Рішення № 32244762, 03.07.2013, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 0606/1283/2012

Провадження по справі №2/276/29/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Криницького Л.В.

при секретарі Свиридок А.В.

за участю :

відповідача - позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов'язаних з навчанням та зустрічний позов ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ, управління МВС України в Житомирській області про визнання недійсним договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ від 1 вересня 2007 року, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що наказом Харківського національного університету внутрішніх справ (далі -ХНУВС) № 274 о/с від 30.08.2006 року ОСОБА_1 було зараховано до складу курсантів ХНУВС.

01.09.2007 року між ХНУВС та ОСОБА_1 було укладено Договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Відповідно до наказу ХНУВС № 293 о/с від 19.06.2010 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів університету та відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Житомирській області

Наказом УМВС України в Житомирській області № 102 о/с дек від 21.12.2011 року лейтенант міліції ОСОБА_1 була звільнена з органів внутрішніх справ України за пунктом 64 „ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 2.3.6. Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010 року, укладеного між ХНУВС та відповідачем, останній зобов'язувався у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання в університеті. Згідно розрахунку фактичних витрат, пов'язаних з утриманням рядового міліції ОСОБА_1 сума витрат складає 25 130,55 гривень.

Відповідно до п. 4.4. Договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 01.09.2010 року, укладеного між ХНУВС та відповідачем у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.

Позивач-відповідач просить суд стягнути з відповідача -- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Володарськ-Волинським РВ УМВС України в Житомирській області 31 липня 2004 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (пр. 50-річчя СРСР, 27, м. Харків, 61080, ЄДРПОУ 08571096, п/р 35227002000127 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011) фактичні витрати, пов'язані з навчанням, а саме, грошові кошти в розмірі 25 130,55 (двадцять п'ять тисяч сто тридцять гривень п'ятдесят п'ять копійок) та судові витрати покласти на відповідача - ОСОБА_1.

- 2 -

Відповідач-позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, 01.09.2007 року між нею та Харківським НУВС було укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. ОСОБА_1 заперечує проти позову в повному обсязі заявлених вимог та вважає позовні вимоги Харківського національного університету внутрішніх справ необґрунтованими з наступних підстав:

Відповідно до ст. 3 Закону України « Про освіту» та ст. 4 Закону України « Про вищу освіту» кожен громадянин має право на безкоштовну вищу освіту, яку він здобуває вперше. ХНУВС - це єдиний вищий навчальний заклад, який вона закінчила.

Відповідно до ч.З ст. 53 Конституції України держава забезпечує доступність та безоплатність вищої освіти в державних та комунальних закладах, таким чином вона має право на безкоштовне навчання на території України, яке вона здобуваю вперше. До того ж, ст. 8 Основного Закону України визначає, що Конституція має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. В той час як закони та інші нормативно- правові акти мають прийматися на основі Конституції і повинні відповідати їй. А це означає, що норми Конституції мають вищу юридичну силу на відміну від постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №313 « Про затвердження Порядку відшкодування витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України » та наказу МВС України від 14 травня 2007 року №150 « Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України».

У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 04 березня 2004 року № 5-рп2004 у справі №1-4 2004 «безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України ». Отже вона має цілковите право навчатися за кошти держави у вищому навчальному закладі, тим паче, що до Харківського національного університету внутрішніх справ (далі - ХНУВС) вона вступила за результатами іспитів на підставі конкурсного відбору, оскільки рівень її знань відповідав кількості балів, необхідної для навчання за державним забезпеченням.

Перед тим яв вступити до ХНУВС вона ретельно ознайомилася із Правилами прийому до ХНУВС у 2006 році. Відповідно до п.3.2. вказаних правил «громадянин України має право безоплатно здобути вищу освіту на конкурсній основі, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень він здобуває вперше». У даних Правилах не було вказано, що здобувши безоплатну освіту вона повинна буде відпрацювати не менше трьох років.

Згідно із ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України при укладенні договору «волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі», але особисто вона була проти укладення вказаного Договору між нею та відповідачем. Проте зі сторони адміністрації ХНУВС відносно її вчинявся сильний психологічний тиск, а саме її поставили перед вибором або вона підписує даний Договір, відповідно до якого після закінчення ВНЗ вона повинна буде відпрацювати в УМВС України в Житомирській області не менше трьох років, або її буде відраховано із вищого навчального закладу. Окрім того, ознайомившись із даним Договором вона не погодилася із його умовами, оскільки вони були вкрай невигідними для її, а саме у Договорі не обумовлювалися умови її подальшої праці, її права та обов'язки Замовника стосовно створення сприятливих умов праці. Таким чином даний Договір абсолютно не відповідав ст.627 ЦК України, в якій зазначено, що «відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. » Враховуючи те, що на момент підписання Договору вона вже являлася курсантом 2- го курсу, і на календарі вже було 1 вересня, а це означає, що у разі відрахування із ХНУВС вона цілий рік не мала б можливості навчатися в іншому ВНЗ України, тому вимушена була підписати вказаний Договір, оскільки хотіла здобути вищу освіту і бажала навчатися.

-3-

Отже всупереч її волевиявленню та її внутрішній волі вона під примусом її відрахування із ХНУВС вимушена була підписати вище зазначений Договір, який являється вкрай не вигідним для її інтересів.

Відповідно до Наказу МВС України №62 від 14.02.08 року «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ», а саме п.6.13. даних Положень «ВНЗ, в особі ректора (начальника), з одного боку, головним управлінням, управлінням МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, в особі начальника, з другого боку, та громадянином України, який зарахований на навчання до ВНЗ за державним замовленням, з третього боку, протягом місяця з дня зарахування навчання укладається договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Типова форма договору затверджена наказом МВС №150 « Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України» та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України № 547/13814.

У разі, коли особа є неповнолітньою, договір з нею укладається за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників. У разі відмови від укладання договору (контракту) особа перемінного складу відраховується з ВНЗ. Після ознайомлення адміністрацією ХНУВС із вказаним НПА, вона зрозуміла, що знаходиться у безвихідному положенні і вимушена знову ж таки під впливом психологічного тиску підписати даний Договір. Окрім того відповідно до вказаних Положень ХНУВС мав підписати даний Договір протягом місяця з дня зарахування на навчання, тобто протягом вересня 2006 року, а не через рік її навчання в університеті про що свідчить і дата підписання даного Договору .

Згідно із ст.231 ЦК України « 1. Правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним. 2. Винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, зобов'язана відшкодувати їй збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.»

Відповідач-позивач просить суд відмовити Харківському національному університету внутрішніх справ у позові про стягнення витрат за навчання, в якому вона являється відповідачем.

Представник позивача-відповідача, Харківського НУВС будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не прибув надіславши листа в якому вказує, що він заявлений позов підтримує та просить розглянути справу у відсутності представника позивача-відповідача. пояснення щодо заявленого позову та заперечення щодо заявленого зустрічного позову.

Відповідач-позивач, ОСОБА_1 в судовому засіданні позов Харківського НУВС не визнала наголосивши на тому, що відповідно до Конституції України, Закону України

« Про освіту» вона має право на безкоштовну вищу освіту, що постанови КМУ є підзаконними актами. Вона поступила у ВУЗ на конкурсній основі, своїми зусиллями набула право на підвищену стипендію, а тому вона не підлягає поверненню. При укладенні договору на неї зі сторони адміністрації ХНУВС чинився тиск, а тому вона змушена була його підписати через рік після того як вступила у ВУЗ. У разу не підписання вказаного договору її відрахували б з навчального закладу. Вона має право на вільний вибір професії, а тому постанови КМУ, накази МВС України, які регулюють порядок навчання та відпрацювання на протязі трьох років після закінчення навчання не відповідають Конституційним нормам України, міжнародному законодавству.

Після першого курсу вона проживала поза межами навчального закладу, харчувалась за свої кошти про що підтвердили свідки, які були допитані по справі, а тому позивач не поніс тих витрат, які вказані в позовній заяві.

Представник позивача-відповідача в судове засідання не прибув надіславши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, пояснення щодо заявленого позову та заперечення на зустрічний позов.

-4-

Заслухавши відповідача-позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов Харківського НУВС підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно постанови КМУ № 992 від 22 серпня 1996 року « Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», яка діяла на момент вступу ОСОБА_1 до університету, у разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років, випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Відповідно до договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 1 вересня 2007 року, який був укладений між сторонами в якому виконавцем є Харківський національний університет внутрішніх справ, замовником є УМВС України в Житомирській області, особою, яка навчається є ОСОБА_1, виконавець зобов'язувався забезпечити теоретичну та практичну підготовку ОСОБА_1, видати їй документ про освіту, направити на роботу, затвердити розрахунок витрат на її підготовку за весь період навчання, ( п.п. 2.1.1; 2.1.7; 2.1.8. Договору) замовник зобов'язувався призначити випускника, який прибув за направленням, на посаду, визначену державною комісією з персонального розподілу фахівців, чи на іншу посаду, про призначення на яку є письмова згода випускника, ( 2.2.3) особа, тобто ОСОБА_1 зобов'язувалася після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена замовником, і відпрацювати не менше трьох років. ( п. 2.3.5. Договору).

Відповідно до п. 2.3.6 вищевказаного договору, ОСОБА_1 зобов'язувалася у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

( а.с. 3-4 ).

30.08. 2006 року наказом № 274 о/с по Харківському національному університету внутрішніх справ ОСОБА_1 була прийнята на службу в органи внутрішніх справ України і зарахована курсантом 1-го курсу навчально-наукового інституту підготовки фахівців для підготовки слідства та дізнання ХНУВС. ( а.с. 6).

Наказом УМВС України в Житомирській області № 102 о/с від 21.12.2011 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «ж» ( за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ.

19.06. 2010 року ОСОБА_1 наказом по університету № 293 о/с була відрахована зі складу курсантів та направлена до УМВС України в Житомирській області. ( а.с. 7).

Фактичні витрати, які пов'язані з утриманням та навчанням відповідача згідно наданого позивачем розрахунку складають 25130,55 грн. ( а.с. 8-13 ).

Посилання ОСОБА_1 на невідповідність проведеного позивачем розрахунку фактично понесеним витратам на її утримання та навчання в університеті, що вона з 2008 року не харчувалась в столовій університету, а харчувалась за свої кошти в офіцерській

столовій є безпідставними, оскільки доказів того, що вона була знята з продовольчого забезпечення вона не надала. Показаннями ж заявлених нею свідків не стверджується що ОСОБА_1 з 2008 року тричі на день харчувалась за свої кошти. Суд вважає, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 могли бути свідками поодиноких випадків харчування відповідачки за межами столової університету, що ОСОБА_1 в силу різних обставин могла дійсно пропустити час харчування в столовій, а тому могла інколи харчуватися в інших закладах харчування.

-5-

Позивач же надав суду розрахунки витрат на харчування відповідачки, які ніким не спростовані.

Відповідачка вказує, що з 2008 року вона не проживала в гуртожитку належному університету, а тому не повинна сплачувати комунальні послуги.

Суд вважає, що вказане ствердження є безпідставним та як згідно п. 6.24 Положення про вищі навчальні заклади Міністерства внутрішніх справ, затвердженого наказом МВС України від 14.02. 2008 року № 62, курсанти першого курсу розміщуються в казармах (гуртожитках). Курсанти наступних курсів проживають у гуртожитках, що знаходяться в розташуванні навчального закладу, або поза розташуванням вищого навчального закладу і як стверджує позивач ОСОБА_1 з моменту зарахування курсантом денної форми навчання і відрахування зі складу курсантів ХНУВС, тобто протягом 2006-2010 років була забезпечена житлом у розташуванні університету. Відповідно до п.2.1.6. Наказу № 419 до спожитих курсантом вищого навчального закладу комунальних послуг та електроносіїв належить тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія. Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта і незалежно від того, проживав курсант у розташуванні університету або за його межами, він відвідував навчальні заняття, а отже користувався опаленням, водопостачанням та водовідведенням та іншими комунальними послугами, відповідно розрахунок спожитих ним комунальних витрат проводиться виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу.

Позов ОСОБА_1 до Харківського НУВС не підлягає задоволенню в повному обсязі з тих підстав, що відповідно до умов договору, укладеного між Харківським національним університетом внутрішніх справ, Управлінням МВС України в Житомирській області та ОСОБА_1, її було забезпечено право на безоплатну вищу освіту, яке було реалізовано нею у повному обсязі, тобто на час звернення до суду договір в частині забезпечення навчання, здобуття вищої освіти був виконаний. По своєму змісту та формі укладений договір відповідає нормам ЦК України, Законам України Про освіту» « Про вищу освіту» , постанові КМУ № 313 від 1.03.2007 року « Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» наказу МВС України № 150 « Про затвердження Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України».

Будь-яких доказів щодо підписання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України від 1 вересня 2007 року під тиском керівництва учбового закладу відповідач-позивач ОСОБА_1 суду не надала.

Представник позивача-відповідача ХНУВС в своїй заяві просить застосувати до зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 строки позовної давності ( а.с.81), вказуючи, що договір був укладений 01.09.2007 року, а тому, якщо ОСОБА_1 вважала, що його положення порушують будь-які її права, вона мала право звернутися до суду з позовною заявою про визнання даного Договору недійсним протягом трьох років з моменту його укладення, а отже до 01.09.2010 року, вона ж звернулась до суду із позовною заявою 26.07. 2012 року.

Суд вважає, що при вирішенні спору по зустрічному позовові поданого ОСОБА_1 необхідно застосувати строки позовної давності.

Відповідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вирішуючи зустрічний позов в частині стягнення моральної шкоди, суд вважає, що вказаний позов задоволенню не підлягає так як він є похідним від вимог щодо визнання недійсним договору від 1.09. 2007 року. Так як в судовому засіданні позивачка не довела, що договір був укладений з порушенням норм чинного законодавства України, що він суперечив її волі і його укладенням були порушені її права.

Відповідно до ч.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому

цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а тому звернення до суду позивача-відповідача про стягнення витрат на навчання, виниклими у зв'язку з цим переживаннями відповідача, не розцінюються як моральна шкода і не передбачені Законом.

-6-

Підлягають стягненню з відповідача-позивача ОСОБА_1 на користь позивача-відповідача, Харківського НУВС, витрати по справі в сумі 251,30 грн., які стверджуються платіжним дорученням ( а.с. 64).

Керуючись ст. 3, 10,11, 57, 60,79,88, 208-215, 218 ЦПК України ст.ст. 23, 256-267 ЦК України, постановою КМУ № 992 від 22 серпня 1996 року « Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», п. 2.3.5, 2.3.6 договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України від 1 вересня 2007 року, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Харківського національного університету внутрішніх справ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ фактичні витрати пов'язані з навчанням в сумі 25130 гривень 55 копійок та витрати по справі в сумі 251 грн.30 копійок на розрахунковий рахунок 35227002000127 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Харківській області, МФО 851011.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання недійсним договору від 1 вересня 2007 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, стягнення моральної шкоди, відмовити за спливом строку позовної давності..

Апеляція на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Володарсько-Волинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий / підпис/

Копія вірна.

Суддя: Криницький Л.В.