Рішення № 32235313, 20.06.2013, Вишгородський районний суд Київської області

20.06.2013 Справа № 363/852/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - Рудюка О.Д.,

при секретарі Тлостюк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа - відділ Дерземагенства у Вишгородському районі про визначення часток у спільній власності та визначення права власності на спадкове майно за заповітом, -

встановив:

Позивачка звернувся до суду з даним позовом про визначення часток у спільній власності та визначення права власності на спадкове майно за заповітом, мотивуючи тим, що після смерті ОСОБА_3, мати позивачки відкрилася спадщина право на частину земельної ділянки, розташовану в урочищі «Плитила», база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, яка належала померлій на праві спільній сумісної власності. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 786634, площею 0,0343га, для індивідуального дачного будівництва співвласниками, яка розташована в урочищі «Плитила», база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, співвласниками даної земельної ділянки були ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Позивачка після смерті матері єдиним спадкоємцем є позивачка, інших спадкоємців за законом або заповітом немає. Спадкодавцем за життя, 26.11.2008 року було складено заповіт на ім'я ОСОБА_4 державним нотаріусом Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори. В грудні 2012 року позивачка звернулася до державної нотаріальної контори. Постановою державного нотаріуса від 21.12.2012 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину земельної ділянки, оскільки неможливо визначити склад спадкового майна. Отже, позивачка просить визнати частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку, площею 0,0343га. Для індивідуального дачного будівництва, розташовану в урочищі «Плитила», база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Новосілківської ради Вишгородського району Київської області по 1/3 частці кожному із її співвласників, а саме ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ОСОБА_2 Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку успадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/3 частку земельної ділянки, площею 0,0343га. Для індивідуального дачного будівництва, розташовану в урочищі «Плитила», база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Новосілківської ради Вишгородського району Київської області, що належала померлій на підставі державного акту серії ЯБ № 786634

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити з тих підстав, що зазначені в позовній заяві.

Представника Новосілківської сільської ради у судове засідання представника не направив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, подав заяву до суду в якій відповідач просив справу слухати без присутності його представника.

ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити.

Третя особа у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають правове значення для розгляду справи і вирішення спору по сутті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки, ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, видане 4 листопада 2010 року.

Як вбачається з копії, державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 786634, площею 0,0343га, для індивідуального дачного будівництва співвласниками, яка розташована в урочищі «Плитила», база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, співвласниками даної земельної ділянки були ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Спадкоємцем за життя було складено заповіт на ім'я ОСОБА_4, який був посвідчений 26.11.2008 року державним нотаріусом Дванадцятої державної нотаріальної контори зареєстрованим № 12-18690.

Згідно копії свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 11.03.2010 року, позивачкою було змінено прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

Після смерті ОСОБА_3, відкрилася спадщина, а саме право на частину земельної ділянки, площею 0,034га розташовану в урочищі «Плитила», база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, яка належала померлій на праві спільній сумісної власності.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 786634, площею 0,0343га, для індивідуального дачного будівництва співвласниками, яка розташована в урочищі «Плитила», база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області, співвласниками даної земельної ділянки - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2

21.12.2012 року постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, державним нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом за земельну ділянку, яка розташована у Київській області, Вишгородського району, Новосілківскої сільської ради, урочище «Плитила» база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», у зв'язку з неможливістю визначити склад спадкового майна.

Відповідно до ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи із встановлених судом обставин та наведених норм закону, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивачки про визначення по 1/3 частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку, а саме за померлою особою, оскільки такі способи захисту порушених прав не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи вище наведене позовні вимоги про визнання право власності за позивачкою є похідні вимоги з визначення частки в спільній сумісній власності на земельну ділянку, отже суд не знаходить підстав для задоволення позову.

На підставі ст.ст. 16, 368, 370 ЦК України, ст. 152 ЗК України керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58, 60, 88, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

в позові відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Д. Рудюк