Рішення № 32238912, 02.07.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2013 р. Справа № 918/639/13

Суддя Горплюк А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"

до відповідача Державного підприємства "Дубровицьке лісове господарство"

про стягнення в сумі 8 690 грн. 00 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Гуменюк І.П. (довіреність № НЮ-20 від 01.01.2013р.).

Від відповідача: Давидчук В.В. (довіреність № 4 05.06.2013р.).

Суть спору: позивач - Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернулося в господарський суд Рівненської області з позовом до відповідача - Державного підприємства "Дубровицьке лісове господарство" про стягнення штрафу в сумі 8 690 грн. 00 коп..

14.05.2013р. позивач подав додаткові письмові пояснення, в яких нормативно обґрунтовує позовні вимоги.

24.05.2013р. відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову обґрунтовуючи це тим, що відповідно до пункту 9 розділу 2 "Правил перевезення вантажів залізничним транспортом частина 1", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, та статті 39 Статуту залізниць України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1999р., маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно, розрахунковим методом. Спосіб визначення маси вантажу зазначається в комп'ютерній програмі АС-Клієнт. Облік лісопродукції підприємство веде в метрах кубічних, а також приймання на складі вантажоодержувача здійснюється в метрах кубічних. Відповідно до розрахунків вагон № 32261604, який був відчеплений та переважений, має найменший об'єм та масу навантажених матеріалів. Крім того, відповідач вказує, що під час комісійного зважування та складання акта відповідача про це не було повідомлено і проводилось без участі представника. Позивачем не надано жодних підтверджуючих документів про проходження повірки ваг, на яких проводилося зважування.

06.06.2013р. позивач подав заперечення на відзив до якого долучив витяг із паспорту на вагу № 51, згідно якого ваги знаходяться в справному стані та регулярно проходять повірки.

В судових засіданнях 06.06.2013р. та 20.06.2013р. оголошувалися перерви до 20.06.2013р. та 02.07.2013р. відповідно.

01.07.2013р. позивач подав додаткові пояснення, в яких вказує, що при завантажені вагонів відповідачем обмір лісопродукції та визначення її вологості здійснювалося у відповідності до ГОСТ 2708-75 та ГОСТ 11500-65.

В судовому засіданні 02.07.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав вказаних у позовній заяві та письмових поясненнях, а представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав вказаних у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно залізничної накладної № 549865 від 13.02.2013р. (а.с. 8-9) зі станції Дубровиця Львівської залізниці, Державним підприємством "Дубровицьке лісове господарство" на адресу "C.Ц. Гольиндустрии Швайгофер с.р.о." було відправлено вагон № 96396452, станція призначення - Дорнешти, Румунія. Вантаж: колоди із сосни, маса нетто 58 000 кг., тара 25 650 кг, вантажопідйомність вагону - 65 000 кг.

15.02.2013р. на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі показників тензометричної ваги, вагон був відчеплений для комісійного зважування на статичній вазі (паспортом на вагу № 51 (а.с. 72)).

При здійсненні контрольного зважування був складений акт загальної форми № 285 від 15.02.2013 року (а.с. 13) в якому зазначено, що акт складений по причині невідповідності маси вантажу, вагони були затримані на станції Здолбунів для контрольного зважування на електронній тензометричній вазі. При проведенні зважування було виявлено, що вага брутто 95 350 кг, тара з документа 25 650 кг, вага вантажу по документу 58 000 кг, вантажопідйомність 65 000 кг., що більше документа на 11 700 кг., та вантажопідйомності на 4 700 кг.

Результати комісійного зважування було зафіксовано у комерційному акті Б № 012930/7 від 16.02.13р. (а.с. 10-12), де зазначено, що працівниками станції Здолбунів Львівської залізниці проведено комісійне зважування маси вантажу на 150 тонних залізничних вагах, клеймо 2012р. У вагоні № 96396452 було виявлено: маса нетто 69150 кг., тара 25650 кг, маса брутто 94800 кг., що більше проти документа на 11 150 кг. та більше вантажопідйомності на 4150 кг.

Згідно показників ваги зазначений вагон був навантажений понад норму, що в свою чергу загрожувало безпеці руху відповідно до Правил технічної експлуатації вагонів розділ 15 пункту 15.27, вагон було затримано на станції Здолбунів.

Відповідач надіслав на ім'я начальника ст. Здолбунів Кияшко В.Г. лист № 233 від 18.02.2013р. (а.с. 16), в якому, в зв'язку з малою вантажопідйомністю н/вагона № 96396452, відправленого по ст. Дубровиця (356206) по залізничній накладній № 549865 - призначенням ст. Дорнешти (051750) Румунія через прикордонну ст. Вадул-Сірет (368701), просив перевантажити вантаж (лісопродукції) в вагон вантажопідйомністю не менше 70 тон. 18.02.2013р. на підставі вказаного листа вантаж було перевантажено у вагон № 65882532 з вантажопідйомністю 71 000 кг.

Відповідно до статтей 118, 122 Статуту залізниць України позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 8 690 грн. 00 коп. (розрахунок а.с. 7).

Позивач звертався до відповідача з претензію № 48/ДНЮ-3 від 21.03.2013р. (а.с. 17), в які пропонував відповідачу сплати штраф в розмірі 8 690 грн. 00 коп..

Відповідач надав відповідь на претензію № 445 від 26.03.20,13р. (а.с. 18), в якій вказує що згідно експертного висновку № В-234 від 13.02.2013р. Рівненської торгового-промислової палати Сарненського відділення, підтверджується, що в напіввагон № 963996452 дійсно завантажено лісоматеріали круглі хвойних порід загальним об'ємом 64,6 метрів кубічних, в зв'язку з чим просить штраф у п'ятикратному розмірі провізної плати за перевезення надлишку маси вантажу по залізниці 8 690 грн. 00 коп. з відповідача не стягувати так, як при завантажені вантажу даний вагон не зважувався, а всі розрахунки були зроблені розрахунковим шляхом при участі незалежного експерта Рівненської торгово-промислової палити Сарненське відділення. При цьому відповідач гарантує оплату провізної плати в розмірі 1 738 грн. 00 коп..

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 908 ЦК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно з статтею 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

За приписами статті 12 Закону України "Про транспорт", підприємства транспорту мають право вимагати від відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 2 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачено, що цим Статутом визначено обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Згідно статті 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну.

Відповідно абз. 2 пункту 1.3. Правил, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відповідно до статті 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за усі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

У відповідності до статті 37 Статуту, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником, з відображенням способу визначення у накладній.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить і стаття 129 Статуту, відповідно до якої, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах.

Згідно статті 122 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній, зокрема, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. Відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до статті 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі перевізної плати за всю відстань перевезення.

Отже, за приписами наведених норм штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником вказаного порушення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків. При цьому, підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей, зокрема щодо маси, є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниці України.

Стосовно тверджень відповідача, що відповідно до пункту 9 розділу 2 "Правил перевезення вантажів залізничним транспортом частина 1", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, та статті 39 Статуту залізниць України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1999р., маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно, розрахунковим методом суд зазначає наступне.

Вказаними положеннями законодавства встановлюється порядок визначення маси лісоматеріалів, проте вони не відміняють відповідальність вантажовідправників за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній, зокрема, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу передбачену статтями 118 та 122 Статут залізниць України.

Стосовно твердження відповідача, що під час комісійного зважування та складання акта відповідача про це не було повідомлено і проводилось без участі представника суд зазначає.

Відповідно до пункту 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 861/5082, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці, а відтак присутність вантажовідправника під час зважування та складання акту не передбачена.

Згідно зі статтею 4-3ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В силу вимог статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем надано суду докази, які достовірно підтверджують факт допущення відповідачем порушення передбачені статтею 122 Статуту (вантажовідправники несуть відповідальність за всі неправильності, неточності відомостей зазначених ними в накладній, зокрема, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу).

З огляду на вищевикладене вбачається, що факт порушення - заниження маси вантажу відповідачем, підтверджений актом загальної форми та комерційним актом, а вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 960 грн. 00 коп. штрафу стверджується матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Доказів сплати штрафу відповідач суду не подав.

Відтак позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 8 960 грн. 00 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі частини 1 статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Дубровицьке лісове господарство" (34100, Рівненська область, місто Дубровиця, вул. Комунальна, буд. 3, код ЄДРПОУ 00992881) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Гоголя, буд. 1, код ЄДРПОУ 01059900) в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 17, код ЄДРПОУ 25894955) - 8 960 грн. 00 коп. штрафу, 1 720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "08" липня 2013 року.

Суддя Горплюк А.М.