Рішення № 32231525, 20.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.2013р. Справа №905/2967/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м.Бровари

про стягнення 19447,57грн. збитків в порядку регресу,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Пруцков В.Ю. - за дов. №212/17 від 30.04.2013р.,

третя особа: не викликався.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

20.06.2013р. з 11-05 до 11-10год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 19447,57грн. збитків в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.04.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0306075.228 від 23.02.2012р.; постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2012р. у справі №1007/11417/2012р. (провадження №3/1007/3156/2012р.); страхові акти №3688.206.12.04.01 від 25.10.2012р. та №3688.206.12.04.02 від 22.11.2012р.; розрахунки страхового відшкодування до обох страхових актів; Довідки ДАІ; заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 11.10.2012р.; фотографічні зображення пошкодженого автомобіля; рахунок №82-12-10-11 на суму 20409,57грн.; Висновок №7642 експертного дослідження від 12.10.2012р.; платіжні доручення №23677 від 02.11.2012р. та №25690 від 29.11.2012р.; регресну вимогу вих.№02123 від 27.11.2012р.; лист про доплату грошового відшкодування в порядку регресу вих.№02342 від 12.12.2012р.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) клопотання б/н б/д про розгляд справи за відсутності свого представника, в якому пояснив причину здійснення страхової виплати двома платежами. До клопотання додав, зокрема, оригінали відповідних платіжних доручень та повний текст частини ІІ Договору страхування №046.0306075.228 від 23.02.2012р. (а.с.79-100).

2) з клопотанням б/н від 18.06.2013р. - довідку вих.№1493/02-02 від 14.06.2013р. про сплату страхувальником страхових платежів за Договором страхування №046.0306075.228 від 23.02.2012р. (а.с.134-135).

Протягом розгляду справи відповідач надав відзив №345/17 від 30.05.2013р. з додатками, в якому заперечив проти позовних вимог. До відзиву, зокрема, додав копію Полісу №АВ/0014239, яким був забезпечений транспортний засіб ГАЗ 330202 СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.118-121).

27.05.2013р. на адресу суду від Броварського міськрайонного суду Київської області з супровідним листом №3/1007/3156/2012 від 21.05.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3/1007/3156/2012 відносно ОСОБА_1, які судом розглянуті та долучені до матеріалів даної справи (а.с.102-116).

18.06.2013р. на адресу суду від третьої особи ОСОБА_1 надійшли пояснення від 13.06.2013р. про обставини ДТП. До пояснень, зокрема, додано копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ГАЗ 330202 СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 та Полісу №АВ/0014239 (а.с.128-132).

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2012р. між ПрАТ «АЛЬФА Страхування» (позивач) та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №046.0306075.228 (далі - Договір страхування, а.с.8-23, 84-98). Згідно з п.5, п.7.1. Договору страхування позивачем застрахований транспортний засіб марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - застрахований автомобіль), зокрема, за ризиком «ДТП»; за даним ризиком встановлена безумовна франшиза 0,25% від страхової суми, яка складає 182000грн. Пунктом 3 Договору страхування вигодонабувачем визначено Страхувальника. Строк дії Договору - з 00-00год. 24.02.2012р. до 24-00год. 23.02.2013р. (п.10.). Згідно з п.15.10.2 Договору страхування у разі, якщо страхове відшкодування виплачується на рахунок СТО, до розрахунку страхового відшкодування приймається сума збитку у розмірі 75% від рахунку СТО. Після надання документів, що підтверджують факт виконання відновлювальних робіт, після огляду відремонтованого автомобіля страховиком гарантовано здійснюється перерахунок страхового відшкодування (а.с.89-90).

11.10.2012р. у м.Бровари на вул.Київській біля будинку №64 відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП): ОСОБА_1, керуючи автомобілем ГАЗ 330202 д.н.з. НОМЕР_1, під час руху заднім ходом допустив зіткнення з припаркованим застрахованим автомобілем (а.с.29, 30, 106-112). В результаті ДТП автомобілі отримали пошкодження.

Наданими в ході розгляду даної справи третьою особою ОСОБА_1 письмовими поясненнями від 13.06.2013р. підтверджуються наведені вище обставини ДТП. В поясненнях також зазначено, що під час ДТП 11.10.2012р. в автомобілі ГАЗ 330202 знаходився його власник, ОСОБА_4 (а.с.128).

Згідно з Висновком №7642 експертного дослідження від 12.10.2012р. розмір матеріального збитку, завданого пошкодженням застрахованого автомобіля, складає 20693,67грн. (а.с.59-54). Під час розрахунку розміру збитків значення коефіцієнта фізичного зносу експертом не визначалось, оскільки слідів відновлювального ремонту, минулої деформації та корозійних пошкоджень складових частин кузову виявлено не було, а строк експлуатації застрахованого автомобіля 2008 року випуску не перевищив 7 років (а.с.42).

Повна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля (без нарахування ПДВ) склала 20409,57грн., що підтверджується виставленим ТОВ «Прайм - АВТО» рахунком №82-12-10-11 (а.с.35).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника були складені страхові акти №3688.206.12.04.01 від 25.10.2012р. та №3688.206.12.04.02 від 22.11.2012р. (а.с.24-25), з розрахунків страхового відшкодування до яких (а.с.26-27) вбачається, що страхове відшкодування розраховувалось позивачем на підставі п.15.10.2 Договору страхування у відсотковому співвідношенні 75% (уперше) та 25% (удруге) вартості відновлювального ремонту, яка згідно з рахунком №82-12-10-11 склала 20409,57грн. без нарахування ПДВ (а.с.35), за вирахуванням: 455грн. безумовної франшизи позивача та 507грн. вартості роботи експерта. Платіжними дорученнями №23677 від 02.11.2012р. на суму 14471,39грн. (75% від суми рахунку СТО) та №25690 від 29.11.2012р.на суму 4976,18грн. (25% від суми рахунку СТО) позивач виплатив страхове відшкодування в загальній сумі 19447,57грн. на користь ТОВ «Прайм - АВТО», яке здійснило ремонтні роботи (а.с.82, 83).

Виходячи з умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату позивачем було здійснено правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п.10.9 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26.10.2012р. у справі №1007/11417/2012р. (провадження №3/1007/3156/2012р.), в якій зазначено, що в суді ОСОБА_1 вину визнав повністю (а.с.104, 114).

З наданого третьою особою та відповідачем Полісу №АВ/0014239 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.12.2011р. (надалі - Поліс, а.с.120, 132) вбачається, що на дату ДТП (11.10.2012р.) ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» забезпечило транспортний засіб ГАЗ 330202 СПГ, д.н.з. НОМЕР_1 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 510грн. Страхувальник - ОСОБА_4. Період дії полісу: з 00-00 17.12.2011р. до 16.12.2012р. включно.

Під час ДТП 11.10.2012р. в автомобілі ГАЗ 330202 знаходився його власник, ОСОБА_4 (а.с.128).

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння ДТП автомобіль марки ГАЗ 330202, д.н.з. НОМЕР_1, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.18, ст.27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (в межах Полісу №АВ/0014239).

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача у сумі 19447,57грн., оскільки зазначена сума не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА».

В той же час відповідно до приписів п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цієї норми.

Враховуючи, що укладеним відповідачем з власником забезпеченого транспортного засобу Полісом безумовна франшиза встановлена у розмірі 510грн., суд приходить до висновку, що зазначена сума франшизи не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 18937,57грн.

Викладені у відзиві №345/17 від 30.05.2013р. (а.с.118) заперечення відповідача суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

1) Твердження про те, що позивачем не надано суду повного тексту Договору страхування та підтвердження його оплати на момент ДТП, спростовується наявними у матеріалах справи Довідкою позивача вих.№1493/02-02 від 14.06.2013р. про сплату страхувальником страхових платежів за Договором страхування №046.0306075.228 від 23.02.2012р. (а.с.135) та копією повного тексту частини ІІ Договору страхування №046.0306075.228 від 23.02.2012р. (а.с.84-100).

2) Відповідач стверджує, що Постанова Броварського міськрайонного суду Київської області не доказує, що водій автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3 також не була притягнута до адміністративної відповідальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З Довідки №9088889 про ДТП (а.с.30) вбачається, що адміністративний матеріал про порушення Правил дорожнього руху направлявся до суду лише стосовно ОСОБА_1, і іншого відповідачем не доведено - зокрема, не надано суду належних та допустимих доказів притягнення ОСОБА_3 до будь-якої відповідальності (копії Постанови суду в адміністративній або кримінальній справі, витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень тощо).

Крім того, з матеріалів адміністративної справи (а.с.107-111, 114) та пояснень ОСОБА_1 (а.с.128) вбачається, що застрахований позивачем автомобіль під час ДТП був припаркований без водія.

3) Заперечення відповідача про те, що Довідка №9088889 про ДТП не є належним доказом і отримана з недостовірного джерела, не закріплена печаткою, спростовуються матеріалами даної справи: на копії Довідки №9088889 про ДТП (а.с.30) вбачається чітке зображення підпису відповідальної особи Порядіна та печатки. Крім того, зазначені у Довідці №9088889 обставини ДТП від 11.10.2012р. підтверджуються іншими складеними працівниками ДАІ документами, наявними в матеріалах адміністративної справи (а.с.106-112).

Відповідач також просив суд зобов'язати позивача надати довідку ДАІ про настання ДТП форми №2, яка, за твердженням відповідача, може підтвердити наявність вини лише особи, що керувала забезпеченим відповідачем автомобілем.

Суд відмовляє у зазначеному клопотанні, оскільки Довідка ДАІ про настання ДТП не є належним доказом вини будь-якої особи у скоєнні ДТП, а лише фіксує обставини події, що трапилась.

Інші документи, які відповідач просить витребувати у позивача, наявні у матеріалах справи.

Судові витрати розподіляються на підставі приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст. 9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1, ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 19447,57грн. збитків в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр-т Ілліча, буд.100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» (юридична адреса: 01025, м.Київ, вул.Десятинна, 4/6; фактична адреса: 04073, м.Київ, пр-т Московський, 9, БЦ «Форум Парк Плаза», оф.№2-204, а/с 32; п/р №26507799999916 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 380838, ЄДРПОУ 30968986) 18937,57грн. збитків в порядку регресу, 1675,42грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.06.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 25.06.2013р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 5 примірників:

1 - до справи, 3 - сторонам

1 - третій особі