Рішення № 32238864, 02.07.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2013 р. Справа № 909/692/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора м. Яремче Івано-Франківської області, вул. Руднєва, 13, м. Яремче, Івано-Франківська область, 78500, в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної ради, вул.Д.Галицького,41, смт. Ворохта, Івано-Франківська область, 78595

до відповідача: Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" вул. Говерлянська,31, смт. Ворохта, Івано-Франківська область, 78595

про стягнення шкоди в сумі 7 754 грн. 80 коп.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Ляхович Діана Степанівна - прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах (довіреність № 128-2256 вих-13 від 07.06.2013 року; службове посвідчення № 007897 від 06.10.2012 року)

від позивача: Жабчук Володимир Васильович - заступник селищного голови (довіреність № 07-06 від 12.11.2012 року)

від відповідача: Боднарук Євдокія Іванівна - керівник державного підприємства Ворохтянська ВНСБ "Заросляк" (інформація ЄДРЮОФОП)

встановив: Прокурор міста Яремче Івано-Франківської області звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної ради до Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" про стягнення 7 754 грн. 80 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк", державним інспектором Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області виявлено забір води з річки Прут без отримання дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням вимог ст.ст. 44, 49, 110 Водного кодексу України, чим спричинено державі шкоду в сумі 9 754 грн. 80 коп., частина яких (в сумі 2 000 грн.) після проведення перевірки відповідачем повернуто в дохід держави, однак частина шкоди (в сумі 7 754 грн. 80 коп.) залишилась не відшкодованою.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, та просять суд позов задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, однак його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Несплату суми шкоди, заявленої позивачем пояснив відсутністю фінансування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

В січні 2013 року прокуратурою м. Яремче, із залученням Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області, проведена перевірка дотримання Державним підприємством "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

За результатами зазначеної перевірки, складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №31 від 28.01.2013 р., яким встановлено, що у період з 19.09.2012р. по 22.01.2013р. Державне підприємство "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" здійснювало забір води із річки Прут без дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст. 44, 49, 110 Водного кодексу України.

Зазначений акт підписаний директором Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" без зауважень та заперечень.

22 січня 2013 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення №00074 та винесено постанову про накладення на керівника відповідача Боднарук Євдокію Іванівну адміністративного стягнення у розмірі 102 грн. 00 коп.

22.01.2013 року за результатами перевірки винесено також припис, яким відповідача зобов'язано в термін до 22.03.2013 року оформити дозвіл на спеціальне водокористування.

28.02.2013 р. на адресу відповідача була надіслана претензія вих №02-04/322 (копія долучена до матеріалів справи) про відшкодування збитків у сумі 9 754 грн. 80 коп., розрахунок який здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2010 за №767/16783.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Акт перевірки № 31 від 28.01.2013 р., протокол про адміністративне правопорушення № 00074 від 22.01.2013 р. та постанова про накладення адміністративного стягнення від 22.01.2013 р. є чинними, ніким не оскаржені та не скасовані.

Після проведення перевірки відповідачем по справі частково повернуто в дохід держави збитки в сумі 2 000 грн. 00 коп. Даний факт підтверджується долученою до матеріалів справи копією платіжного доручення №71 від 27.03.2013 року. Однак частина заподіяної шкоди в сумі 7 754 грн. 80 коп. залишилась не сплаченою, що зумовило позивача звернутись з даним позовом до суду.

З врахуванням вище наведених обставин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 Господарського кодексу України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами.

Частина 1 статті 149 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Згідно зі ст. 46 Водного кодексу України, водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Частина 1 статті 48 Водного кодексу України закріплює поняття «спеціального водокористування», що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Статтею 49 Водного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних.

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Здійснення спеціального водокористування лише за наявності дозволу віднесено законодавством до обов'язків водокористувачів (п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України).

Крім того, в статті 21 Кодексу України про надра додатково закріплено, що надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення забору води з річки Прут лише на підставі дозволу.

Проте, відповідач в порушення наведених норм, у період з 19.09.2012 року по 22.01.2013 р. здійснив забір води без дозволу на спеціальне водокористування в обсязі 0,66 тис. куб. м., що підтверджене актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 28.01.2013 р.

Оскільки порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, згідно з законодавством України, тому відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування (ст. 110 Водного кодексу України).

Стаття 111 Водного кодексу України передбачає, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Відповідно до п.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

При цьому, норми Водного кодексу України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» оперують поняттям «винної особи», що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 5, 6 Рекомендацій Президії Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди», підстави відповідальності за заподіяння шкоди, передбачені статтями 1166 та 1187 Цивільного кодексу України, застосовують і при вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Факт використання відповідачем водних ресурсів за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 19.09.2012 р. по 22.01.2013 р. підтверджується Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 31 від 28.01.13р., який є джерелом доказової інформації.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді забору води із річки Прут без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем по справі, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення водного законодавства в повному обсязі.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів, визначений у Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. (надалі - Методика).

З аналізу пункту 1.2 Методики (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що вказана Методика встановлює порядок визначення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що призвели як до забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, так і внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування, забором, використання води та скидом забруднюючих речовин з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Тобто, вказана норма встановлює самостійні та окремі підстави для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушень законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування.

Так, відповідно до п. 9.1. наведеної вище Методики, розрахунок розміру збитків, внаслідок самовільного використання водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування та порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, здійснюється за формулою:

З сам = 100 х W х Тар,

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, куб.м;

Тар - розмір, грн./100 куб.м., аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

При цьому, фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2 Методики).

З матеріалів справи вбачається, що фактичний об'єм води, що був використаний самовільно без дозвільних документів у період з 19.09.2012 р. по 22.01.2013 р. становить 0,66 тис куб. м. та встановлений на підставі довідки Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" №5 від 07.02.2013 року, підписаної його керівником.

Ставка збору за спеціальне використання води, встановлена статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення.

Відповідно до ст. 325 Податкового кодексу України, ставка збору за спеціальне використання води із річки Прут складає 14,78 грн грн. за 100 куб.м.

Отже, розрахунок шкоди в сумі 9 754 грн. 80 коп. відповідає чинному законодавству.

Згідно ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності зараховуються на розрахункові рахунки місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт часткової недоплати відповідачем шкоди в сумі 7 754 грн. 80 коп. підтверджено матеріалами справи, а також визнано відповідачем по справі.

Таким чином, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі-Закон), який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 року (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.13 становить 1 147 грн.

В спірному випадку позовні вимоги по даній справі являються майнового характеру, отже сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 720 грн. 50 коп.

В силу ст. 49 України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В спірному випадку позовні вимоги заявлені прокурором, який відповідно до чинного законодавства (п. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями)) звільнений від сплати судового збору.

З врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку про стягнення з Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк"в доход державного бюджету України судового збору в розмірі 1 720 грн. 50 коп.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням на відповідача судового збору.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік", ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір", ст. 325 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 44, 46-49, 110, 111 Водного кодексу України, ст. ст. 148, 149 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов прокурора міста Яремче Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Ворохтянської селищної ради до Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" про стягнення 7 754 грн. 80 коп. шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів.

Стягнути з Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" (вул. Говерлянська,31, смт. Ворохта, Івано-Франківська область, 78595, код 20549521) на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Ворохтянської селищної ради (вул.Д.Галицького, 41, смт. Ворохта, Івано-Франківська область, 78595, р/р 33115331700018, код ЗКПО - 38006907, МФО банку - 836014, УДКСУ у м. Яремче, код бюджетної класифікації платежу - 24062100) - 7 754 грн. 80 коп. (сім тисяч сімсот п"ятдесят чотири гривні вісімдесят копійок) шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони водних ресурсів.

Стягнути з Державного підприємства "Ворохтянська високогірська навчально-спортивна база "Заросляк" (вул. Говерлянська, 31, смт. Ворохта, Івано-Франківська область, 78595, код 20549521) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) 1 720 грн. 50 коп. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п"ятдесят копійок) - судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.07.13

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кудлейчук О. В. 08.07.13