Рішення № 32236209, 25.06.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

Справа № 185/4347/13-ц

25 червня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бабій С.О., при секретарі Кізенко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

18.04.2013 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що 02 грудня 2004 року відділом по обліку та розподілу житлової площі було видано свідоцтво про право власності, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було передано у приватну власність квартиру АДРЕСА_1, що зареєстровано колективним підприємством «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» 02.12.2004 за №22822.

10 січня 2005 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 й не мешкає з моменту реєстрації по теперішній час, чим порушує право на користування позивача.

До суду від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутністю. Позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, до суду не з'явився, заяв про розгляд справи за його відсутності чи клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд постановив ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами справи заочно.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

А відповідно до ч. 4 ст. 337 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким чином, суд встановив, що позивач є власником 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 6, 7/, тому має право володіння, право користування та право розпорядження зазначеною квартирою.

Відповідач в свою чергу ніколи не мав права власності на зазначену квартиру, тобто ніколи не мав права на володіння, користування та розпорядження нею, проте наявність реєстрації у квартирі №18 на вул. Іскровська, 14 у м. Павлограді порушує право користування квартирою заявника.

Отже, наявність реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується інформацією, наданою адресно-довідковим підрозділом ГУ ДМС, УДМС України в Дніпропетровській області /а.с. 13/ є порушенням права користування, а тому й порушенням права власності позивача ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, тому суд приходить до висновку, що право позивача на користування квартирою АДРЕСА_1 порушено й потребує захисту шляхом визнання ОСОБА_2, такою особою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Щодо вимоги до Павлоградського відділу паспортно-реєстраційної служби про зобов'язання зняти з реєстрації місця мешкання ОСОБА_2, суд приходить до висновку, що зазначена вимога позивача є передчасною та є похідною від наявності у відповідача права на використання житла, тому в цій частині слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та ст.ст.316, 317, 337, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 3,11,15, 57-61, 208-210, 212 - 215, 217, 218, 222, 223, 224-226, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням -задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, такою особою, що втратила право користування житловим приміщенням, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. О. Бабій

Згідно з оригіналом.

Суддя С. О. Бабій