Постанова № 32232288, 10.06.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/21/13-a

категорія 8.2.1

10 червня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Вітковській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби, за участю третьої особи: Державної податкової служби у Житомирській області Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.11.2011 року № 0012872320,-

встановив:

У січні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" звернулося до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 03 листопада 2011 року за № 0012872320, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 17 358, 00 грн. (за основним платежем - 14 460, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2898, 00 грн.).

У обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 29.09.2011 року по 05.10.2011 року працівниками Новоград-Волинської ОДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Фінансова група "Мегабуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 12.10.2011 року № 1698/05-53/23-20/35285888. Перевіркою встановлено порушення з боку товариства вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", а саме: підприємство невповному обсязі відобразило доходи і витрати в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 576 525, 00 грн. Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеними в Акті перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним, безпідставним та необґрунтованим, а тому просить скасувати у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмових доказів долучених до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно із ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Стаття 78 Податкового кодексу України, визначає обставини для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо латником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розпис копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У відповідності до п. 81.3 ст. 81 Податкового кодексу України, під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване Ємільчинською районною державною адміністрацією 11.12.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та як платник податків перебуває на податковому обліку в Ємільчинському відділенні Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області ДПС.

Встановлено, що в період з 29.09.2011 року по 05.10.2011 року на підставі направлень від 29.09.2011 року №№ 861, 862 податковими інспекторами на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Новоград-Волинської ОДПІ від 29.09.2011 року № 975 проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Фінансова група "Мегабуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, про що складено Акт від 12.10.2011 року за № 1698/05-53/23-20/35285888.

ТОВ "Фінансова група "Мегабуд" ознайомлено з направленнями від 29.09.2011 року №№ 861, 862, про що отримано розписку від директора Волощук О.В.

Перевірку проведено з відома директора товариства Волощук О.В. та в присутності головного бухгалтера Козюн В.Г.

У ході здійснення перевірки податковим органом було зроблено висновок про порушення товариством, зокрема, вимог: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", а саме: підприємство не в повному обсязі відобразило доходи і витрати, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 576 525, 00 грн., у т.ч. за 2010 рік 549 098, 00 грн., за І квартал 2011 року 27 427,00 грн.

На підставі Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2011 року за № 0012872320, яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 17 358, 00 грн. (за основним платежем - 14 460, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2898, 00 грн.).

Перевіряючи зазначене рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає його таким, що не узгоджується з правовими положеннями законів України з наступних підстав.

Як вбачається із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до ст.ст. 58, 86 Податкового кодексу України, за наслідками перевірки, на підставі акту перевірки, податковий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

З пунктів 5-7 розділу 1 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації № 1003 від 24.12.2010 року (далі - Порядок) (чинному на час здійснення перевірки), вбачається, що: - акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; - за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Пунктом 3.2.2. розділу 2 Порядку визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання їх чи інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання платником податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Всупереч наведеним нормам, у змісті акту мають місце суперечності, а саме:

1) на сторінці 6 акту перевірки (а.с. 31) зазначено, що в порушення пп.4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підприємство не відобразило в повному обсязі доходи від реалізації продукції в результаті чого було занижено скоригований валовий дохід підприємства в загальній сумі 4 661 310, 00 грн., в т.ч. за 2010 р. в сумі 4 661 310, 00 грн.

2) на сторінці 9 акту (а.с. 34) - перевіркою встановлено заниження задекларованого показника по рядку 04.1 Декларації - "витрати на придбання.." на загальну суму 2 360 200, 00 грн., 2010 рік - 2 469 907, 00 грн., та завищення за І квартал 2011 року в сумі 10970,70 грн., при цьому на цій же сторінці акту вказано, що витрати на придбання занижено на 4 802 619, 00 грн.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

З акту перевірки вбачається (а.с.36), що перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року не встановлено їх заниження або завищення.

Таким чином з описової частини акту перевірки вбачається, що у позивача в перевіряємому періоді був відсутній об'єкт оподаткування (занижений дохід 4 661 310, 00 грн. - занижені витрати 4 802 619, 00 грн. = (-) 141 309, 00 грн.).

У судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити вказані суперечності акту та те, з чого вони виходили, визначаючи об'єкт оподаткування збільшуючи позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 17 358,00 грн.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною другою цитованої статті серед іншого встановлюється, що докази суду надають сторони, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи представник відповідача не надав жодних доказів щодо правомірності та обґрунтованості прийнятого рішення, а тому суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0012872320 від 03.11.2011 р. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 173 грн. 58 коп. підлягає відшкодуванню на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 03.11.2011 року № 0012872320.

Відшкодувати на користь Товариства з обмеженої відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" з Державного бюджету понесені судові витрати у сумі 173 гривень 58 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 17 червня 2013 р.