Рішення № 32235369, 17.04.2013, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 17.04.2013

Справа № 0814/4927/2012

Провадження № 2/334/268/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Дубини Л.А., при секретарі Філіпповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому вказує, що 28.01.2008 року з відповідачем укладено кредитний договір № 1456/Зап відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 1880 грн. на строк до 28.01.2009.

Позивач зобов'язання за договором виконав у повному обсязі і надав відповідачу кошти за вказаним договором, але відповідач прийняті на себе зобов'язання не виконує та порушує графік погашення кредиту, внаслідок чого станом на 28.04.2012 загальна сума боргу за договором становить: заборгованість за тілом кредиту 1498,58 грн.,за процентами 2686,94 грн,, за пенею 1498,58 грн., а в сього 5684,10 грн.

Позивач просить суд поновити строк позовної давності на звернення до суду з даним позовом, т.я. на його думку строк давності пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи у період з 20.02.2009 по 15.04.2010 були вилучені оригінали всіх кредитних справ, крім того, у спілці налічується понад 25000 вкладників, що вимагає значної кількості часу для обробки інформації, тому кредитна спілка була позбавлена можливості у встановлені законом строки звернутися до суду з даним позовом.

17.12.2012 позивач уточнив заявлені позовні вимоги і просить стягнути на його користь заборгованість за тілом кредиту 1498,58 грн.,за процентами 2686,94 грн,, за пенею 1498,58 грн., інфляційна складова та 3% річних - 2257,90 грн., а всього 7942 грн.

Позивач заявлені та уточнені позовні вимоги підтримує, і просить суд розглядати справу без участі його представника, про що подав відповідну заяву.

Представник відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, і просить суд відмовити у їх задоволенні з тих підстав, що позивачем пропущений строк позовної давності на звернення до суду з позовом, а причини пропуску строку, на які останній посилається у своїй заяві не є поважними.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов такого висновку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Судом установлено, що 28.01.2008 року з відповідачем укладено кредитний договір № 1456/Зап відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 1880 грн. на строк до 28.01.2009.

Станом на 17.12.2012 утворилася заборгованість за тілом кредиту 1498,58 грн.,за процентами 2686,94 грн,, за пенею 1498,58 грн., інфляційна складова та 3% річних - 2257,90 грн., а всього 7942 грн.

Позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання за договором і надав відповідачу суму кредиту, а той у свою чергу прийняті зобов'язання не виконав, чим порушив п.2.2, 2.3 кредитного договору .

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Так, сторони у кредитному договорі узгодили рекомендований графік платежів, згідно з яким визначено розмір щомісячного платежу починаючи з 28.01.2008 по 28.01.2009, включно. Інших графіків платежів позивачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 251 ЦУК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Разом з тим, із настанням певної події, що має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати ( ч.2 ст. 251 та ч.2 ст.252 ЦК України).

Відповідно до ст.. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договорам.

Сторони у кредитному договорі узгодили графік погашення заборгованості за кредитом, а саме з 28.01.2008 по 28.01.2009, включно.

Сам договір не містить інших умов щодо продовження строку дії вказаного договору. Тобто, 28.01.2009 сторони вважали строком закінчення дії договору.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Строк вимоги для позивача розпочався 28.01.2009 і закінчувався 28.01.2012, включно.

Разом з тим, КС «Аккорд» звернулася до суду з даним позовом 28.04.2012, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Ленінського районного суду м. Запоріжжя, тобто з пропуском установленого законом трирічного строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивач просить суд поновити строк позовної давності, але суд вважає, що причини, на які посилається позивач є неповажними. Так, 20.02.2009 були вилучені кредитні справи у кредитній спілці, і повернуті 15.10.2010, а з позовом кредитна спілка звернулася лише 28.04.2012, тому суд вважає, що позивач мав досить часу для підготовки та подачі позову до суду.

В той жде час, відповідач просить застосувати строки позовної давності і з цих підстав відмовити у задоволенні позову.

Позивач звернувся до суду за захистом свого права після спливу трирічного строку позовної давності, а саме: 28.04.2012 року, і просив суд поновити строк позовної давності.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Крім того, враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, о позивачем пропущено строк позовної давності без поважних на те причин, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 11,251,252,256,257,267,1049,1054 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в :

В і д м о в и т и Кредитній спілці «Аккорд» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Дубина Л. А.