Постанова № 32245705, 20.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 р. Справа № 805/7626/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грищенка Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до Приморського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню № 35836171, зобов'язання прийняти рішення щодо відновлення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний банк», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приморського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню № 35836171, зобов'язання прийняти рішення щодо відновлення виконавчого провадження. Свої заявлені позовні вимоги мотивує тим, що 27.12.2012 року відповідачем було відкрито виконавче провадження № 35836171 на підставі виконавчого напису нотаріуса № 8837 від 16.11.2012 року про звернення стягнення на нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Котовського, б 110 а, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілона» для задоволення вимог ПАТ «Перший Український Міжнародний банк» у сумі 1 613 460,34 грн. 11.03.2013 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта - суб'єкта оціночної діяльності, а 14.05.2013 року на адресу Банку надійшла постанова від 07.05.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі відсутності авансування витрат на проведення виконавчих дій. Позивач вважає постанову від 07.05.2012 року протиправною та просить суд її скасувати та поновити виконавче провадження.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Крім того, позивач надав додаткові пояснення, а саме просив суд прийняти до уваги той факт, що з моменту відкриття виконавчого провадження по день розгляду справи на адресу ПАТ «ПУМБ» не надходило жодних вимог щодо авансування витрат на проведення виконавчих дій.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Через канцелярію суду відповідач надав заперечення проти позовних вимог, в обґрунтування яких зазначив, що державним виконавцем не порушено вимог чинного законодавства у частині винесення постанови від 07.05.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки були прийняті всі необхідні заходи. Для реалізації виконавчого напису 09.01.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, 29.01.2013 року - майно боржника описано й арештовано. З метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувану 26.02.2013 року було запропоновано внести авансовий внесок у розмірі 2000,00 грн. на покриття витрат, щодо виконання робіт суб'єкта оціночної діяльності. Станом на 07.05.2013 року стягувачем не було здійснено перерахування авансового внеску та не надано жодних пояснень з цього приводу, тому державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві з правом повторного пред'явлення у строк до 07.05.2014 року. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 16 листопада 2012 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу видано виконавчий напис про звернення стягнення на нежитлову будівлю загальною площею 344,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Котовського, буд. 110 а, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Мілона»( податковий номер 33012133, місцезнаходження м. Маріуполь донецької області, вул. Котовського, буд. 110 а) для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» у розмірі 1611260,34 грн. (а.с. 6).

27 грудня 2012 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження та надано боржнику семиденний строк для добровільного виконання (а.с. 7).

09.01.2013 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно Акту опису й арешту майна № 35836171 від 29.01.2013 року, описано та арештовано будинок 110 «а» на вулиці Котовського у м. Маріуполі Донецької області, що належить на праві власності ТОВ «Мілона».

Постановою від 11.03.2013 року призначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Оціночна компанія «Вега» в особі директора Асєєва Ігоря Анатолійовича (сертифікат № 11250/10 від 27.12.2010 року) експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с. 8).

Як вбачається з наданих відповідачем документів, 26.02.2013 року на адресу ПАТ «ПУМБ» було надіслано лист, яким пропонувалося з метою забезпечення провадження виконавчих дій внести на депозитний рахунок відділу 2000,00 грн. на покриття витрат, щодо виконаних робіт суб'єкта оціночної діяльності. У листі зазначено, що відповідь необхідно надати протягом десяти днів з моменту отримання листа.

Згідно журналу вихідної кореспонденції Приморського ВДВС 26.02.13 року було здійснено відправлення за № 2417 з коротким змістом «------- ТОВ «Мілона»» кількістю аркушів «1» та адресоване ПАТ «ПУМБ».

Постановою державного виконавця від 07.05.2013 року відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто виконавчий документ позивачеві. В якості підстави для повернення державним виконавцем зазначено, що стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, а саме: не здійснює авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій (а.с. 10).

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу, зокрема, у разі, якщо: стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Таким чином вказана норма дає право державному виконавцю повернути виконавчий документ стягувачу, якщо останнім не було здійснено авансування. При цьому необхідна наявність двох обов'язкових умов:

1. авансування конкретних витрат передбачено самим Законом України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим є обов'язковим;

2. державний виконавець попередив стягувача про наслідки відмови від такого авансування.

Як вбачається із наданого відповідачем листа від 26.02.2013 року № 8/56-13 позивачу було запропоновано провести авансування витрат щодо виконаних робіт суб'єкта оціночної діяльності по оцінці об'єкта застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Виходячи із аналізу п. 4 ч. 1 ст. 47 та ч. 5 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає, що вказаний наслідки по поверненню виконавчого документа та зняття арешту з майна у разі не проведення авансування наступають для стягувача лише у тому випадку, якщо він після отримання відповідного повідомлення відмовився від його виконання.

Проте, як вбачається із заяви позивача від 20.06.2013 року жодних повідомлень державного виконавця з пропозицією провести авансування на адресу банку не надходило.

Відповідач в обґрунтування правомірності своїх дій надав суду повідомлення про авансування від 26.02.2013 року № 8/56-13, а також копію журналу вихідної кореспонденції, де вказаний лист відмічений 26.02.2013 року за № 2417 з коротким змістом «------- ТОВ «Мілона»» кількістю аркушів «1» та адресоване ПАТ «ПУМБ».

Суд зазначає, що вказані докази лише свідчать про факт відправки листа відповідачем, проте, вони жодним чином не можуть служити доказом отримання такого повідомлення позивачем.

При цьому відповідачем, який по справі є суб'єктом владних повноважень не було надано суду жодного доказу, який свідчив би про те, що стягував взагалі отримав лист державного виконавця із пропозицією проведення авансування.

Враховуючи, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України судом були витребувані у відповідача матеріали ВП № 35836171, суд, оцінюючи надані відповідачем матеріали вважає, що суб'єкт владних повноважень не довів факту отримання позивачем повідомлення про авансування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, повертаючи виконавчий документ позивачу з підстав, що передбачені п. 4 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» належним чином не пересвідчився у наявності таких підстав, а тому суд вважає, що суб'єкт владних повноважень не мав права повертати виконавче провадження.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України не було доведено правомірності прийнятої ним постанови від 07.05.2013 року про повернення виконавчого документу, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в цій частині та скасовує вказане рішення суб'єкту владних повноважень.

Виходячи з обставин справи суд зазначає, що кінцевим наслідком дій державного виконавця стало саме оскаржуване рішення. Тому фактично саме воно породжує негативні наслідки для позивача, а не процедурні дії щодо його прийняття. У зв'язку з чим, суд вважає, що скасування цього рішення є належним та достатнім способом відновлення порушеного права позивача відповідно до ст.105 КАС України, та відмовляє позивачу в частині позовних вимог, щодо визнання дій відповідача незаконними.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача прийняти рішення про відновлення виконавчого провадження суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Таким чином, у разі скасування постанови про повернення обов'язок у поновленні виконавчого провадження покладений на виконавчий орган в силу закону, а тому додаткове зобов'язання судом в даному випадку є передчасним. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України суд вважає за необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до задоволених вимог понесені ним судові витрати у розмірі 11 грн. 47 коп.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160-163, 167, 188, 255, 257 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» до Приморського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві по виконавчому провадженню № 35836171, зобов'язання прийняти рішення щодо відновлення виконавчого провадження - задовольнити частково.

Скасувати постанову державного виконавця Приморського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 07.05.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка була прийнята по ВП № 35836171.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» понесені судові витрати у розмірі 11 грн. 47 коп.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 20 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.