Ухвала суду № 32233859, 04.07.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

04 липня 2013 року Справа № 913/1364/13

Провадження №16/913/1364/13

За позовом Прокурора міста Первомайська Луганської області, м.Первомайськ Луганської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Попаснянського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, м. Попасна Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промстройуголь», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 37162 грн. 16 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Маценко О.В.,

за участю представників сторін:

від заявника: Подгорна Г.В. - начальник відділу, посвідчення від 06.10.2012;

від позивача: Касатонова Д.І. - юрисконсульт, довіреність від 18.12.2012 № 29;

від відповідача: представник не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявником в інтересах позивача заявлено вимоги про стягнення з відповідача основної заборгованості за поставлений (проданий) природний газ у сумі 34611 грн. 57 коп., пені в сумі 2446 грн. 76 коп. та інфляційних втрат 103 грн. 83 коп. за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 15.12.2011 № 17П-6 Пр.

Від відповідача 31.05.2013 надійшов відзив на позовну заяву від 27.05.2013, в якому він позовну заяву прокурора відхиляє повністю з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що позов подано прокурором в інтересах держави в особі позивача - Публічного акціонерного товариства «Луганськгаз» в особі філії Попаснянського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства. ПАТ «Луганськгаз» - є господарським товариством, та не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати конкретні функції у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Тому, вважає відповідач, прокурор не може пред'являти позов в інтересах суб'єкта господарювання для захисту його особистих майнових інтересів.

Також відповідач зазначив, що його підприємство має заборгованість перед ПАТ «Луганськгаз» в сумі 34611,57 грн. за надані послуги з постачання газу, але порушення відповідачем зобов'язань за договором не порушує інтересів держави та не завдає загрозу інтересам держави, так як ці кошти не підлягають направленню до Державного бюджету.

На думку відповідача, ПАТ «Луганськгаз» не є органом, який здійснює конкретні функції у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, а є лише суб'єктом господарювання, отже позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Заявником в судовому засіданні 03.06.2013 були подані заперечення на відзив відповідача, за якими прокурор вважає доводи, вказані у відзиві від 27.05.2013 безпідставними з огляду на наступне.

Пунктом 3.1 Статуту ПАТ «Луганськгаз» визначено, що акціонерами товариства є, в тому числі, держава в особі суб'єктів управління об'єктами державної власності, які є власниками акцій товариства.

Прокурор в запереченні вказує, що згідно з реєстром власників іменних цінних паперів 25% + 1 акція ПАТ «Луганськаз» залишені у державній власності та передано до статутного фонду Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», єдиним засновником якої є держава в особі Кабінету Міністрів України. При цьому, відповідно до п.п.8 п.5 Статуту НАК «Нафтогаз України», на Компанію покладено функції здійснення контролю за діяльністю дочірніх підприємств.

Також заявник зазначає, що «інтереси держави» є оціночними поняттями, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають в чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою, здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. З огляду на викладене прокурор вважає пред'явлення позову в інтересах позивача - Публічного акціонерного товариства «Луганськгаз» в особі філії Попаснянського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства правомірним.

В судовому засіданні 17.06.2013 позивачем було надано заперечення від 14.06.2013 № 1075 на відзив в якому він зазначає, що не погоджується з доводами відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з інформаційної довідки ПАТ «Національний депозитарій України» від 16.02.2012 № 10223 ід (дана довідка залучена до матеріалів справи) 25 % акцій ПАТ «Луганськгаз» належать до статутного фонду НАК «Нафтогаз України», єдиним засновником якої є держава в особі Кабінету Міністрів України. Органом управління НАК «Нафтогаз України» є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Отже, як вважає позивач, борг відповідача за поставлений природний газ наносить шкоду державі у вигляді ненадходження коштів до Державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представників сторін, оцінивши надані ними докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід залишити без розгляду на підставі п.1 ст.81 ГПК України за таких підстав.

Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладається завдання по представництву інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.2 ГПК України, яким регулюється право на звернення до господарського суду в цілях захисту порушеного права, встановлено, що справу в господарському суді має бути порушено за позовом прокурора, який звертається до суду в інтересах держави, вказуючи при цьому орган, уповноважений державою, здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

В даній справі прокурор, самостійно оцінюючи правове поняття «інтереси держави», помилково дійшов висновку про те, що в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», повинно захищати інтереси держави, у зв'язку з чим є порушеними приписи ст.ст.19,121 Конституції України, ст.2 ГПК України.

Доказів в обгрунтуваня необхідності захисту інтересів держави прокурор не надав. Орган, уповноважений державою, здійснювати відповідні функції в спірних відносинах, не визначив. Позов безпідставно заявлено в інтересах суб'єкта підприємницької діяльності - комерційного підприємства з долею власності держави у статутному капіталі.

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» товариство є юридичною особою, правонаступником Державного підприємства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» та Відкритого акціонерного товариства газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» . Згідно розділу 1.5 статуту товариство є самостійно господарюючим суб'єктом, який має право власності на все майно і всі активи підприємства, самостійно планує і веде господарську діяльність в цілях отримання прибутку, забезпечення ефективного функціонування і розвитку системи стійкого забезпечення споживачів природним газом та інше.

Головним органом правління товариства є загальні збори товариства і наглядова рада.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, не відповідає за зобов'язаннями акціонерів та засновників, а акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства. Товариство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями товариства (пункт 1.5.14 статуту).

Відповідно до плану розподілу акцій Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» , як зазначено в інформаційній довідці ПАТ Національного депозитарію України» від 17.01.13 №22307, держава є одним з акціонерів Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» і володіє 25% акцій статутного капіталу, тобто, без права вирішального голосу, у зв'язку з чим інформація прокурора про володіння 25% акцій + 1 акція є невірною і невідповідною статуту та плану розміщення акцій підприємства.

Таким чином, підприємство позивача є самостійно господарюючим суб'єктом підприємницької діяльності, який не має зобов'язань перед державою, відповідно, держава не має зобов'язань перед підприємством. Асигнувань та вкладів підприємство позивача не отримує від держави і не відраховує частину своїх доходів на користь держави, окрім встановлених законом податків та загальнообов'язкових зборів. Держава отримує дохід від власності на акції підприємства у вигляді дивідендів і участі в безпосередньому адміністративному (або контрольованому) управлінні підприємства не приймає.

Слід вказати, що твердження прокурора, викладені в позовній заяві та в запереченні на відзив, стосовно обґрунтувань звернення з даним позовом в інтересах позивача в цілях захисту інтересів держави, не підтверджені жодним доказом. Прокурор обмежився тільки наданням до справи письмової інформації - без підтвердження належними та допустимими доказами в порядку ст.ст.33,34 ГПК України своєї правової позиції і тих фактів, на які він посилається, як на обґрунтування позовних вимог.

З урахуванням вищевикладеного у суду відсутні підстави для висновку про законність звернення прокурора з даним позовом в інтересах позивача з ціллю захистити інтереси держави. Прокурор безпідставно ототожнює комерційну діяльність самостійно господарюючого суб'єкта підприємництва в сфері транспортування газу з інтересами держави. Факт того, що держава має власність на 25% акцій підприємства, не дає права стверджувати про порушення інтересів держави у зв'язку з невиплатою боргу за поставку газу відповідачем, оскільки держава не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємства-позивача, а підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями держави (пункт 1.5.14 статуту).

За таких підстав позов слід залишити без розгляду на підставі приписів п.1 ст.81 ГПК України.

Питання про розподіл судових витрат суд не вирішує, оскільки прокурор при зверненні до суду з позовом звільнений від сплати судового збору.

На підстав викладеного, ст.ст.19, 121 Конституції України, керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, п.1 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Залишити позов без розгляду.

Суддя Р. Шеліхіна