Рішення № 32246081, 01.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2013 р. Справа № 911/2224/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт", м. Житомир

до Дочірнього підприємства "Фуршет Центр", м. Ірпінь

про стягнення 8793,26 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: Могильницький В.Ю. - довіреність б/н від 03.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Фуршет Центр" (далі - відповідач) про стягнення 8793,26 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № ФЦ009756 від 01.03.2012 р. від 01.03.2012 р. з оплати отриманого товару. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 8793,26 грн. боргу, з яких: 7843,21 грн. - основного боргу; 139,61 грн. - 3% річних та 810,44 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2013 р. порушено провадження у справі № 911/2224/13 та призначено її до розгляду на 25.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2013 р. повідомлено сторін про відкладення розгляду справи на 01.07.2013 р., оскільки призначене судове засідання на 25.06.2013 р. не відбудеться, у зв'язку із виробничою необхідністю.

01.07.2013 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою проведення акту звірки розрахунку.

Присутній в судовому засіданні 01.07.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Разом з тим, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Крім того, причина з якої відповідач просить суд відкласти розгляд справи суд вважає безпідставною, оскільки в матеріалах справи знаходиться підписаний сторонами акт звірки розрахунків станом на 28.02.2013 р.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

01.03.2012 р. між Дочірнім підприємством "Фуршет Центр" (далі - покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (далі - постачальник, відповідач у справі) укладено договір № ФЦ009756 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеним цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації.

Судом встановлено, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № ПП000135572 від 07.09.2012 р.; № ПП000142814 від 13.09.2012.; № ПП000142813 від 13.09.2012р.; № ПП000143053 від 13.09.2012 р.; № ПП000143054 від 13.09.2012р.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару у відповідності до умов договору.

Відповідно до п. 7.9. договору відповідач зобов'язувався оплатити за товар в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника через 45 днів з моменту прийому - передачі товару та підписання накладної про прийняття товару.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання вартість отриманого товару відповідач оплатив частково, що підтверджується актом звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2013 р. по 28.02.2013 р.

Зазначений вище актом звірки розрахунків підписаний без зауважень та за відсутності з боку відповідача претензій щодо залишку боргу у сумі 13268,36 грн.

Таким чином, підписуючи акт звірки розрахунків між сторонами, відповідач визнав той факт, що станом на 28.02.2013 р. сума боргу перед позивачем складає 13268,36 грн.

Втім, як свідчать матеріали справи, відповідач за отриманий товар, в порушення п. 7.9. договору в повній мірі не розрахувався, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з претензією (вих. № 132 від 08.04.2013 р.) про сплату суму боргу у сумі 13268,36 грн.

Так, після отримання претензії сума боргу була зменшена з 13268,36 грн. до 7843,21 грн., у зв'язку із частковими оплатами - 12.04.2013 р., а саме: на суму 2329,59 грн. та 3095,56 грн. (копії в матеріалах справи).

Однак, доказів сплати повної вартості отриманого товару за договором відповідач суду не надав, а відтак факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати взятих на себе договірних зобов'язань в сумі 7843,21 грн. доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Ні копій платіжних доручень, ні будь-яких інших доказів розрахунків в рахунок оплати вартості отриманого товару в сумі 7843,21 грн. відповідачем надано не було.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем вартості отриманого товару, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді борг відповідача перед позивачем за договором становить - 7843,21 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 7843,21 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 139,61 грн. 3% річних, згідно наданого розрахунку позивача.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд встановив, що він відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 139,61 грн. 3 % річних підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня в сумі 810,44 грн., згідно наданого розрахунку позивача.

Пунктом 8.6. договору передбачено, що у випадку затримки постачальником в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених даним договором, він зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Проте, перевіривши розрахунок пені позивача, враховуючи строки виникнення зобов'язання за договором, суми часткових оплат за поставлений товар, період нарахування пені, заявлений позивачем, вимоги ч. 6 ст. 232 ГК України, п. 8.6. договору та вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» господарський суд встановив, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично не вірним.

За розрахунок суду вірна сума пені складає 696,15 грн., тому господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 810,44 грн. пені підлягає частковому задоволенню в сумі 696,15 грн. В іншій частині позовних вимог, а саме в стягненні 114,29 грн. пені суд відмовляє.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача, пропорційно розміру задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Фуршет Центр" (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ленінградська, 6а, код ЄДРПОУ 37910513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, 12, код ЄДРПОУ 32265298) 7843 (сім тисяч вісімсот сорок три) грн. 21 коп. основного боргу, 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 61 коп. 3 % річних, 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 15 коп. пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Наріжний С.Ю.

Дата виготовлення та підписання рішення 05.07.2013 р.