Рішення № 32243347, 19.06.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5425/13-ц

Провадження № 2/234/2245/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Сухоручко Ю.О.

при секретарі: Ксенофонтові Д.І.

за участю позивачки ОСОБА_1,

представників відповідача Бубнової Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку, моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод Станкомаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі з жовтня 2012 р. по березень 2013 р. у розмірі 8644,76 грн. компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку, моральної шкоди у розмірі - 3000 грн.

Свої вимоги позивачка обґрунтувала тим, що з 06.10.2011 р. по 27.03.2013 р. вона працювала у відповідача на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення. При звільненні розрахунок з нею не було проведено. На її неодноразові вимоги відповідач не реагував та не сплачував заборгованість по заробітній платі. У зв»язку з чим вона переживала, була позбавлена можливості придбати необхідні речі. Все це потребувало додаткових зусиль для організації її життя.

У судовому засіданні позивачка пояснила, що вона згодна з наданою представником відповідача інформацією, яка викладена в розрахунково-платіжних відомостях по сплаті їй заробітної плати за жовтень 2012р., за листопад 2012 р., за грудень 2012 р. та за січень 2013 р. Вона роздивившись підписи в видаткових касових ордерах не заперечує, що за дані місяці заробітну плату отримала. Тобто на теперішній день заробітна плата не сплачена тільки за лютий 2013р. та за березень 2013 р. Просить середній заробіток розрахувати відповідно до закону, та наполягала на стягненні моральної шкоди саме у розміру - 3000 грн.

Представник відповідача Бубнова Т.О., яка діє на підставі довіреності (а.с.62), у судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що заборгованість по заробітної платі становить 2409,72 грн., а саме за лютий 2013 р. - у розмірі - 1069,30 грн., за березень 2013р. - у розміру 1340,42 грн. Відповідно до графіку виходу на роботу, робочих днів у позивачки в березні 2013р. було тільки -9, але в розрахунок боргу за березень 2013 р.( 1340,42 грн.) входить компенсація за невикористану відпустку у розміру - 740,05 грн. та часткові виплати по лікарняному листку. В задоволені моральної шкоди просить суд відмовити, оскільки ці вимоги не обґрунтовані.

Заслухавши позивачку, представника відповідача, дослідивши надані докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 06.10.2011року позивачка була прийнята на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Станкомаш» на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, про що свідчить запис у трудовій книжці, 27.03.2013р. позивачка була звільнена (а.с.3).

У судовому засіданні позивачка пояснила, що заборгованість на теперішній час складає тільки за лютий та березень 2013 року.

Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей заробітна плата позивачки за лютий 2013р. складає - 1069,30 грн. за березень 2013р. складає - 1340,42 грн., в рахунок за березень 2013р. було включено також компенсація за невикористану відпустку, у розмірі -740,05 грн. (а.с. 43-44).

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені, не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ от 8.02.1995 року №100 середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Заробітна плата позивачки за 2 місяці роботи, що передували звільненню: січень 2013 р. та лютий 2013 року, складає відповідно: 1071,14 грн., 1069,30 грн., а разом 2140,44грн., а кількість робочих днів за зазначені місяці складає, відповідно: 20 та 21 днів.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивачки, перед звільненням складала: 2140,44грн. : 41 день = 52,21 грн.

З огляду на, що розрахунок з позивачкою на цей час не зроблений то середній заробіток підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за увесь час затримки до ухвалення судового рішення.

До стягнення з відповідача на користь позивачки підлягає середній заробіток за час затримки заробітної плати у сумі - 2975,97 грн. за період з 28.03.2013року по 19.06.2013 р., що складає 57 днів. (52,21грн. х 57 днів )

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу , при відсутності спору про їх розмір, установа, підприємство повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 237- 1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 13 постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

З матеріалів справи встановлено, що позивачку було звільнено 27.03.2013р., а виплату заборгованості по заробітній платі, на теперішній час не проведено, а тому порушення прав позивачки завдавало їй моральних страждань, оскільки на протязі більш ніж двох місяців позивачка страждала, нервувалася.

Згідно п. 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує тривалість та характер душевних страждань, яких зазнала позивачка в зв'язку з невиплатою заробітної плати , суттєвість змін в організації життя позивачки, та виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості оцінює моральні страждання позивачки в 300 грн.

Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Керуючись ст. ст. 116, 117, 233 КЗпП України, ст. ст. 10,60, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку, моральної шкоди- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш», юридична адреса: Донецька область м. Краматорськ, вул. Орджоникидзе, 10 А , р/р 2600038833602 в АБ «Енергобанк» МФО 300272 Код ЄДРПОУ 35443422, ІНН 354434205154 на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі за лютий 2013 року та березень 2013 року у розміру 2 409,72грн.,середній заробіток за час затримки заробітної плати у розмірі -2975,97 грн. моральну шкоду у розмірі 300 грн., а разом 5 685,69грн.( п»ять тисяч шістсот вісімдесят п»ять грн.69 коп.)

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь держави з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський завод «Станкомаш» судовий збір в сумі 229,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги до Краматорського міського суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчій кімнаті.

Суддя Краматорського

міського суду Ю.О.Сухоручко