Постанова № 32248133, 20.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/13829/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чорної В.В.

при секретарі судового засідання Молчановій В.В.

за участі представників сторін:

позивача Годованець Є.О.

відповідача Жаворонкова С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд Агро» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001632302 від 08.08.2011 р., та визнання дій незаконними, -

в с т а н о в и в :

27 жовтня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд Агро» (далі - ТОВ «Синтез Трейд Агро») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська) № 0001632302 від 08.08.2011 р. про донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 51 683 грн. 75 коп., в тому числі 41 347 грн. - за основним платежем, 10 336 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також визнати незаконними дії службової особи відповідача - інспектора ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Романюк Є.В. при проведенні 15.04.2010 р. повторної (третьої) перевірки з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом на підставі висновків, викладених у акті від 18.07.2011 р. № 1656/234/35396886 документальної невиїзної перевірки з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ФОП ОСОБА_5 за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р., зокрема, щодо здійснення позивачем 15.10.2009 р. реалізації товару (насіння соняшника) до його фактичного оприбуткування. З таким висновком податкового органу позивач не погоджується, посилаючись на лист ВАТ «Привільнянське ХПП» від 10.08.2011 р. № 30, яким підтверджено ввезення зазначеного товару на територію комбінату 01.10.2009 р. по товарно-транспортним накладним у кількості 6 352 835 кг, а також на належним чином оформлені первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, договори, банківські виписки, товарно-транспортні накладні). При цьому, відсутність певних реквізитів у товарно-транспортних накладних позивач пояснив наступним. Так, відсутність відомостей щодо ваги товару обумовлена тим, що завантаження автомобілів проводилось з комбайнів, відсутність понять «Вид пакування», «Кількість місць», «Клас вантажу» - тим, що соняшник йде насипом, тому не потребує пакування. Відповідальність за аналіз зерна несе зберігач зерна (ВАТ «Привільнянське ХПП»), а проводить цей аналіз Хлібна інспекція за власною потребою, або на вимогу зберігача. Щодо перебування ОСОБА_5 як директора ВАТ «Привільнянське ХПП» - на робочому місці, та як фізичної особи-підприємця за адресою: АДРЕСА_1, позивач зазначив, що вказані обставини не підтверджено будь-якими доказами. Крім того, прийом машин з зерном, важення та розвантаження цього зерна згідно штатного розкладу входить до обов'язків інших працівників ВАТ «Привільнянське ХПП». Окрім цього, позивач зазначив, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Синтез Трейд Агро» за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р. вже була двічі перевірена податковим органом, що підтверджено актом № 1363/234/35396886 планової документальної перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., та довідкою від 27.10.2009 р. № 2462/234/35396886 документальної невиїзної перевірки щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ФОП ОСОБА_5 При цьому, порушення позивачем норм законодавства України по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 при проведенні зазначених перевірок податковим органом встановлено не було. З огляду на викладені обставини, позивач стверджує, що висновки, викладені у акті перевірки від 18.07.2011 р. № 1656/234/35396886, не відповідають дійсності, а винесене на підставі них податкове повідомлення-рішення є неправомірним, та підлягає скасуванню (т. 1 а.с. 2-4).

В судовому засіданні 23.10.2012 р. представник позивача за довіреністю Годованець Є.О. позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на обставини, встановлені при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_5 Так, відповідач зазначив, що згідно угоди № 28/2 від 28.02.2007 р. на адресу ТОВ «Синтез Трейд Агро» ФОП ОСОБА_5 було відвантажено 442,09 т пшениці І класу та 4 000 т соняшника, на підтвердження чого позивачем надано товарно-транспортні накладні. Згідно складських квитанцій, придбаний у ФОП ОСОБА_5 товар було реалізовано платником податків на адресу ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «Заготзерно-Високопілля». Проте, належним чином оформлене документальне підтвердження транспортування товару згідно договору № 28/2 від 28.02.2007 р., сертифікати якості товару на сільгосппродукцію, а також складські документи, які мали бути складені позивачем при переході права власності на товар до ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «Заготзерно-Високопілля», позивачем до проведення перевірки надані не були, внаслідок чого податковий орган дійшов висновку, що діяльність ТОВ «Синтез Трейд Агро» була направлена на отримання податкової вигоди, шляхом включення до податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені відповідними первинними документами, що є порушенням п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (т. 1 а.с. 115-119).

Посилаючись на обставини, встановлені при проведенні перевірки ФОП ОСОБА_5, та викладені у письмових запереченнях на позовну заяву, представник відповідача Жаворонков С.М. в судовому засіданні 23.10.2012 р. проти задоволення позовних вимог заперечив, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд Агро» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.09.2007 р. (т. 1 а.с.102), та з 18.09.2007 р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

У період з 05.07.2011 р. по 11.07.2011 р., на підставі наказу від 04.07.2011 р. № 607 (а.с. 154), службовими особами ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Синтез Трейд Агро» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ФОП ОСОБА_5 за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р., за результатами якої складено акт № 1656/234/35396886 від 18.07.2011 р. (т. 1 а.с. 63-96).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду адміністративної справи судом не інакше як за позовною заявою та лише в межах заявлених позовних вимог, суд при розгляді даної справи досліджує питання виключно щодо донарахування платнику податків податкових зобов'язань по ПДВ.

Так, перевіркою встановлено порушення платником податків ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених ТОВ «Синтез Трейд Агро» при придбанні та продажу товарів (послуг). Враховуючи, що в порушення ст. ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, товар (послуги) по вказаних правочинах не був фактично переданий, податковим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Синтез Трейд Агро» п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., що призвело до заниження податку на додану вартість у жовтні 2009 року на 41 347 грн.

Зокрема, перевіркою встановлено, що між ПП ОСОБА_5 (продавець) та ТОВ «Синтез Трейд Агро» (покупець) укладено договір № 28/2 від 28.02.2008 р., згідно п. 1.1 якого, продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує сільгосппродукцію (товар) у кількості та за ціною, зазначеними у накладних. Відповідно п. 2.1, п. 2.4 договору, товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем в момент фактичного отримання товару та підписання уповноваженими матеріально-відповідальними особами документів. Продавець передає, а покупець приймає накладні та податкові накладні. Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що продавець бере на себе обов'язок надати покупцю товар належної якості, яка має відповідати стандартам, встановленим для даного виду товару, та бути підтвердженою відповідними документами у відповідності з діючим законодавством України. Усі рекламації по якості та кількості поставленого товару мають бути передані продавцю в момент передачі товару, а при відсутності можливості виконання даної вимоги з поважних причин - не пізніше двох календарних днів з моменту приймання товару. Згідно п. 4.1, п. 4.4 договору, ціна одиниці товару зазначається у накладних та податкових накладних з урахуванням вартості тари, пакування та маркування товару. Розрахунки за поставлений товар здійснюється шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця або будь-яким іншим способом, що не заборонений законодавством України (т. 1 а.с. 236).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що опис умов договору № 28/2 від 28.02.2008 р., наведений у акті перевірки від 18.07.2011 р., не відповідає умовам договору, оригінал якого досліджувався судом під час розгляду справи, та копія якого долучена до матеріалів справи (т. 1 а.с. 236).

Так, згідно акту перевірки, пунктом 2.4 договору передбачено надання продавцем покупцю рахунку, накладної, податкової накладної та сертифікату якості (т. 1 а.с. 179). Водночас, згідно п. 2.4 договору, наданого позивачем до суду, продавець має надати покупцю тільки накладні та податкові накладні (т. 1 а.с. 236). Також, згідно акту перевірки, п. 2.1 договору, постачання товару здійснюється на умовах EXW продавця (франко-склад) Інкотермс 2000, а додатковою угодою від 01.10.2009 р. № б/н зазначений пункт доповнено обов'язком продавця сплатити витрати, пов'язані з доставкою товару до складу ВАТ «Привільнянське ХПП», ТОВ «Заготзерно Високопілля» (т. 1 а.с. 179).

Водночас, копій договору № 28/2 від 28.02.2008 р. та додаткової угоди від 01.10.2009 р., зміст яких відображено у акті перевірки від 18.07.2011 р., відповідачем під час розгляду справи не надано.

Разом з тим, з договору № 28/2 від 28.02.2008 р., оригінал якого надано позивачем та досліджено в судовому засіданні, вбачається, що пунктом 2.1 договору передбачено, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем в момент фактичного отримання товару та підписання уповноваженими матеріально-відповідальними особами документів (т. 1 а.с. 236).

На виконання умов зазначеного договору, ФОП ОСОБА_5 відвантажено товар (пшеницю, соняшник), що підтверджено накладними, перелік яких наведено на сторінках 3, 4 акту перевірки від 18.07.2011 р. (а.с. 173). Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації по ПДВ за жовтень 2009 року. Транспортування товару (соняшника) згідно договору № 28/2 від 28.02.2008 р. підтверджено наданими платником податків до перевірки товарно-транспортними накладними, перелік яких наведено на сторінках 4-11 акту перевірки (а.с. 173-177). Розрахунки з ФОП ОСОБА_5 проведено позивачем у безготівковій формі згідно платіжних доручень, перелік яких наведено на сторінках 11, 12 акту перевірки (а.с. 177).

Зі змісту наданих до перевірки товарно-транспортних накладних вбачається, що замовником послуг є ТОВ «Синтез Трейд Агро», а виконавцями - фізичні особи-підприємці.

З метою перевірки факту поставки товару від ФОП ОСОБА_5 до ТОВ «Синтез Трейд Агро» ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська направлено запити до Орджонікідзевської ОДПІ Дніпропетровської області, Жовтоводської ОДПІ Дніпропетровської області, Криничанської МДПІ Дніпропетровської області, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо підтвердження господарських взаємовідносин ТОВ «Синтез Трейд Агро» з перевізниками, зазначеними у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних.

З відповідей вищезазначених органів державної податкової служби вбачається, що згідно довідок документальних невиїзних перевірок ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_6, складених Орджонікідзевською ОДПІ Дніпропетровської області, довідок Жовтоводської ОДПІ про результати перевірки отриманих відомостей від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Синтез Трейд», ТОВ «Сінтез Трейд Агро», ФОП ОСОБА_5 від 18.10.2010 р. № 99/17/НОМЕР_2, № 100/17/НОМЕР_2, довідок Криничанської МДПІ Дніпропетровської області від 01.10.2010 р. № 183/170/00953674, № 184/170/00953674, № 185/170/00953674, № 186/170/00953674, № 187/170/00953674, пояснень громадян ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7, відібраних службовими особами ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, перевізники підтвердили факт перевезення товару (соняшника) на замовлення ТОВ «Синтез Тред Агро». При цьому, зазначили, що товар було завезено з поля за усним замовленням невстановленої особи, власника товару не встановлено, а розрахунки за надані послуги перевезення проведено готівковими коштами невідомими особами без встановлення фіксованої ціни за перевезення певного об'єму продукції. Водночас, документів на підтвердження факту перевезення товару (соняшника) на замовлення ТОВ «Синтез Трейд Агро» перевізниками не надано (т. 1 а.с. 197-199, 225-233, т. 2 а.с. 44-65).

Також, перевіркою встановлено, що у товарно-транспортних накладних, наданих платником до перевірки, відсутня інформація у графах: № 9 «Вид пакування», № 10 «Кількість місць», № 11 «Спосіб визначення маси», № 13 «Клас вантажу», № 14 «Маса брутто», № 15 «Виконавці вантажно-розвантажувальних операцій», № № 16, 17 «Спосіб вантажно-розвантажувальних операцій», № 18, № 19, № 20 «Час вибуття, прибуття, простою при здійсненні вантажно-розвантажувальних операцій».

Щодо розвантаження товару (соняшника), перевіркою встановлено, що розвантаження товару було здійснено за адресою виробничих потужностей ВАТ «Привільнянське ХПП» з відповідним визначенням ваги, підписами посадових осіб ВАТ «Привільнянське ХПП», проведенням лабораторного аналізу середньодобових зразків, тощо.

Враховуючи вищевикладені обставини, податковим органом зроблено висновок про відсутність фактичної поставки ФОП ОСОБА_5 на адресу ТОВ «Синтез Трейд Агро» товару (насіння соняшника) згідно договору № 28/2 від 28.02.2008 р.

Крім того, перевіркою встановлено, що придбаний у ФОП ОСОБА_5 товар було реалізовано ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «Заготзерно-Високопілля».

Так, між ДП з ІІ «Сантрейд» (покупець) та ТОВ «Синтез Трейд Агро» (продавець) укладено договори № 4500487281, № 4500489366 від 01.01.2009 р., № 4500487282 від 01.10.2009 р., № 4500465832 Ч, № 4500491554 Ч від 14.10.2009 р., № 4500487526 від 21.10.2009 р., № 4500467765 від 27.10.2009 р., №4500467408 від 28.10.2009 р.

Реалізацію зерна ТОВ «Синтез Трейд Агро» на адресу ДП з ІІ «Сантрейд» підтверджено накладними та податковими накладними № 1008-02 від 08.10.2009 р., № 1013-01 від 13.10.2009 р., № 1014-01 від 14.10.2009 р., № 1021-03 від 21.10.2009 р.

Перевіркою складських квитанцій на зберігання сільгосппродукції встановлено переоформлення права власності та подальшу реалізацію насіння соняшника в обсязі 4 000 000 кг на адресу контрагента - ДП з ІІ «Сантрейд» у повному обсязі. Розрахунки за товар на суму 20 778 502 грн. 20 коп. здійснено у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Синтез Трейд Агро» згідно платіжних доручень, перелік яких наведено на сторінці 13 акту перевірки (т. 1 а.с. 178).

Водночас, перевіркою встановлено, що з наданої платником податків первинної документації вбачається, що операція з реалізації товару ТОВ «Синтез Трейд Агро» на адресу ДП з ІІ «Сантрейд» не могла фактично відбуватись у зв'язку з невідповідністю часу фактичного транспортування товару часу його реалізації.

Так, згідно складських квитанцій на зберігання від 09.10.2009 р. № 145, від 13.10.2009 р. № 147, від 14.10.2009 р. № 150, оформлених на ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Синтез Трейд Агро» було передано право власності на 4 000 000 кг товару (насіння соняшника). Проте, згідно товарно-транспортних накладних на ВАТ «Привільнянський ХПП» станом на 09.10.2009 року було транспортовано 1 271 700 кг продукції, станом на 13.10.2009 р. - 581 585 кг продукції, станом на 14.10.2009 р. - 203 020 кг. продукції. Тобто, згідно товарно-транспортних накладних всього у період з 09.10.2009 р. по 14.10.2009 р. на ВАТ «Привільнянське ХПП» ТОВ «Синтез Трейд Агро» транспортувало для зберігання 2 056 305 кг продукції, а реалізувало на адресу ДП з ІІ «Сантрейд» згідно складської квитанції на зберігання - 4 000 000 кг.

З огляду на це, податковим органом зроблено висновок, що ТОВ «Синтез Трейд Агро» здійснено реалізацію товару до його фактичного оприбуткування за даними документів бухгалтерського обліку.

Реалізація товару (насіння соняшника) загальною вагою 248 т на адресу ТОВ «Заготзерно-Високопілля» було здійснено ТОВ «Синтез Трейд Агро» згідно договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 29/07-1 від 29.07.2008 р., що підтверджено накладними та податковими накладними № 1201-09 від 01.10.2009 р., № 0104-06 від 04.01.2009 р. Залишок товару (пшениці І класу) в кількості 174,09 т було передано на ТОВ «Заготзерно-Високопілля» згідно договору надання давальницьких послуг та подальшої переробки №1/10 від 01.10.2009 р.

Що стосується зберігання ТОВ «Синтез Трейд Агро» товару (насіння соняшника) на території ВАТ «Привільнянське ХПП», перевіркою встановлено, що згідно договору № 1 від 25.06.2009 р., укладеному між ВАТ «Привільнянське хлібоприймальне підприємство» (зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд Агро» (поклажодавець), зерновий склад зобов'язується надати поклажодавцю комплексні послуги по прийманню, сушці, чищенню, знеособленому довгостроковому зберіганню та відвантаженню зерна та насіння олійних культур (сільськогосподарської продукції), а поклажодавець зобов'язаний своєчасно передати на зберігання та прийняти із зберігання сільськогосподарську продукцію, прийняти послуги зернового складу та оплатити їх відповідно до умов договору. Згідно п. 2.1-2.4 договору, поклажодавець є власником сільськогосподарської продукції, переданої для надання послуг за договором. Право власності на сільськогосподарську продукцію до зернового складу не переходить. Кількість сільськогосподарської продукції, що передається зерновому складу для надання послуг, визначається шляхом важення сільськогосподарської продукції на вагах зернового складу та приймається по фактичній якості, згідно якісних показників, встановлених лабораторією зернового складу, з видачею відповідного складського документа. У разі, якщо поклажодавець не погоджується з показниками лабораторії зернового складу, для повторного аналізу сторони запрошують представника хлібної інспекції за місцезнаходженням зернового складу. Оплата зазначених послуг державної хлібної інспекції здійснюється за рахунок поклажодавця. Визначення представником хлібної інспекції якісних показників сільськогосподарської продукції є остаточним та обов'язковим для застосування сторонами договору. Доставка сільськогосподарської продукції на зерновий склад здійснюється поклажодавцем самостійно. Пунктом 3.4 договору передбачено, що за кожне переоформлення зерна на іншого власника без вивозу зерна за межі зернового складу поклажодавцем сплачується плата у розмірі 22 грн. 50 коп. (т. 1 а.с. 234-235).

Враховуючи положення договору № 1 від 25.06.2009 р., податковим органом зроблено висновок, що кожний перехід права власності на товар, що перебуває на ВАТ «Привільнянське ХПП», вимагає переоформлення складських документів з одночасним внесенням плати за таке переоформлення у розмірі 22 грн. 50 коп. Проте, при проведенні перевірки документи щодо переоформлення складських документів при реалізації товару (насіння соняшника) на адресу ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «Заготзерно-Високопілля» ТОВ «Синтез Трейд Агро» надано не було. Відсутність складських квитанцій платник податків пояснив тим, що факт реалізації товару ТОВ «Синтез Трейд Агро» на адресу покупців підтверджено відповідними бухгалтерськими документами, а факт передачі права власності від ТОВ «Синтез Трейд Агро» до покупців здійснюється шляхом списання з картки ТОВ «Синтез Трейд Агро» та занесення в картку покупця на елеваторі (т. 1 а.с. 190).

Також, перевіркою встановлено, що директором ВАТ «Привільнянське ХПП» є ОСОБА_5, який у один і той самий проміжок часу (жовтень 2009 року) перебував на робочому місці (с. Жданове, Дніпропетровська область) та здійснював підприємницьку діяльність як ФОП ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, що фактично є неможливим в умовах реального часу.

Окрім цього, згідно висновків акту № 964/17-3/НОМЕР_10 від 31.05.2010 р. документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Муссон-2009» за жовтень-грудень 2009 року, складеного службовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 216, 228, 629, 654, 655, 656, 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_5 та постачальником ПП «Муссон-2009» та покупцями ТОВ «Синтез Трейд», ТОВ «Синтез Трейд Агро» (т. 1 а.с. 156-160).

Враховуючи викладені вище обставини в їх сукупності, ДПІ у Кіровському районі дійшла висновку, що ТОВ «Синтез Трейд Агро» здійснювало діяльність, направлену на здійснення операцій з наданням податкової вигоди третіх осіб, що призвело до порушення ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

З огляду на те, що ТОВ «Синтез Трейд Агро» у жовтні 2009 року здійснювало діяльність, пов'язану з наданням вигоди третім особам, податковим органом зроблено висновок про відсутність у платника податків об'єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання продукції від ФОП «ОСОБА_5 у жовтні 2009 року на суму ПДВ 1 681 246 грн., та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям на загальну суму 1 641 199 грн., у тому числі: у жовтні 2009 року ДП з ІІ «Сантрейд» на суму ПДВ 1 583 332 грн., ТОВ «Заготзерно-Високопілля» на суму ПДВ 57 867 грн., що призвело до заниження підприємством у жовтні 2009 року ПДВ на суму 41 347 грн.

Акт перевірки від 18.07.2011 р., згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 25.07.2011 р. отримано уповноваженою особою ТОВ «Синтез Трейд Агро» (т. 1 а.с. 189).

На підставі висновків, викладених у акті перевірки від 18.07.2011 р., ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0001632302 від 08.08.2011 р. про донарахування ТОВ «Синтез Трейд Агро» податкових зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 51 683 грн., у тому числі 41 347 грн. - за основним платежем, 10 336 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 62).

Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, ТОВ «Синтез Трейд Агро» оскаржило його в адміністративному порядку (скарга № 10-08/11 від 11.08.2011 р.), за результатами якого, рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 30170/10/25-008 від 13.10.2011 р. у задоволенні скарги платника податків в частині донарахування ПДВ було відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001632302 від 08.08.2011 р. - залишено без змін (т. 1 а.с. 6-10).

Не погодившись із зазначеними рішенням органів державної податкової служби, ТОВ «Синтез Трейд Агро» звернулось до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

З акту перевірки від 18.07.2011 р. вбачається, що його висновки щодо заниження ТОВ «Синтез Трейд Агро» податку на додану вартість обґрунтовані посиланням податкового органу на порушення платником податків ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів з придбання у ФОП ОСОБА_5 товару (насіння соняшника та пшениці), та подальшої його реалізації ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Заготзерно-Високопілля», у зв'язку з чим первинні документи, якими були оформлені зазначені правочини, не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та, відповідно, не можуть бути підставою для визначення об'єкта оподаткування ПДВ.

З такими висновками податкового органу суд не погоджується, виходячи з наступного.

Частинами 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 ЦК України, є:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Нормами ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що, відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

З огляду на це, а також враховуючи відсутність рішень суду про визнання угод, укладених між ТОВ «Синтез Трейд Агро» та ФОП ОСОБА_5, ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Заготзерно-Високопілля» у жовтні 2009 року недійсними, або вироку суду про встановлення вини посадових осіб позивача або його контрагента, суд погоджується з твердженням позивача про безпідставність висновків відповідача щодо нікчемності, недійсності зазначених правочинів лише з підстав визнання їх такими податковим органом в акті перевірки.

Водночас, суд приймає до уваги, що, розглядаючи питання щодо відповідальності особи за несплату ПДВ по ланцюгу придбання, Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 20.07.2010 р. за № 1112/11/13-10 «Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» дійшов висновку про те, що відповідальною за сплату ПДВ до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Разом з тим, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій, визначення податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ. З огляду на це, Вищим адміністративним судом зроблено висновок про необхідність дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Аналогічна позиція викладена й у листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, доведеному до судів нижчого рівня у зв'язку з набранням чинності 01.01.2011 р. Податковим кодексом України.

Враховуючи зазначену позицію Вищого адміністративного суду, при вирішенні даного спору судом досліджено питання щодо реальності здійснення господарських операцій позивача, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, та прийнято до уваги наступне.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (який був чинним станом на період, що перевірявся), база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено ставку податку на рівні 20 відсотків.

Також, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Зі змісту акту перевірки від 18.07.2011 р. вбачається, що при проведенні перевірки платником податків було надано первинні бухгалтерські та податкові документи на підтвердження здійснених ним господарських операцій з придбання та реалізації насіння соняшника та пшениці.

Так, до перевірки надано договір № 28/2 від 28.02.2008 р., укладений ТОВ «Синтез Трейд Агро» (покупець) з ФОП ОСОБА_5 (продавець) про продаж сільгосппродукції, договір складського зберігання сільгосппродукції № 1 від 25.06.2009 р., укладений між ВАТ «Привільнянське ХПП» та ТОВ «Синтез Трейд Агро», договори № 4500487281, № 4500489366 від 01.01.2009 р., № 4500487282 від 01.10.2009 р., № 4500465832 Ч, № 4500491554 Ч від 14.10.2009 р., № 4500487526 від 21.10.2009 р., № 4500467765 від 27.10.2009 р., №4500467408 від 28.10.2009 р., укладені між ТОВ «Синтез Трейд Агро» (продавець) та ДП з ІІ «Сантрейд», договір на закупівлю сільгосппродукції (насіння соняшника) № 29/07-1 від 29.07.2008 р., укладений між ТОВ «Синтез Трейд Агро» (продавець) та ТОВ «Заготзерно-Високопілля» (покупець), а також договір № 1/10 від 01.10.2009 р. про надання давальницьких послуг та подальшої переробки, згідно якого ТОВ «Синтез Трейд Агро» було передано товар (пшеницю) на адресу ТОВ «Заготзерно-Високопілля».

Зі змісту зазначених документів вбачається, що у жовтні 2009 року ТОВ «Синтез Трейд Агро» придбало у ФОП ОСОБА_5 сільгосппродукцію (насіння соняшника та пшеницю), яка в подальшому була реалізована ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «Заготзерно-Високопілля». Зазначена сільгосппродукція після її придбання у ФОП ОСОБА_5 була доставлена ТОВ «Синтез Трейд Агро» до складських приміщень ВАТ «Привільнянське ХПП», після чого її було переоформлено на ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «Заготзерно-Високопілля». Зазначене, також підтверджено листом ВАТ «Привільнянське ХПП» № 30 від 10.08.2011 р. (т. 1 а.с. 201-202).

При цьому, як вже зазначалося раніше, опис змісту договору № 28/2 від 28.02.2008 р., укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_5, який наведено у акті перевірки, не відповідає змісту договору, оригінал якого було досліджено в судовому засіданні, зокрема, щодо умов поставки товару (насіння соняшника, пшениці). Так, згідно акту перевірки, поставка товару здійснена відповідно до умов EXW (франко-склад) Інкотермс 2000, що покладає відповідальність, а також витрати за поставку товару на покупця (стор. 15 акту перевірки, а.с. 179). При цьому, суд зазначає, що акт перевірки містить посилання на додаток від 01.10.2009 р. № б/н до договору від 28.02.2008 р. № 28/2, згідно якого оплату послуг транспортування у перевіряємому періоді мав здійснювати ФОП ОСОБА_5 Отже, з акту перевірки не зрозуміло, хто саме (покупець або продавець) мав здійснювати оплату за поставку товару згідно договору від 28.02.2008 р. № 28/2. Водночас, договором № 28/2 від 28.02.2008 р. обумовлено лише те, що товар вважається переданим продавцем та прийнятим покупцем в момент фактичного отримання товару та підписання матеріально відповідальними особами документів. Додаткової угоди від 01.10.2009 р. № б/н до договору від 28.02.2008 р. № 28/2 сторонами до суду взагалі не надано, що викликає сумнів у її існуванні.

Отже, акт перевірки містить суперечливі дані, які не підтверджені матеріалами справи.

Натомість, факт виконання угод, укладених ТОВ «Синтез Трейд Агро» з ФОП ОСОБА_5, ДП з ІІ «Сантрейд» та ТОВ «Заготзерно-Високопілля» підтверджено накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, а також товарно-транспортними накладними, перелік яких наведено на сторінках 3-14 акту перевірки.

При цьому, акт перевірки містить посилання на невідповідність наданих позивачем товарно-транспортних накладних Правилам перевезень вантажів автомобільним транспортом, затвердженим наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., оскільки з їх змісту не вбачається, спосіб пакування та маса вантажу, а також спосіб та форма розрахунків.

З приводу цього, суд зазначає, що у письмових поясненнях, які були відібрані органами державної податкової служби при проведенні перевірки, фізичні особи-підприємці, що залучалися ТОВ Синтез Трейд Агро» до перевезення товару, придбаного у ФОП ОСОБА_5, підтвердили факт перевезення зазначеного товару. При цьому останні зазначили, що завантаження товару здійснювалось з машин у полі насипом за усним замовленням, після чого товар було зважено на складі ВАТ «Привільнянське ХПП». Оплата ВАТ «Синтез Трейд Агро» була здійснена в готівковій формі по факту виконання робіт. Пояснення зазначених осіб наведено на сторінках 17-21 акту перевірки, та підтверджені матеріалами справи (т. 1 а.с. 197-199, т. 2 а.с. 44-65). Разом з тим, суд не приймає до уваги пояснення громадян ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 (т. 1 а.с. 195, 196, 200), оскільки посилання на них у акті перевірки від 18.07.2011 р. відсутнє.

Також, судом вибірково досліджено товарно-транспортні накладні, які були надані позивачем при проведенні перевірки, які містять відомості щодо замовника (ТОВ «Синтез Трейд Агро»), вантажовідправника (ФОП ОСОБА_5.), вантажоодержувача (ТОВ «Синтез Трейд Агро»), перевізників, транспортних засобів, якими здійснено перевезення, пунктів навантаження та розвантаження, часу перевезення, назви товару, його кількості, а також відмітки щодо важення перевезеного товару на складі ВАТ «Привільнянське ХПП» з підписами матеріально відповідальних осіб (т. 2 а.с. 68-131).

При цьому, факт розвантаження та важення товару (насіння соняшника) за адресою виробничих потужностей ВАТ «Привільнянське ХПП» підтверджено на стор. 23 акту перевірки (т. 1 а.с. 183).

Також, суд погоджується з твердженням позивача щодо неможливості зазначення у товарно-транспортних накладних інформації щодо пакування вантажу, кількості місць, класу вантажу, оскільки завантаження насіння соняшника здійснювалось насипом з поля.

Отже, факт транспортування насіння соняшника з поля до складських приміщень ВАТ «Привільнянське ХППП», де його було зважено, підтверджено первинними документами.

З огляду на викладені обставини, суд зазначає, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Синтез Трейд Агро» з ФОП ОСОБА_5, ДП з ІІ «Сантрейд», ТОВ «Заготзерно-Високопілля», є необґрунтованими. Натомість, факт виконання угод, укладених позивачем із зазначеними контрагентами, підтверджено відповідними первинними документами, які є підставою для формування податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, при вирішенні даного спору судом прийнято до уваги висновки, викладені у довідці від 27.2010 р. № 2462/234/35396886 «Про результати документальної невиїзної перевірки «Синтез Трейд Агро» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ФОП ОСОБА_5 за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р.», а також у акті від 23.04.2010 р. № 1363/234/35396996 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Синтез Трейд Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р.», якими не встановлено фактів порушень з боку ТОВ «Синтез Трейд Агро» по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5 у жовтні 2009 року (т. 1 а.с. 30-43, 44-61).

Отже, невстановлення порушень при проведенні двох попередніх перевірок позивача за той самий період (жовтень 2009 року), зокрема, по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_5, та наявність суперечливих даних у акті перевірки 18.07.2011 р., про наявність яких було зазначено раніше, ставить під сумнів об'єктивність та послідовність дій податкового органу.

Крім цього, суд зазначає, що акт перевірки не містить розрахунку донарахувань по ПДВ в сумі 41 347 грн. з посиланням на відповідні податкові накладні та інші первинні документи, у зв'язку з чим неможливо перевірити правильність здійснення податковим органом цих донарахувань.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001632302 від 08.08.2011 р.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій службової особи відповідача - інспектора ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Романюк Є.В. при проведенні 15.04.2010 р. повторної (третьої) перевірки з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р., суд зазначає, що позовна заява не містить обґрунтування протиправності дій зазначеної службової особи з посиланням на відповідні докази. Зокрема, позивачем не зазначено, які конкретно дії службової особи ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Романюка Є.В. призвели до порушення його прав та інтересів, а також, які саме норми законодавства були при цьому порушені зазначеною особою. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що інспектор відділу організації перевірок ризикових операцій управління податкового контролю Романюк Є.В. у період з 05 по 11 липня 2011 року проводив документальну невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ФОП ОСОБА_5 за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2009 р., про що останнім складений акт від 18.07.2011 року. Натомість, Романюк Є.В. не підписував і не складав акт перевірки від 25.04.2010 р., а отже, не вчиняв оскаржуваних дій, на які посилається позивач у своїх позовних вимогах. З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез Трейд Агро» - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001632302 від 08.08.2011 р. про донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 51 683 грн. 75 коп. (п'ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні сімдесят п'ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 29.10.2012 р.

Суддя В.В.Чорна