Постанова № 32248308, 20.06.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/3820/13-a

категорія 12.3

20 червня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

при секретарі - Степанові П.В.,

з участю позивача, представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

встановив:

В травні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просив стягнути з УМВС України в Житомирській області 124715,20 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Посилався на те, що перебував на державній службі у відповідача, був звільнений з роботи 7 вересня 2011 року, а вихідну допомогу з вини відповідача отримав лише 30 квітня 2013 року.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні за безпідставністю, зазначав, що затримка розрахунку з позивачем відбулась з його вини, оскільки після його звільнення позивач мав намір поновитися на роботі, а тому звертався до Житомирського окружного адміністративного суду з відповідним позовом, в задоволенні якого йому було відмовлено. В подальшому, зазначав представник відповідача, сам позивач зволікав з отриманням суми вихідної допомоги, яка була йому нарахована.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що ОСОБА_1, працював на посаді начальника відділу капітального будівництва УМВС України в Житомирській області і був звільнений з займаної ним посади 06.09.2011 року за п.1 ст.40 КЗпП України (у зв'язку із скороченням штатів).

Після звільнення з роботи позивач не звертався за отриманням вихідної допомоги, оскільки вважав звільнення незаконним і намагався поновитись на роботі. Проте постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 9 листопада 2011 року, залишеною без зміни ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2012 року, в задоволенні його позову було відмовлено.

Лише в червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки її виплати. Проте ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 20 червня 2012 року ця позовна заява була залишена без розгляду у зв"язку з пропуском строку звернення з позовом до суду (а.с.41 ).

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року вказану вище ухвалу суді залишено без зміни. При цьому, апеляційним судом було встановлено, що перебіг місячного строку звернення з таким позовом до суду почався для ОСОБА_1 з 01 травня 2012 року, і цей строк був ним пропущений без поважних причин (а.с. 44-45).

Не дивлячись на це, після завершення розгляду судами всіх справ за позовами ОСОБА_1, відповідач з невідомих суду причин в листі на ім"я позивача від 2 квітня 2013 року визнав свій борг перед ним, пообіцяв розрахуватись найближчим часом, і 29 квітня 2013 року виплатив заборгованість по вихідній допомозі (а.с.30, 52 ).

Відповідно до статті 267 ЦК України, яку можливо застосувати до спірних правовідносин за аналогією, особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного. Інші наслідки виконання боржником свого зобов"язання після спливу позовної давності чинним законодавством не передбачені.

Виходячи з правової ситуації, що склалася, суд вважає, що передбачені ст.117 КЗпП України наслідки затримки розрахунку із звільненим працівником не можуть бути застосовані в даному випадку за період, що передував визнанню боргу відповідачем (до 2 квітня 2013 року), оскільки судовим рішенням в іншій справі встановлено, що на той час позивач втратив право звернення з вимогою до суду про захист свого порушеного права.

Разом з тим, зволікаючи із проведенням розрахунку після визнання боргу, відповідач, на думку суду, діяв протиправно, у зв"язку з чим повинен зазнати негативних наслідків такої затримки, адже праву позивача на отримання визнаного боргу кореспондував обов"язок відповідача такий борг віддати.

Оскільки затримка тривала 19 робочих днів ( з 2 по 29 квітня 2013 року), відповідач повинен сплатити позивачеві 5385,55 грн. середнього заробітку за цей період, який визначений за правилами постанови КМ України №100 від 8 лютого 1995 року із розрахунку його заробітної плати за липень-серпень 2011 року (а.с.5).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 5385,55 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Повний текст постанови виготовлено: 25 червня 2013 р.