Рішення № 32243106, 05.06.2013, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 0427/9955/2012

№ 2/183/1474/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05.06.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретарі Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просять в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 82 375,37 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.10.2012 року складає 658 179,17 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на будинок АДРЕСА_1, загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 30,50, який розташований по АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності, з правом надання банку від імені відповідача укладати договори купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу, а також просить виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані в даному будинку із зняттям з реєстраційного обліку.

В обґрунтування свого позову позивач посилається на те, що 23.10.2007 року між ЗАТ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк зобов'язався надати грошові кошти у розмірі 35 000,00 доларів США, а відповідач зобов'язався використати кредит на визначені договором цілі, забезпечити його повернення, сплату нарахованих відсотків у встановлений термін. Договір було укладено строком до 23.10.2027 року, за користування кредитом була встановлена процента ставка у розмірі 11,04 %. Для забезпечення повного і своєчасного виконання позичальником зобов'язань по договору, сторони уклали договір іпотеки, згідно з яким відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 30,50, який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області 23.10.2007 року за реєстраційним № 2388. Зі своєї сторони, банк виконав всі умови підписаного договору, а відповідач, в порушення умов договору, не сплачує кошти за кредитом та відсоткам, які він повинен сплачувати щомісяця, в результаті чого станом на 19.10.2012 року виникла заборгованість у розмірі 82 375,37 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.10.2012 року складає 658 179,17 грн., яка складається з заборгованості по кредиту у розмір 35 731 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 15 174,33 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 3 220 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 24 296,70 доларів США, суми фіксованої частини штрафу у розмірі 31,29 доларів США та суми процентної складової штрафу у розмірі 3 921,15 доларів США. Посилаючись на Закон України «Про іпотеку», позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 82 375,37 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок АДРЕСА_1, загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 30,50, який розташований по АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності, з правом надання банку від імені відповідача укладати договори купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» повноважень, необхідних для здійснення продажу. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» просить виселити відповідача з квартири, зобов'язавши ВГІРФО УМВС України в Дніпропетровській області зняти відповідача з реєстраційного обліку в квартирі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити (а.с.33).

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, тому суд, з погодження позивача, відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, провів заочний розгляд справи (а.с.30-31).

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно кредитного договору № DNN0GК00000108 від 23.10.2007 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_1 кредит у сумі 35 000 доларів США, строком до 23.10.2027 року, за користування яким була встановлена процентна ставка у розмірі 11,04% річних (а.с.5-12).

В забезпечення належного виконання умов кредитного договору, між ЗАТ КБ «ПриватБанк», з однієї сторони, та ОСОБА_1, 23.10.2007 року був укладений іпотечний договір. Відповідно до вказаного договору іпотекодавець передав в іпотеку будинок АДРЕСА_1, загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 30,50, який розташований по АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності (а.с.13-15).

Дана нерухомість належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області 23.10.2007 року за реєстраційним № 2388 (а.с.16).

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що ЗАТ КБ «ПриватБанк» зі своєї сторони виконало умови взятого на себе зобов'язання і надало ОСОБА_1 кредит у зазначеному вище розмірі.

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що також передбачено умовами підписаного іпотечного договору від 23.10.2007 року.

У відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до нової редакції статуту Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк».

Разом з тим, в порушення умов договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, допустивши прострочення повернення кредиту та процентів за його користування, внаслідок чого за ним станом на 19.10.2012 року виникла заборгованість у розмірі 82 375,37 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 19.10.2012 року складає 658 179,17 грн., яка складається з заборгованості по кредиту у розмір 35 731 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 15 174,33 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 3 220 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 24 296,70 доларів США, суми фіксованої частини штрафу у розмірі 31,29 доларів США та суми процентної складової штрафу у розмірі 3 921,15 доларів США, що стверджується розрахунком заборгованості (а.с.4-6).

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Про наявність заборгованості по кредитному договору відповідач повідомлявся за допомогою Повідомлення від 19 вересня 2012 року (а.с.8).

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.33, ст.39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд може встановити спосіб реалізації предмету іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або

шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до приписів ст.35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотеко держатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотеко держателя залишається без задоволення, іпотеко держатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Так, відповідачу банком направлялось повідомлення про невиконання ним умов договору кредиту, необхідності усунення таких порушень, намір банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушень, та пропонування добровільно виселитись з житлового приміщення, що є предметом іпотеки. Обставина щодо отримання відповідачем такого повідомлення сторонами не спростовувалась. Разом з цим, відповідач на пред'явлені вимоги, ані після отримання повідомлення, а ні після відкриття провадження по даній цивільній справі, не відреагував, порушення договору не усунув.

На підставі викладеного, а також враховуючи розмір заборгованості, обставину, що борг відповідача за основним зобов'язанням є значним, наявна стабільна тенденція до збільшення суми заборгованості, яка не погашена тривалий час, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань по погашенню кредиту, суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано порушив питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Пунктами 24-28 договору іпотеки від 06 вересня 2007 року передбачено право іпотеко держателя звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Відповідно до п.24 вказаного договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється відповідно до розділу V Закону України «Про іпотеку» на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що містяться у цьому договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про іпотеку», якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотеко держателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, то дії щодо продажу предмета іпотеки та укладення договору купівлі-продажу здійснюються іпотеко держателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя, що передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки.

З укладеного між банком та позичальником (відповідачем по справі) договору іпотеки вбачається, що умовами договору іпотеки передбачено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу банком предмету іпотеки (п. 29 договору).

Відповідно до ч.3 ст. 109 ЖК України, яка підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової згоди іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Суду не надано доказів відмови від добровільного виселення відповідача із спірного будинку, тому суд вважає, що позов в частині виселення відповідача із спірного будинку задоволенню не підлягає через

неконкретизованість позовних вимог та недоведеністьі предмету спору, що не позбавляє права позивача звернутись до суду окремо з такою вимогою до відповідача при наявності спірних правовідносин між ними.

Щодо вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, то суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на вказаний будинок, а в решті позовних вимог слід відмовити.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд враховує, що позивачем при зверненні до суду сплачено судові витрати, його позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення документально підтверджені сплачені судові витрати в сумі судового збору в розмірі 3 219,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 33, 35, 39, 40 Закону України "Про іпотеку", ст. 109 ЖК України,, ст.ст. 14-16, 237, 526, 589, 590, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, за кредитним договором № DNN0GК00000108 від 23.10.2007 року в сумі 82 375,37 доларів США (яка складається з: заборгованості по кредиту у розмір 35 731 доларів США, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 15 174,33 доларів США, заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 3 220 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 24 296,70 доларів США, суми фіксованої частини штрафу у розмірі 31,29 доларів США та суми процентної складової штрафу у розмірі 3 921,15 доларів США), що еквівалентно по офіційному курсу НБУ станом на 19 жовтня 2012 року - 658 179,17 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - будинок АДРЕСА_1, загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 30,50, який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Встановити способом реалізації предмета іпотеки - будинку АДРЕСА_1, загальною площею 69,10 кв.м., житловою площею 30,50, який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного будинку іпотеко держателем Публічним акціонерним товариством Комерційним банком „ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням договору купівлі-продажу з будь якою третьою особою покупцем, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу такого майна.

Початкову ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати в сумі 3 219,00 гривень (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень).

Апеляційна скарга на рішення може бути подана в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суду в десятиденний термін після його проголошення. Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Суддя В.В.Березюк