Постанова № 32235755, 17.06.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/2276/13-a

категорія 10.1

17 червня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сінгури" про стягнення 3528,58 грн.,-

встановив:

У березні 2013 року управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сінгури", в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі розміром 3528,58 грн.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлень, що станом на 28.03.2013 року відповідачем не сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України в розмірі 3188,58 грн., та нараховані фінансові санкції в сумі розміром 340 грн., що підтверджується розрахунком сум заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідачу направлялась вимога про сплату боргу №Ю-22 від 31.01.2013 року. Доказів оскарження вимоги відповідачем до суду не надано.

Позивачем прийнято рішення №34 від 16.09.2003 р. про застосування штрафних санкцій за неподання розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за даними акту від 16.09.2003 року, відповідно до якого застосовано штрафну санкцію у сумі розміром 340 грн., яке отримане відповідачем, що засвідчується підписом директора Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сінгури". Вказане рішення відповідачем оскаржене не було. В добровільному порядку сума заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фінансові санкції у сумі розміром 3528,58 грн. відповідачем не сплачена.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №1058-IV) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 3 статті 18 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов’язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статі 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами 4-6 статті 20 Закону №1058-IV визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.

Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.

Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до Закону №1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підпунктом 2.1.2 пункту 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу.

Згідно з п.п. 5.9. п.5 Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з п.4 ч.3 ст.17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний, зокрема, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, формують та подають до органів Пенсійного фонду України звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення базового звітного періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Звітність може бути надана органу Пенсійного фонду України за добровільним рішенням платника страхових внесків в електронній формі з умовою дотримання чинного законодавства, що регулює ці питання.

Обчислення та сплата внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування визначено статтею 20 Закону.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 17 Закону №1058-IV, страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник – роботодавець. При цьому розрахунок подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.

Згідно вимог п.5 ч.9 ст.106 Закону України №1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 15 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, своєчасно не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства вона підлягає стягненню.

Відповідно до вимог частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сінгури" про стягнення 3528,58грн., - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Сінгури" (код ЄДРПОУ 03746094) на користь управління Пенсійного фонду України в Житомирському районі Житомирської області заборгованість в сумі розміром 3528 (три тисячі п'ятсот двадцять вісім) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп., в тому числі: зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.01.2000 по 01.01.2002 року в сумі розміром 3188 (три тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп.; зі сплати фінансових санкцій за не подання розрахунків зобов'язання зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі розміром 340 (триста сорок) грн. 00 (нуль) коп.

Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 17 червня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук