Рішення № 32241267, 02.07.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 1018/6163/12

Провадження № 2-237/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року

Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Степанової О.С.,

при секретарях - Поліщук О.В., Шалапуді Н.П., Кириленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося до суду з вказаним вище позовом.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13.11.2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк») та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №130/06/840. Також в подальшому між банком та ОСОБА_1 було укладено наступні додаткові угоди до кредитного договору, які є його невід'ємною частиною: Додаткова угода №1 від 31.08.2007 року, Додаткова угода №2 від 12.11.2007 року, Додаткова угода від 13.11.2008 року, Додаткова угода №4 від 25.12.2008 року, Додаткова угода №5 від 12.01.2009 року, Додаткова угода №6 від 27.02.2009 року, Додаткова угода №7 від 31.03.2009 року.

Згідно з умовами кредитного договору та наведених вище додаткових угод до нього, банк відкрив ОСОБА_1 мультивалютну невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування: в сумі 1 750 000,00 доларів США та 1 322 556,00 євро на строк з 13.11.2006 року по 31.03.2009 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 14% річних; в сумі 30 656160,00 грн. на строк з 31.03.2009 року по 11.11.2009 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи з 18% річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни передбачені договором (прострочена заборгованість), виходячи з 19% річних.

Згідно з умовами кредитного договору та додаткових угод ОСОБА_1 зобов'язалася повернути отримані кошти, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно умов кредитного договору та додаткових угод до нього в повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1 умов кредитного договору: 1) 13.11.2006 року та 31.08.2007 між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договори іпотеки без оформлення заставної за наступними змінами та доповненнями; 2) 30.11.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір застави (транспортного засобу) з наступними змінами та доповненнями; 3) 13.11.2006 року між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір поруки з наступними змінами та доповненнями.

Станом на 17.09.2012 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед банком за кредитним договором №130/06/840 від 13.11.2006 року, що підлягає стягненню, та на момент розгляду справи не погашена, складає: 30 268 859,31 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 19 710 899,26 грн. - прострочена заборгованість зі сплати відсотків та 43 386 582,44 грн. - пеня, нарахована на суму прострочених відсотків та суми кредиту, які позивач і просить стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку та в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на машиномісце, автомобіль, земельну ділянку та будинок.

В судовому засіданні представник позивача ПАТ АБ «Укргазбанк» - ОСОБА_4 позов підтримав повністю з підстав, викладених у ньому та просив його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5, проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що ОСОБА_2 не заперечує проти стягнення з нього заборгованості, але розмір пені не відповідає розміру спричинених збитків, і має дорівнювати 3% річних; початкова ціна продажу майна повинна становити 100% майна іпотеки а не 90%; згідно звіту про оцінку вартості домоволодіння станом на 22.03.2013 року та земельної ділянки вартість вказаного майна становить 73 984 750,00 грн. При вирішенні питання щодо продажу машиномісця суд повинен керуватися ч.5 ст.33 ЗУ «Про іпотеку». Також посилаючись на п.42 Постанови Пленуму ВССУ від 30.03.2012 року №5 представник вказав, що суд не може застосувати одночасно стягнення на предмет іпотеки та солідарне стягнення.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2. ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили. Відповідно до ст. 169 ЦПК України. судом було визнано можливим справу розглядати у відсутність відповідачів.

З'ясувавши обставини справи, та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд вважає необхідним позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.11.2006 року мж ВАТ АБ «Укргазбанк» (правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк») та гр. ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого, з урахуванням подальших змін та доповнень (далі - Кредитний договір), останній відкрито мультивалютну невідновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в розмірі 1 750 000,00 доларів США та 1 322 556 євро на строк до 11.11.2009 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14% річних; та в сумі 30 656 160, 00 грн. на строк з 31.03.2009 року по 11.11.2009 року із сплатою процентів за користування кредитними коштами виходячи з 18% річних, а за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміні передбачені договором процентна ставка встановлюється виходячи з 19% річних.

Наведені обставини підтверджуються копією кредитного договору №130/06/840 від 13.11.2006 року, копією додаткової угоди №1 від 31.08.2007 року, копією додаткової угоди №2 від 12.11.2007 року, копією додаткової угоди від 13.11.2008 року, копією додаткової угоди №4 від 25.12.2008 року, копією додаткової угоди №5 від 12.01.2009 року, копією додаткової угоди №6 від 27.02.2009 року, копією додаткової угоди №7 від 31.03.2009 року та копією статуту( Том№1 а.с.9-23, 53-56).

Банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором перед ОСОБА_1, та надав останній кошти в строки та в розмірі визначені договором. Дана обставина підтверджується копіями виписок що містяться в матеріалах справи в Томі №1, а.с.45-47.

В свою чергу, п. 3.3.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник, тобто ОСОБА_1, зобов'язаний здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.

Стаття 1054 ЦК України, передбачає, що за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів відповідно до умов Кредитного договору (п.3.3.1,п.3.3.3 та п.3.3.4), чим порушує прийняті на себе договірні зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України, визначено, що правовими наслідками порушення зобов'язання, є, зокрема, сплата неустойки.

Згідно абз.4 п.3.3.4 Кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитною лінією сплачувати проценти за користування кредитними коштами поза термін кредитування виходячи з процентної ставки, встановленої п.1.1.2, 1.1.3.1, 1.1.3.2 цього договору (тобто 15% річних, 17% річних та 19% річних), починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитною лінією та пеню в розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Крім цього, згідно п.5.3 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 0,15 від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості.

Так, з матеріалів справи вбачається, що станом на 17.09.2012 року сума загальної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» за Кредитним договором, яка на момент розгляду справи у суді не погашена, становить 93 366 341,01 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 30 268 859,31 грн; простроченої заборгованості зі сплати відсотків в розмірі 19 710 899,26 грн. та пені нарахованої на суму прострочених відсотків та кредиту в розмірі 43 386 582,44 грн.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_1 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» 13.11.2006 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (як кредитора), ОСОБА_2 (як поручителя) та ОСОБА_1 (як позичальника) було укладено договір поруки з урахуванням подальших змін та доповнень (далі - Договір поруки) (Том №1 а.с.39-44).

Відповідно до ст.554 ЦК України в разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема відповідає за сплату основного боргу і процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.2 та п.1.3. Договору поруки, поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов'язань по Кредитному договору в тому ж обсязі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі

В силу п.1 ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від всіх боржників разом, та і від будь-кого із них окремою.

Судом встановлено, що 13.11.2006 року між ВАТ «Укргазбанк» (як іпотекодержателем) ті ОСОБА_2 (як іпотекодавець), що є майновим поручителем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, з урахуванням подальших змін та доповнень (далі - Договір іпотеки 1) (Том№1 а.с.138-146)

Предметом іпотеки за Договором іпотеки 1, є будинок АДРЕСА_1. Загальна площею 1230,1 кв.м. та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 24.10.2006 року Козинською селищною радою.

13.11.2006 року між ВАТ «Укргазбанк» (як іпотекодержателем) ті ОСОБА_2 (як іпотекодавець), що є майновим поручителем ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, з урахуванням подальших змін та доповнень (далі - Договір іпотеки 2) (Том№1 а.с.127-135)

Предметом іпотеки за Договором іпотеки 2, є земельна ділянка АДРЕСА_1, площею 0,2018 га, та належить іпотекодавцю на підставі державного акту на право власності на землю від 17.09.2003 року.

Крім того, в якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_1 перед ПАТ АБ «Укргазбанк» 31.08.2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (як іпотекодержателем) та ОСОБА_2 (як іпотекодавцем), який виступає майновим поручителем ОСОБА_1, було укладено договір іпотеки без оформлення заставної, з урахуванням подальших змін та доповнень (далі - Договір іпотеки 3) (Том №1 а.с.24-31)

Предметом іпотеки за Договором іпотеки 3, є машиномісце НОМЕР_2 в підземному паркінгу, загальною площею 19,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить іпотекодавцю ОСОБА_2 на підставі приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.09.2006 року.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч.1 ст. ч.5 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відповідно до умов зазначених вище Договорів іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки; іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником умов Кредитного договору; звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно домовленістю сторін про задоволення вимог іпотекодержателя; іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90% вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Також, судом встановлено, що 13.11.2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» (як заставодержателем) та ОСОБА_3 (як заставодавцем), яка виступає майновим поручителем ОСОБА_1, було укладено договір застави (транспортного засобу) - автомобілю марки NEOPLAN, модель N 122, тип - автобус пасажирський (Далі - Договір застави) (Том №1 а.с. 33-38)

Відповідно до ст.19 та ч.1 ст. 20 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно п.3.1.5 Договору застави, у випадку якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання позичальником в повному обсязі або в частині виконано не буде, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п.42 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства, при вирішенні спорів що виникають з кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій). При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України «Про іпотеку» (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надали.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні під час дачі своїх заперечень теж не навів та не надав належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача. Заперечення представника в частині подвійного стягнення в разі задоволення позовних вимог в повному обсязі спростовуються висновками зробленими судом касаційної інстанції в ухвалі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільний та кримінальних справи від 18.04.2012 року у справі (Том№2 а.с.183). Інші запереченням представника спростовуються встановленими обставинами справи на підставі пояснень осіб, що були присутні в судовому засіданні, наявних доказів в матеріалах справи на наведеними вище нормами закону.

Звіт про оцінку вартості домоволодіння та земельної ділянки станом на 22.03.2013 року, на який представник відповідача ОСОБА_2 посилався в своїх запереченнях, суд не може оцінити, оскільки вказаний документ в порядку передбаченому ч.2 ст. 27 ЦПК України, представником відповідача суду надано не було.

Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд приходить до висновку, що вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 93 366 341,00 грн. та у рахунок погашення вказаної заборгованості перед ПАТ АБ «Укргазбанк» звернення стягнення на машиномісце, автомобіль, будинок та земельну ділянку у спосіб викладений в позові є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до положень ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» 3 219, 00 грн. судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 543, 554, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33 Закону України «Про іпотеку», ст. 20 Закону України «Про заставу», п.42 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства, при вирішенні спорів що виникають з кредитних правовідносин» ст. ст. 10, 27, 57, 58, 60, 88, 169, 210, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» суму заборгованості за кредитним договором №130/06/840 від 13.11.2006 року в розмірі 30 268 859 грн. 31 коп., заборгованість по процентах у розмірі 19 710 899 грн. 26 коп., пеню за прострочення повернення кредиту та відсотків у розмірі 43 386 582 грн. 44 коп., а всього 93 366 341 (дев'яносто три мільйони триста шістдесят шість тисяч триста сорок одну) гривню 01 копійку.

У рахунок погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» за кредитним договором №130/06/840 від 13.11.2006 року на загальну суму 93 366 341 (дев'яносто три мільйони триста шістдесят шість тисяч триста сорок одної) гривні 01 копійки, звернути стягнення на:

- машиномісце НОМЕР_2 в підземному паркінгу площею 19,70 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14.09.2006 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №2055, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу в розмірі 90% від його вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження;

- автомобіль марки Neoplan, модель N 122, тип - автобус пасажирський, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі (кузова,рами) НОМЕР_4, що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУМВС України в м. Києві 25.05.2007 року;

- земельну ділянку площею 0,2018 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на землю серії РЗ №270613 від 17.09.2003 року, виданого Козинською селищною радою народних депутатів на підставі рішення виконкому Козинської селищної ради №160/114 від 28.08.2003 року та договору купівлі-продажу №6714 від 27.08.2003 року, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу в розмірі 90% від його вартості визначеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження;

- будинок АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №821246, виданого 24.10.2006 року Козинською селищною радою на підставі Рішення виконкому Козинської селищної ради №4/62 від 17.10.2006 року, шляхом продажу на прилюдних торгах з початковою ціною продажу в розмірі 90% від його вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії виконавчого провадження.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

Суддя: