Рішення № 32245494, 04.07.2013, Вишгородський районний суд Київської області

04.07.2013 Справа № 363/1542/13-ц

.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

4 липня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючої-судді Войнаренко Л.Ф.

при секретарі Терновій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вишгороді справу за позовом ПАТ «Альфа Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в травні 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що відповідно до укладеного договору №490059853 20 березня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» \правонаступник ПАТ «Альфа-Банк»\ та ОСОБА_3 останній отримав кредит в сумі 12300,99 дол.США. За цим договором позичальник зобов»язувався в порядку і на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та умовах , що передбачені Договором та Додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов»язання за договором виконав, надавши ОСОБА_3 кредит в сумі 12300,99 дол.США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_3. В порушення умов договору, позичальник ОСОБА_3 свої зобов»язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 20.02.2013 року має прострочену заборгованість за кредитом, - 7288,72 дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 58258,72 грн, що підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості та розрахунком заборгованості. У зв»язку з систематичним порушенням боржником своїх обов»язків зі сплати кредиту відповідно до норм чинного законодавства та діючого кредитного договору йому була нарахована неустойка . На 20.02.2013 року розмір неустойки становить - пеня 64584,47 дол.США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 516223 грн., однак ПАТ «Альфа-Банк» зменшив розмір цієї неустойки до 56784,61 грн. В забезпечення зобов»язань позичальника ОСОБА_3 20 березня 2008 року позивач та фізична особа ОСОБА_2 \відповідач\ уклали договір поруки №490059853-П, відповідно до якого відповідач як поручитель поручається за виконання позичальником обов»язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому. На виконання умов договору позичальнику та поручителю була направлена вимога про дострокове повернення кредиту, але на дату подання позовної заяви вимога не виконана.

Просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість в сумі 147085,73 грн., а саме - за кредитом 58258,72 грн., по відсотках - 32042,40 грн., пеню - 56784,61 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з»явився, направив суду листа про слухання справи в його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечила, пояснила, що ОСОБА_3 її колишній чоловік, 7 жовтня 2009 року шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано, після розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище ОСОБА_2. Про несплату ОСОБА_3 кредиту їй не було відомо до березня 2013 року. Пояснила, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що позичальник ОСОБА_3 виконував обов»язок по погашенню кредиту та сплати процентів до лютого 2009 року. В зв»язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов»язань ПАТ «Альфа Банк» у серпні 2008 року звернувся до суду в порядку наказного провадження із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. Судовим наказом від 27.08.2009 року з ОСОБА_3 була стягнута заборгованість за кредитним договором на користь ЗАТ «Альфа-Банк» в розмірі 86019 грн.73 коп. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ «Альфа Банк» з укладанням від імені ОСОБА_3 угод щодо оплатного відчудження транспортного засобу. 18.09.2009 року на вимогу ЗАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_3 передав банку автомобіль DAEWOO NEXIA 2008 року випуску, колір синій, державний номер НОМЕР_1 та видав на представника банку ОСОБА_5 довіренність для подальшої реалізації транспортного засобу та спрямування коштів, отриманих від реалізації на задоволення вимог ЗАТ «Альфа-Банк», що підтверджується актом приймання-передачі автомобіля та довіреністю. В період з вересня 2009 року по лютий 2013 року позивач не звертався до неї з будь-якими вимогами. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні даного позову необхідно відмовити .

Суд прийшов до такого висновку, виходячи з наступного.

Відповідно до укладеного договору №490059853 20 березня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк» \правонаступник ПАТ «Альфа-Банк»\ та ОСОБА_3 останній отримав кредит в сумі 12300,99 дол.США \а.с.5\ За цим договором позичальник зобов»язувався в порядку і на умовах, що визначені Договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені платежі в сумі, строки та умовах , що передбачені Договором та Додатком №1 до нього - графіком погашення кредиту. Позивач свої зобов»язання за договором виконав, надавши ОСОБА_3 кредит в сумі 12300,99 дол.США, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_3.

В забезпечення зобов»язань позичальника ОСОБА_3 20 березня 2008 року позивач та фізична особа ОСОБА_2 \відповідач\ уклали договір поруки №490059853-П, відповідно до якого відповідач як поручитель поручається за виконання позичальником обов»язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому \а..с.6\.

У березні 2013 року позивачем на адресу відповідачки ОСОБА_2 було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій банк зазначив, що умови кредитного договору ОСОБА_3 не виконуються і сума заборгованості за кредитним договором становить 75882,00 доларів США, в тому числі штрафні нарахування в розмірі 64584,47 доларів США\а.с.16\.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З роз'яснень, наведених у п. 24 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що позичальник ОСОБА_3 виконував обов'язок по погашенню кредиту та сплати процентів до лютого 2009 року.

Відповідно до п.6 розділу №2 Кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань з повернення кредиту у разі затримання сплати частини кредиту та процентів з його користування, щонайменше на один календарний місяць, а також у разі іншого істотного порушення умов договору.

З пояснень позивачки вбачається, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань ЗАТ «Альфа-Банк» у серпні 2008 року звернувся до суду в порядку наказного провадження із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором. Судовим наказом від 27.08.2009р. з ОСОБА_3 була стягнута заборгованість за кредитним договором на користь ЗАТ «Альфа-Банк» в розмірі 86019,73 грн.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором було звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль DAEWOO NEXIA 2008 року випуску, колір - синій, державний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного автомобіля ЗАТ «Альфа-БАНК» з укладанням від імені ОСОБА_3, угод щодо оплатного відчуження транспортного засобу.

18.09.2009р. на вимогу ЗАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_3 передав банку автомобіль DAEWOO NEXIA 2008 року випуску, колір - синій, державний номер НОМЕР_1 та видав на представника банку ОСОБА_5 довіреність для подальшої реалізації транспортного засобу та спрямування коштів, отриманих від його реалізації на задоволення вимог ЗАТ «Альфа-Банк».

Зазначені обставини стверджуються актом приймання -передачі автомобіля від 18.09. 2009р. та довіреністю від 18.09.2009р.

З довідки розрахунку заборгованості за кредитним договором, долученої позивачем до позовної заяви вбачається, що згідно графіку повернення кредиту чергове погашення відсотків та повернення кредиту мало б відбутися 20.11.2009р., але не було виконане.

Таким чином, судом встановлено, що в період з вересня 2009 року по лютий 2013 року позивач не звертався до поручителя ОСОБА_2 з будь-якими вимогами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який виник у 2009 році в зв'язку з невиконанням позичальником ОСОБА_6 обов'язків по погашенню кредиту та сплаті процентів, не пред'явив вимог до поручителя, договір поруки в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України вважається припиненим, тому позов задоволенню не підлягає.

Суду не зазначено позивачем обставин повернення позичальником банку автомобіля ще в 2009 році та не зазначає даних про проведення дій, направлених на його реалізацію,.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими, тому в задоволенні позову суд відмовляє.

Керуючись ст.11,60,208,209,213 ЦПК України ст.ст.252,525,542,549,553,554,559, 623,624,625 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товаристві «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

На рішення суду протягом десяти днів подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя Л.Ф.Войнаренко