Рішення № 32231655, 03.07.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 915/980/13

Позивач Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»,

вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

Відповідач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва,

пр. Миру, 62а, м. Миколаїв, 54056

Суддя Т. М. Дубова

ПРИСУТНІ:

Від позивача - Гайдаржий А.В. довіреність №01/33-389 від 26.12.2012 року

Від відповідача - Старчеус О.С. довіреність № 18 від 08.01.2013 року

СУТЬ СПОРУ стягнення заборгованості в сумі 1337,69 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні-листопаді 2012 року

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1337,69 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні-листопаді 2012 року, посилаючись на неналежне виконання ним своїх обов'язків за договором про постачання електричної енергії № 44/407 від 13.01.12 р., обґрунтовуючи свої вимоги ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику».

Відповідач надав відзив, яким позов заперечив, просив зменшити розмір неустойки до 100,00 грн., з огляду на те, що він є бюджетною установою, яка утримується за рахунок державного бюджету України, яким не передбачено витрачати кошти, які не передбачені кошторисом, а у 2012 році йому недофінансовано 5,8 млн. грн.

Відповідно до положень ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та проводять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Кошторис відповідача передбачає лише виділення коштів на оплату активної та реактивної електроенергії в межах встановлених лімітів, а тому відповідач не може розраховуватися за штрафні санкції, тому що це є бюджетним порушенням.

На думку відповідача, вимоги позивача є господарськими санкціями згідно ст.ст. 217, 230, 231 ГК України, що також підтверджується листом Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1773/11/17-07 від 21.03.2007 р., тому просить зменшити розмір неустойки відповідно до ст. 551 ЦК України та ч. 1 ст. 83 ГПК України (детальніше викладено у відзиві, а.с. 30-31).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані належним чином, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

13.01.2012 р. сторони уклали договір № 44/407 про постачання електричної енергії, згідно якого позивач надавав послуги з постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок відповідача з дозволеною потужністю 16,0 кВт, а відповідач оплачував позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснював інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п. 9.4 договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків до повного їх завершення. Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли з 01.01.2012 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

27.02.2012 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору від 13.01.2012 року, якою внесли зміни до додатку № 1а, відповідно до якого встановлена договірна величина у жовтні - листопаді 2012 р. складала 0,00 кВт/год.

Між тим, відповідач порушив вимоги договору та додатку № 1, замість встановленої норми, яка складала 0,00 кВт/год., фактично спожив у жовтні 2012 р. - 692,0 кВт/год., у листопаді 2012 р. - 721,0 кВт/год., що підтверджується актами про використану електричну енергію за жовтень 2012 р. від 24.10.2012 р. та за листопад 2012 р. від 24.11.12 р. (а.с. 20, 24), чим перевищив договірну величину у жовтні 2012 р. на 692,0 кВт/год., у листопаді 2012 р. на 721,0 кВт/год.

06.11.2012 р. відповідач надіслав позивачу лист № 1980 з проханням змінити договірні величини споживання електричної енергії у жовтні - листопаді 2012 р. військовим частинам, у зв'язку з затримкою надходжень кошторисних призначень по електроенергії.

Позивач надав відповідь від 19.11.2012 р., якою відмовив відповідачу в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії, обґрунтувавши її тим, що відповідачем не виконано договірні зобов'язання в частині оплати за використану електроенергію.

У жовтні - листопаді 2012 року відповідачу були виставлені рахунки на фактично спожиту активну електроенергію № 44/407/10/1 від 24.10.2012 р. на суму 655,12 грн. та № 44/407/11/1 від 26.11.2012 р. на суму 682,57 грн. (без урахування ПДВ).

Відповідач оплатив виставлені рахунки, що підтверджується платіжними дорученнями сторін № 925 від 18.12.2012 р. на суму 1589036,60 грн., № 922 від 13.12.12 р. на суму 2900000,00 грн. за період з березня по листопад 2012 р. та довідкою відповідача № 1867 від 02.07.13 р. Включення вартості спожитої електроенергії за жовтень - листопад 2012 р. у визначених платежах в сумі 1337,69 грн. не заперечується обома сторонами.

Згідно п. 6.14 ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового періоду.

На підставі викладеного, позивачем було розраховано 1413,0 кВт/год. спожитої електроенергії у жовтні - листопаді 2012 р. у двократному розмірі.

06.11.2012 р., 11.12.2012 р. позивачем направлено відповідачу повідомлення про перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно у жовтні - листопаді 2012 року разом з рахунками від № 44/407/11/1 на суму 655,12 грн. та № 44/407/12/1 на суму 682,57 грн. на оплату вартості спожитої понад договірні величини електроенергії.

Відповідач отримав вищезазначені документи, що підтверджується штампом відповідача з вх. № 3536 від 08.11.2012 року та підписом уповноваженої особи від 13.12.2012 р., скріпленого печаткою підприємства (а.с. 23).

Проте, відповідач оплату по виставленим рахункам не здійснив, заборгованість за надані послуги з жовтня по листопад 2012 року не оплатив, доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав.

Відповідно до п. 5 додатку № 1 до договору (а.с. 14), у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії споживач несе відповідальність згідно з ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику».

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст.26 Закону України "Про електроенергетику", споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Частинами 1, 2 ст. 217 ГК України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2.2. розділу 4 «Відповідальність сторін» договору № 44/407 сторони передбачили, відповідальність відповідача у разі перевищення договірних величин у вигляді двократної вартості.

Статтею 611 ЦК України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, в разі перевищення договірних величин у позивача виникає право на стягнення неустойки у вигляді двократної вартості спожитої електроенергії (така ж позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.04.13 р. по справі 5023/4584/12 ).

За підставами застосування, виду і методу визначення розміру, передбачені ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику», санкції повністю відповідають ст.ст. 230, 231 ГК України, а саме: визначені в розмірі двократної вартості різниці фактично спожитої договірної величини, про що визначено в листах Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1773/11/17-07 від 21.03.2007 р., № 457/11/17-08 від 24.01.2008 р.

Згідно з узагальнюючим податковим роз'ясненням щодо застосування підпункту 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток - споживачами електричної енергії, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 696 від 11.12.2007 р., у разі, коли споживач зобов'язаний відповідно до ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику» сплатити суми за перевищення договірних величин електричної енергії, то структура такого платежу містить одну частину, яка відповідає оплаті за товар, та другу частину, яка відповідає штрафній санкції за перевищення договірних величин споживання електричної енергії.

Частино 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідач є бюджетною установою і фінансується виключно із державного бюджету України, недофінансування його потреб в коштах на оплату електроенергії у 2013 р. склало 5768000,00 грн. (довідка № 1836 від 01.07.13 р.), не зважаючи на це, грошове зобов'язання за жовтень - листопад 2012 року оплачене відповідачем в грудні 2012 р. повністю; позивачем не доведено наявність збитків у зв'язку із перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання, а існуюча заборгованість за перевищення договірних величин споживання електроенергії в сумі 1337,69 грн. є штрафною санкцією в розумінні ст.ст. 230, 231 ГК України, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій до 133,77 грн. на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене та на підставі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати слід віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (пр. Миру, 62а, м. Миколаїв, код 08029523) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) заборгованість в сумі 133,77 грн. (сто тридцять три грн. 77 коп.) та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу.

На суму 1203,92 грн. в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 05.07.2013 р.

Суддя Т.М.Дубова