Постанова № 32243000, 19.06.2013, Залізничний районний суд м. Сімферополя

Справа № 122/15009/13-а

Провадження по справі 2-а/122/185/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2013 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Шильнова М.О.

при секретарі - Іоновій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сімферополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області про визнання відмови у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 року у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на її користь вартості самостійного курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 року Залізничним районним судом м. Сімферополя протиправною, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

встановив:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області про визнання відмови Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя, протиправною; про визнання відмови Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя, такою, що порушує ч. 5 ст. 124 Конституції України в частині обов'язковості до виконання постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя; про зобов'язання Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області виконати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя; про встановлення строку для подання звіту про виконання постанови; про стягнення компенсації моральної шкоди у розмірі 10000 грн.

Представник позивачки до судового засідання не з'явилась, надала на адресу суду заяву, у якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та розглянути справу у її відсутність.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, надав на адресу суду заперечення, у яких позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволені у повному обсязі.

Суд, дослідивши надані докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши всі матеріали в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судовим розглядом встановлено, що 08 квітня 2010 р. Залізничний районний суд м. Сімферополя видав виконавчий лист № 2а- 228/2010 р., про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ізмаїльської міської Ради Одеської області на користь ОСОБА_1 вартість самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. (а.с. 8).

Відповідно до п. 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ № 845 від 03.08.2011 року встановлено, що уразі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

23 лютого 2013 р. ОСОБА_1 звернулась до Начальника Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області з заявою про звернення до виконання виконавчого листа № 2а-228/2010 про стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікуваннія у розмірі 11447 грн. 22 коп., який був виданий Залізничним районним судом м. Сімферополя 08 квітня 2010 р., разом з заявою про відкриття виконавчого провадження від 17 лютого 2013 р. та копією постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. (а.с. 9-10, 11).

Листом від 21.03.2013 року ОСОБА_1 було повернуто виконавчий лист без виконання, у зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, зазначені дії відповідача протиправними, з наступних підстав.

Згідно до пункту 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", яка встановлює вимоги до виконавчого документу, обов'язковим є зазначення у виконавчому документі повного найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Однак ці приписи про безумовність та обов'язковість надання такої інформації були введені в дію згідно із Законом України від 04.07.2012 року, тобто більше чім через два роки після отримання позивачкою виконавчих листів.

Крім того, зазначена норма не містить посилань на те, що усі виконавчі листи, які видавались, згідно із приписами ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції Закону України від 18.11.2003 року є недійсними, якщо в них не зазначено ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності (боржника) і томі вони підлягають обов'язковій заміні на нові.

Також, відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші-нормативно правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У зв'язку з викладеним суд дійшов висновку, що дії відповідача суперечать нормам діючого законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання відмови Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя, протиправною; про визнання відмови Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя, такою, що порушує ч. 5 ст. 124 Конституції України в частині обов'язковості до виконання постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя; про зобов'язання Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області виконати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Що ж стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано суду безспірних доказів спричинення моральної шкоди.

Відповідно до приписів пункту 4 статті 163, статті 267 КАС України суд зобов'язує відповідача надати у визначений строк звіт про виконання судового рішення в частині зобов'язання виконати певні дії.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 11, 69-72, 86, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області про визнання відмови у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 року у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на її користь вартості самостійного курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 року Залізничним районним судом м. Сімферополя протиправною, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати відмову Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя - протиправною.

Визнати відмову Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області у виконанні постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя, такою, що порушує ч. 5 ст. 124 Конституції України в частині обов'язковості до виконання постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області виконати постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 26 лютого 2010 р. у справі № 2а-228/2010 в частині стягнення на користь ОСОБА_1 вартості самостійного санаторно-курортного лікування у розмірі 11447 грн. 22 коп. на підставі виконавчого листа № 2а-228/2010, виданого 08 квітня 2010 р. Залізничним районним судом м. Сімферополя.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Ізмаїльському районі Одеської області у тримісячний строк з дня набрання постановою законної сили надати до Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим звіт про виконання постанови суду в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

На постанову може бути подана апеляція до адміністративного суду апеляційної інстанції через Залізничний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Суддя