Постанова № 32247824, 03.07.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12:55год. 03 липня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/1258/13-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Бурковської Ю.Т.

за участю:

представника прокурора - Кацап-Бацали Ю.М.

представників відповідача - Чорного О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом прокурора Сокирянського району Чернівецької областідо Волошківської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Сокирянського району Чернівецької області (позивач) звернувся з адміністративним позовом до Волошківської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області (відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення сесії Волошківської сільської ради від 28.02.12 року №84/9-12 «Про розміщення коштів сільського бюджету на депозит».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що в ході проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів позивачем встановлено, що рішенням сесії Волошківської сільської ради від 28.02.12р №84/9-12 (далі - Рішення) вирішено розмістити кошти спеціального фонду сільського бюджету від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва в сумі 752053,00 грн. на вклад (депозит) в філію Чернівецького обласного управління Державний ощадний банк України ТВБВ №10025/0166. Цим же Рішенням доручено сільському голові Чорному О.В. укласти із зазначеною філією відповідний договір. Згідно із п.3 Рішення відсотки за користування вкладом спрямовуються на видатки по загальному фонду сільського бюджету.

Однак позивач вважає, що Рішення є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.209 Земельного кодексу України Кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Відтак Рішення є незаконним, оскільки позбавляє можливості використовувати кошти на цілі передбачені Земельним кодексом України.

На підставі наведеного, позивач вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував та надав письмові заперечення, в яких мотивував підстави своїх заперечень наступним.

Відповідач при прийнятті Рішення керувався вимогами:

- ч.8 ст.16 Бюджетного кодексу України відповідно до якого керівники місцевого фінансового органу за рішення відповідної місцевої ради в межах поточного бюджетного періоду має право здійснювати на конкурсних засадах розміщення тимчасово вільних коштів місцевого бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, емітованих Автономною Республікою Крим, відповідною міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного року;

- Постановою КМ України №6 від 12.01.11р. «Про затвердження Порядку розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів на вкладних (депозитних) рахунках у банках».

Також, відповідач зазначив, що Рішення діє протягом бюджетного року (2012р) та на час розгляду справи є таким, що втратило чинність.

З огляду на викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

В ході судового розгляду представник позивача наполягав на задоволені позову з підстав наведених в позовній заяві, представник відповідача наполягав на безпідставності позову та на відмові у його задоволенні.

Судом встановлено, що 28 лютого 2012 року 9 сесією VI скликання Волошівської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області прийнято рішення №84/9-12 «Про розміщення коштів сільського бюджету на депозит», відповідно до якого вирішила розмістити кошти спеціального фонду сільського бюджету від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва в сумі 752053,00 грн. на вклад (депозит) в філію - Чернівецького обласного управління Державний ощадний банк України ТВБВ №10025/0166; доручити сільському голові Чорному О.В. укласти із філією - Чернівецького обласного управління Державний ощадний банк України ТВБВ №10025/0166 відповідний договір; відсотки за користування вкладом спрямувати на видатки по загальному фонду сільського бюджету (а.с.8).

01 березня 2012 року на виконання Рішення між відповідачем та ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ВО керуючого територіального відокремленого без балансового відділення №10025/0166 АТ «Ощадбанк» укладено договір №19 на строковий вклад «Оперативний місцевого бюджету», згідно із яким відповідач перерахував на депозитний рахунок банку - 752053,00 грн. (а.с.31-33).

01 березня 2012 року відповідно до платіжного доручення №1 відповідач перерахував кошти на депозитний рахунок згідно договору №19 від 01.03.12р. та згідно рішення сесії сільської ради №84/9-12 від 28.02.12р. (а.с.28).

Відповідно до платіжних доручень від 20.06.12р. №3 та від 20 грудня 2012 року №4 кошти були повернуті з депозитного рахунку згідно договору №19 від 01.03.12р. (а.с.29-30).

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п.9 та 13 ч.4 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280) сільський, селищний, міський голова забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою.

Згідно із ч.2 ст.209 Земельного кодексу України кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Таким чином, відповідач не спрямував кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, до спеціального сільського бюджету, а розмістив кошти на депозитний рахунок в комерційному банку з метою отримання прибутку, що є грубим порушенням вимог чинного законодавства, зокрема Земельного кодексу України.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача, що оскаржуване рішення прийнято на підставі ч.8 ст.16 Бюджетного кодексу України, оскільки зазначена норма передбачає розміщення тимчасово вільних коштів на депозитах, однак, суд звертає увагу, що кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, не є тимчасово вільними коштами.

Тобто, кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва є коштами, які згідно Земельного кодексу України використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розподілених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель державної та комунальної власності.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що Рішення прийняте відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Волошківської сільської ради від 28.02.2012 №84/9-12 «Про розміщення коштів сільського бюджету на депозит».

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 08 липня 2013 р.

Суддя В.О. Ковтюк