Рішення № 32246912, 08.07.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

0544/13633/2012

Справа № 2/243/2298/2013

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2013 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Гусинського М.О.,

при секретарі Карпенко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ «Содовий завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні мотивуючи свої вимоги тими обставинами, що Рішенням Словянського міськрайонного суду від 16.07.2012 року на її користь стягнута заборгованість по заробітній платі в сумі 1053,71 грн. та моральна шкода в розмірі 1000 грн. Вона з 26.11.1984 року по 19.12.2001 року працював у відповідача. На час її звільнення заборгованість по заробітній платі складала 1053,71 грн., але в наслідок відсутності коштів відповідач і досі не виплатив їй заборгованість, що є порушенням ст. 116 КЗпП України. Вважає, що відповідач повинен їй виплатити її середній заробіток за увесь час затримки виплати розрахунку при звільненні, у розмірі 3603,36 грн. та індекс інфляції у розмірі 165,42 грн. Просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 3603,36 грн. та індекс інфляції за останні 3 роки в сумі 165,42 грн.

Рішенням Словянського міськрайонного суду від 29.10.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27.11.2012 року рішення Словянського міськрайонного суду від 29.10.2012 року було залишено без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_1 без задоволення.

Ухвалою колегії суддів судової пала у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.05.2013 року рішення Словянського міськрайонного суду від 29.10.2012 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 27.11.2012 року були скасовані, справа надіслана на новий розгляд до суду першої інстанції у звязку з тим, що вимоги про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не відносяться до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобовязання і не підпадають під дії мораторію, встановленого ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

19.06.2013 року до Словянського міськрайонного суду Донецької області на новий розгляд з Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ повернулась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не зявилась, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача ВАТ «Содовий завод» у судове засідання не зявилася, заяв про відкладення судового розгляду справи або розгляд справи за її відсутністю до суду не надіслала, у звязку з чим суд за згодою позивача прийшов до висновку про можливість винесення по справі заочного рішення.

Суд, вивчивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних обставин:

Як встановлено у судовому засіданні, позивач з 26.11.1984 року по 19.12.2001 року працювала у відповідача на різних посадах, а 19.12.2001 року вона була звільнена з роботи за ст. 36 п. 1 КЗпП України за згодою сторін, згідно наказу № 613 від 19.12.2012 року (а.с. 11-12).

Середня заробітна плата за останні два місяця складає 27,78 грн. (а.с. 6).

Рішенням Словянського міського суду від 16.07.2012 року, яке набуло чинності, з відповідача ВАТ «Содовий завод» на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати у сумі 1053,71 грн. та моральна шкода у сумі 1000,00 грн. (а.с. 3-4).

Станом на 05.10.2013 р. заборгованість по заробітній платі позивачу не виплачена, відносно ВАТ «Содовий завод» 04.09.2003 р. відкрита ліквідаційна процедура у звязку із визнанням його банкрутом (а.с. 10).

Суд, розглядаючи справу, виходив з наступного чинного законодавства України:

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не реже двух разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З аналізу ч. 6, ч. 7 ст. 12 зазначеного Закону видно, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, враховуючи як обставини справи, так і вимоги законодавства, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільнені, при чому суд враховує як визнання відповідачем заборгованості із заробітної плати, так і відсутність заперечень стосовно розміру середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільнені.

Зазначена правова позиція стосовно того, що вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку входять до переліку зобовязань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом зазначена у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 жовтня 2012 року у справі 6-121цс12 і обовязкова для застосування судами під час розгляду справ за аналогічними позовами.

Щодо стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в звязку з порушенням строків її виплати, то суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у звязку із порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Між тим, згідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації проводиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Статтею 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації; відсутні данні про розмір заборгованості по місяцях за яки вона утворилася.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати (індексації) також не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 115, 116, 233, 2371 КЗпП України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст. 34 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 4, 7 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати», ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого Акціонерного Товариства «Содовий Завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, індексації - задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», яке розташоване за адресою: м. Словянськ, вул. Чубаря, буд. 91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Словянська, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895:

·на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, як мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1:

-середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3603 грн. 36 коп. (Три тисячі шістсот три гривні 36 копійок);

·на користь держави судовий збір у сумі 229 грн. 40 коп. (Двісті двадцять девять гривен 40 копійок) на рахунок № 31210206700075, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, Код за ЄДРПОУ 37803368, код класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач коштів УК/Словянське/22030001.

Позовні вимоги в іншій частині залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто Словянським міськрайонним судом у разі подання заяви про його перегляд у 10-ти денний термін з часу отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський