Рішення № 32240974, 03.07.2013, Селидівський міський суд Донецької області

242/2420/13-ц

2/242/754/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

м. Селидове 03 липня 2013 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді - Моцного О.С., при секретарі Відоновій О.О., за участі представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про захист прав споживачів, яка мотивована тим, що 26.08.2011 року він за заявою позичальника з відповідачем уклав кредитний договір № DO1NCC9FJF0011 від 26.08.2011 року на суму 20 000 грн. строком на 2 роки - до 26.08.2013 року. Відповідно до укладеного договору погашення кредиту буде проводитися з пенсійної картки позивача, емітованої банком. Під час погашення кредиту через банкомат позивачем було встановлено, що заборгованість за кредитом збільшується та на початок 2013 року, зазначена у чеках заборгованість, почала значно перевищувати суму 29 625,72 грн., яка зазначена в графіку погашення кредиту. 01.11.2012 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача та у відповіді від 25.01.2013 року було зазначено, що з пенсійної картки відповідача не було підключено регулярний платіж на погашення кредитного договору та кошти з картки списувалися на погашення простроченої заборгованості за кредитом. Вважає, що такими діями відповідач порушує його права як споживача банківських послуг та просить визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо укладення, виконання та розрахунку за заявою позичальника № D01NCC9FJF0011 від 26.08.2011 року такими, що не відповідають нормам законодавства та порушують права позивача як споживача банківських послуг, припинити дію кредитного договору у вигляді заяви позичальника № D01NCC9FJF0011 від 26.08.2011 року між позивачем та відповідачем та зобов'язати відповідача відшкодувати витрати на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про слухання справи у його відсутності, за участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник позивача, що діє на підставі договору, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, постановити заочне рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджене поштовими повідомлення в матеріалам справи, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній даних і доказів, з постановленням заочного рішення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази й матеріали справи та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно заяви позичальника № D01NCC9FJF0011 від 26.08.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 строковий кредит у розмірі 20 000,00 грн. на строк 24 місяці з 26.08.2011 року по 25.08.2013 року на споживчі цілі у розмірі 0,00 грн. на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,01% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти, починаючи з 26 по 30 число кожного місяця, (щомісячний платіж) у сумі 1234,39 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з Умовами та правилами. Дата останнього погашення заборгованості має бути не пізніше ніж 25.08.2013 року. Сторони узгодили про встановлення розміру не знижувального залишку за рахунком, що відповідає платіжній картці № 4627087801402688, емітованої ПриватБанком, у розмірі 1234,39 грн. Максимальний розмір вимоги («абсолютне значення подорожчання кредиту»), яка забезпечується предметом застави, складає 29 625,36 грн.

Згідно графіку погашення кредиту за період з 26.08.2011 року по 25.08.2013 року загальна сума складає - 29 625,36 грн., яка складається з наступного: 20 000 грн. - погашення основної суми кредиту, 9600,00 грн. - щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту; 25,72 грн. - відсотки за користування кредитом.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 01.11.2012 року, адресованої на ім'я директора РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» Акуменко Ю.В., він просить надати роз'яснення стосовно великої суми заборгованості.

Згідно відповіді провідного спеціаліста з обробки кореспонденції від клієнтів ГО № 20.1.0.0.0/7-130125/101 від 01.02.2013 року, позивачу повідомлено, що з картки 4627*2688 не підключено регулярний платіж на погашення кредитного договору № D01NCC9FJF0011 від 26.08.2011 року та через це відмовлено в проведенні перерахунку через відсутність підстав для цього.

Згідно наданої інформації по картці № 4627*2688 на ім'я ОСОБА_2 та фіскальний чеків з банкоматів ПАТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що у позичальник перед банком має заборгованість у розмірі 30 577,46 грн.

У відповідності до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 ст. 510 ЦК України визначено, що кожна зі сторін зобов'язання має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником в тому, що вона зобов'язана вчинити на користь іншої сторони і одночасно кредитором в тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та норм діючого законодавства.

Умови укладеного договору були відомі позивачу при його укладанні, грошові кошти за умовами договору надані банком у повному обсязі вимога Банку щодо виконання зобов'язань за кредитним договором.

Отже, враховуючи договірний характер правовідносин, що виникли між сторонами, та відсутність такого виду відповідальності умовами договору, правових підстав, передбачених законодавством для задоволення позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди не вбачається.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно п. 5 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на: відшкодування шкоди (збитків) завданих дефектною, чи фальсифікованою продукцією, або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках передбачених законодавством. Тобто моральна шкода підлягає стягненню лише якщо дії відповідача були небезпечними для життя і здоров'я.

Приписами ч. 1 ст. 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у ст. 16 ЦК України.

Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Повно і всебічно з'ясувавши обставини по справі, надані суду докази, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в частині визнання дії такими, що не відповідають нормам законодавства та порушують права сповага банківських послуг, а в іншій частині слід відмовити, оскільки кредитний договір діє до 25 серпня 2013 року та на час розгляду справи не припинив своєї дії.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України позивач звільнений від сплати судового збору, а тому його необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 218, 224-225, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів - задовольнити частково.

Визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо укладення, виконання та розрахунку за заявою позичальника № D01NCC9FJF0011 від 26.08.2011 року такими, що не відповідають нормам законодавства та порушують права ОСОБА_2 як споживача банківських послуг.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір на користь держави у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя