 8-26), а всього на суму 192 748,21 грн.

Дана заборгованість підтверджується актом звірки розрахунків від 31.10.2012 р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.

В порушення взятих на себе зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за отримані послуги активної електроенергії у сумі 192 748, 21 грн. - основного боргу, що ї є причиною спору.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами першою та другою статті 206 Цивільного кодексу України встановлено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність; юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Як вже було зазначено, в матеріалах справи є виставлені рахунки - фактури та акти здачі прийняття робіт (надання послуг), які свідчать про вчинення правочину.

Крім того, зі змісту наведеної норми вбачається, що правочин, який вчинений усно повинен виконуватись в момент його вчинення.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем умов правочину.

Ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 24.01.2013 р. № 18/607, у якій позивач просить відповідача розрахуватися за отримані послуги на суму 192 748, 21 грн., яка отримана останнім 13.02.2013 р. (а.с. 29-31), однак залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 615 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частина 2 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 30.03.2012 р. по 11.03.2013 р. у сумі 3 815, 69 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 3 815, 69 грн. підлягають частковому задоволенню, за перерахунком здійсненим судом (за період лише з 20.02.2013 по 11.03.2013 р. відповідно до отриманої претензії відповідачем 13.02.2013 р. і норми ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України) у сумі 41, 98 грн., у решті суд відмовляє позивачу з невірним зазначенням періоду настання грошового зобов'язання відповідача .

Оскільки, на момент розгляду спору у справі доказів оплати поставленої активної електроенергії відповідач не надав, позовні вимоги про стягнення з останнього на користь позивача основного боргу у сумі 192 748, 21грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню у сумі 192 748, 21грн. - основного боргу, 41, 98 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись, ст.ст. 47, 33-34, 36, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трест" Кривбасшахтопроходка" (50002, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Кобилянського, 124-а, код ЄДРПОУ 33355963) на користь Державного підприємства "Східний гірничо - збагачувальний комбінат" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, вул. Горького, 2 код ЄДРПОУ 14309787) 192 748, 21 грн. (сто дев'яносто дві тисячі сімсот сорок вісім грн. 21 коп.) - основного боргу, 41, 98 грн. (сорок одна грн. 98 коп.) - 3 % річних, 3 855, 80 грн. (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 80 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. РудовськаДата підписання рішення - " 08 " липня 2013р.