Постанова № 32234162, 12.06.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 р.Справа № 2а-2807/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-1" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-1" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

05.07.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-1" (надалі - ТОВ "Енергобудпроект-1") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 березня 2012р. №№0002071600, 0002062201, від 31 травня 2012 року №0003902200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28.01.2013р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.01.2012р. по 22.02.2012р. посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Енергобудпроект-1" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт від 29.02.2012р. №25/23-5/34660110. /т.1 а.с.10-64/

Перевіркою встановлено порушення позивачем: п.3.1 ст.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, що привело до заниження податку на прибуток у сумі 905768,90грн. за 2-й квартал 2010 року - 3-й квартал 2011 року; ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного кодексу України) по правочину, здійсненому ТОВ "Енергобудпроект-1" з постачальником ТОВ "Комплектенергопоставка" та покупцем ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" з придбання оливи трансформаторної на суму 1149351,91грн., в т.ч. ПДВ 191559,65грн.; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.ст.198, 201.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 389082грн. за квітень-серпень 2010 року та занижений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2011 року у сумі 66845грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012 р. №0002071600, яким донарахований податок на додану вартість за основним платежем 389082грн. та 97270,50грн. за штрафними (фінансовими) санкціями /т.1 а.с.65/, №0002062201, яким донарахований податок на прибуток підприємств за основним платежем в сумі 905768,90грн. та 191808,44грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; та від 20.03.2012р. №0000051705, яке не оскаржується, сплачено позивачем у встановлений термін. /т.1 а.с.66/

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25.05.2012 № 2853/10/10-206 ДПС у Херсонській області частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 №0002062201 в частині застосування штрафної санкції у сумі 6660,75грн. та винесено податкове повідомлення-рішення №0003902200 від 31 травня 2012 року, яким згідно результатів розгляду первинної скарги змінено суму нарахованих штрафних санкцій з 191808,44грн. на 185147,69грн. /т.1 а.с.67/

Разом з тим, згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредитного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Згідно з підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до п.п.7.4.5 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено дату виникнення права на податковий кредит як одну з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів(робіт, послуг). Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачалося, що суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з п.п.7.7.1 цієї статті має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період (п.7.7. 3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для винесення податкових повідомлень-рішень є сумнів податкової у реальності господарських операцій позивача та визнання їх нікчемними з контрагентами: ПП «Співдружність - Кентавр», ПП «Нісан-09», ТОВ «Завод еклетротехнічних виробів», ТОВ «Зодчій-1», ПП «Еліт-Стиль», ПП «Алексгрупп», ПП «Мидас Плюс», ТОВ «Спецмонтаж-СВ», ПП «Фіто Сервіс Плюс», ПП «Стальсервіс», ПП «Агроспутник», ПП «Ванвіл», ПП «Експлорер», ТОВ «Комплекенергопоставка».

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу безпідставності позовних вимог з наступних підстав.

Перевіривши матеріали справи судом встановлено, що правовідносини позивача з ПП «Співдружність - Кентавр», ПП «Нісан-09», ТОВ «Завод еклетротехнічних виробів», ТОВ «Зодчій-1», ПП «Еліт-Стиль» були предметом позапланової перевірки за результатами якої відповідачем був складений акт №4454/23-2/34660110 від 22.12.11р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 10 січня 2012р. №0000192301, яке знаходиться в процесі судового оскарження (справа №2а-2082/12/2170).

Проте, ДПІ вважає доведеним факт порушення законодавства по даним контрагентам. Але такий висновок є безпідставним, оскільки донараховані податкові зобов'язання за актом перевірки №4454/23-2/34660110 від 22.12.11р. є неузгодженими, а висновки, що містять в акті про фіктивність правочинів не підтверджені судовими рішеннями.

При цьому доводи та правові підстави з приводу реальності господарських операцій визначені відповідачем в акті перевірки тільки по контрагентам ТОВ «Комплекенергопоставка» та ПП «Стальсервіс». По іншим підприємствам-контрагентам акт не містить реквізитів укладених договорів, виду, суми, умов виконання, лише наявні посилання на ст.ст.203,228 ЦК України та акти про неможливість проведення перевірки контрагентів.

Таким чином, при зазначенні таких висновків як нікчемність правочинів, ревізорами не досліджувалося, які саме правочини укладалися, в чому полягає сумнів у реальності чи товарності операцій, які факти свідчать про неможливість виконання договорів. При таких висновках акту перевірки без деталізації по кожному з контрагентів, неможливо встановити за яким контрагентом яка сума податкових зобов'язань донарахована.

Висновки податкової по договору №6 від 29.06.2010р. між ТОВ «Енергобудпроект-1» та ТОВ «Комплектенергопоставка» з приводу відсутності первинних документів по збереженню оливи, відсутності документів по її транспортуванню не відповідають фактичним обставинам та спростовані позивачем. Так, для зберігання трансформаторної олії ТОВ «Енергобудпроект-1» уклало договір відповідального зберігання №1/06-10 від 01 червня 2010р. з ПП «Астрал». В підтвердження наданих послуг був підписаний акт виконаних робіт від 29.06.2010р., в подальшому був укладений договір відповідального зберігання №14246 з ВАТ «Херсонобленерго» від 01 червня 2010р. Підтвердження транспортування оливи залізничним транспортом є відповідні з/накладні із зазначенням предмету перевезення, відправника та отримувача. Передача оливи відбулася на підставі специфікації, накладної, які містяться в матеріалах справи та підтверджують факт виконання договору. /т.3 а.с.166-188/

Крім того, придбання позивачем у ТОВ "Комплектенергопоставка" трансформатору зі шкафом підтверджується накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними документами./т.3 а.с.159-165, 182-188/

Підставою для визначення договору нікчемним з постачальником ПП «Стальсервіс» за доводам податкової є: внесення запису до ЄДР про відсутність підтвердження відомостей; податкова накладна виписана особою, яка не має відношення до ПП «Стальсервіс»; внесено запис про заміну керівника юридичної особи; згідно пояснень засновника, з моменту придбання підприємства ніяких операцій не здійснювалося.

Зазначене не може бути підставою для висновків про нікчемність угод з ПП «Стальсервіс», оскільки внесення змін до даних про юридичну особу в ЄДР жодним чином не може впливати на укладені даною юридичної особою договорів.

Законодавство України не визначає взаємозв'язку між місцезнаходженням юридичної особи, зміною складу засновників чи керуючого органу з правочинами, які укладається. Виключний перелік підстав, які впливають на дійсність договору визначений ст. 203 ЦК України. Більш того, при укладенні та виконанні договору з ПП «Стальсервіс», ТОВ «Енергобудпроект-1» керувалося даними ЄДРПОУ, які відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Стосовно того, що первинні документи від імені контрагента підписані особою, яка не має до нього відношення та не перебувала з ним у трудових відносинах, слід зазначити, що мати повноваження підпису від імені юридичної особи, достатня наявність довіреності. Разом з тим, зберігання довіреності підприємцем-покупцем, яким є позивач не передбачено. Крім того, від імені підприємства міг виступати не засновник підприємства, як зазначено в акті перевірки, а директор. Отже, за відсутності відповідного судового рішення із встановленням преюдиційних фактів, будь-які пояснення не можуть бути належним доказом.

Крім того, відповідно до умов договорів підряду від 02.08.2010р. №02/08/10, від 05.04.2010р. №05/04/10-3, від 05.04.2010р. №05/04/10-1, від 05.04.2010р. №05/04/10-2, від 05.04.2010р. №05/04/10-5, від 05.04.2010р. №05/04/10-4, від 04.06.2010р. №04/06/10-1, від 04.06.2010р. №04/06/10-2, від 04.06.2010р. №04/06/10-5, від 04.06.2010р. №04/06/10-4, від 04.06.2010р. №04/06/10-3 ПП "Співдружність-Кентавр", від 02.09.2010р. №02/09/10-1 ТОВ «Зодчій-1», від 01.10.2010р. №01/10/10-1, від 01.11.2010р. №01/11/01-1, від 01.11.2010р. №01/11/01-2 ПП "Еліт-Стиль" виконали для позивача будівельні роботи по реконструкції об'єктів будівництва. Відповідно до умов договорів купівлі продажу від 01.03.2011р. №01/03 позивач придбав у ТОВ "Завод електротехнічних виробів" електротехнічний товар. 01.01.2011р. позивач придбав у ПП "Фіто Сервіс Плюс" глину, дошки, брус. 30.09.10р. ПП "Агро-Спутник" виконало для позивача ремонт трактора-екскаватора та іншої техніки. Відповідно до договору від 02.08.2010р. ПП «Ванвіл» (має ліцензію з перевезення вантажів) надало позивачу автотранспорті послуги з перевезення профнастилу. Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.07.2011р. позивач придбав у ПП "Алексгрупп" шини та насос. 30.09.2011р. позивач придбав у ПП "Мидас Плюс" кровельний матеріал. У вересні-листопаді 2010 року позивач придбав у ПП "Нісан-09" товар та ремонтні роботи. У серпні-вересні 2011 року позивач придбав у ТОВ "Спецмонтаж - СВ" автомобільні запчастини.

Згідно із вимогами чинного законодавства на виконані роботи, послуги, придбання товару були належним чином та в установленому законом порядку оформлені довідки вартості виконаних робіт, акти прийому виконаних робіт з зазначенням переліку робіт, расходні накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, платіжні документи. /т.3 а.с.189-238, т.4 а.с.1-230, т.5 а.с.1-91/

За будь-якими із сторін правочину ПК України не передбачає зобов'язання та не визначає право здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.

Виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків. Ненадання документів та пояснень, неправильне заповнення податкової звітності, відсутність за місцем юридичної адреси може мати вплив виключно на відповідну юридичну особу.

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання придбаного товару в господарській діяльності.

Позивач та його контрагенти на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходження, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку про реальність господарських взаємовідносин позивача та протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись, ст.ст.197,198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект-1" -задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 березня 2012р. №№0002071600, 0002062201, від 31 травня 2012 року №0003902200.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: