Постанова № 322285, 21.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.06 р. Справа № 41/340а

м. Донецьк, вул. Артема, 157 к. 223

Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.

при секретарі судового засідання Возневій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика

„Вуглегірська”, м. Вуглегірськ

до відповідача: Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Єнакієве

про скасування податкових повідомлень-рішень

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Закрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика „Вуглегірська”, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції, про скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.07.2006р. № 0004911540/0, № 0004921540/0, № 0004781540/0, № 0004891540/0, № 0004721540/0, № 0004901540/0, № 0004831540/0, № 0004741540/0, № 0004751540/0, № 0004731540/0, № 0004761540/0, № 0004771540/0, № 0004791540/0, № 0004801540/0, № 0004811540/0, № 0004821540/0, № 0004841540/0, № 0004851540/0, № 0004861540/0, № 0004881540/0.

Заявою по справі № 8/11 від 08.11.2006р. позивач доповнив позовні вимоги вимогами про скасування прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 30.10.2006р. № 0004911540/2, № 0004921540/2, № 0004781540/2, № 0004891540/2, № 0004721540/2, № 0004901540/2, № 0004831540/2, № 0004741540/2, № 0004751540/2, № 0004731540/2, № 0004761540/2, № 0004771540/2, № 0004791540/2, № 0004801540/2, № 0004811540/2, № 0004821540/2, № 0004841540/2, № 0004851540/2, № 0004861540/2, № 0004881540/2, 0004931540/2.

Заявою по справі № 17/11 від 17.11.2006р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2006р. № 0004911540/2, № 0004921540/2, № 0004781540/2, № 0004891540/2, № 0004721540/2, № 0004901540/2, № 0004831540/2, № 0004741540/2, № 0004751540/2, № 0004731540/2, № 0004761540/2, № 0004771540/2, № 0004791540/2, № 0004801540/2, № 0004811540/2, № 0004821540/2, № 0004841540/2, № 0004851540/2, № 0004861540/2, № 0004881540/2, 0004931540/2, прийняті відповідачем.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не дотримані законодавчо встановлені строки для застосування спірними податковими повідомленнями-рішеннями санкцій.

Позивач стверджує, що на момент винесення податкових повідомлень-рішень санкцій сплили строки давності, оскільки, статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений 1095-денний термін для визначення податкових зобов’язань платника податків, а такий термін повинен відраховуватись з дня наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання. Спірні відносини стосуються періоду з січня 2002 року по липень 2003 року, а тому відповідач був позбавлений права застосовувати штрафні санкції у липні 2006 року.

Позивач вважає, що прийняттям спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем порушені його права свободи та інтереси, що обумовлює його звернення до суду за їх захистом. Також позивач посилається на наявність конфлікту інтересів, внаслідок неоднозначного трактування норм податкового законодавства.

Відповідач надав заперечення до позову, у яких проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що на підставі проведених ним перевірок своєчасності сплати податку на додану вартість встановлене порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, визначених статтями 4, 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовані штрафні санкції на підставі п. 17.17. цього ж закону.

Відповідач зазначає, що граничним строком погашення податкових зобов’язань позивача є дата затвердження мирової угоди по справі про банкрутство, що відбулося за ухвалою господарського суду 17.03.2003р.

Відповідач також зазначає, що право на застосування штрафних санкцій у податкового органу виникає виключно у разі погашення податкових зобов’язань, тому податковий орган має право застосовувати штрафні санкції протягом 1095 днів з моменту сплати податкового зобов’язання.

Відповідачем надані пояснення щодо погашення податкового боргу, відповідно до яких він зазначив, що позивач мав несплачений податковий борг з податку на додану вартість, який виник на підставі декларацій за листопад 2001-липень 2003р. та на підставі податкового повідомлення-рішення № 59026/1/15263 від 20.05.2002р. За рахунок сум податку на додану вартість заявлених позивачем до відшкодування у податковій декларації за серпень 2003 р. в сумі 244034 грн. відбулося погашення податкового боргу з ПДВ, який виник на підставі декларацій та податкового повідомлення-рішення. Податковий борг погашався в порядку календарної черговості на підставі п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». На думку відповідача, зменшення суми податкового боргу за рахунок сум ПДВ, заявлених до відшкодування є погашенням податкового боргу.

Відповідачем додатково, на вимогу суду наданий розрахунок штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

У судовому засіданні судом досліджені надані сторонами документи: про правовий статус позивача, про повноваження особи, якою підписано позовну заяву, податкові повідомлення-рішення від 17.07.2006р. № 0004911540/0, № 0004921540/0, № 004781540/0, №0004891540/0, № 0004721540/0, № 0004901540/0, № 0004831540/0, № 0004741540/0, №0004751540/0, № 0004731540/0, № 0004761540/0, № 0004771540/0, № 0004791540/0, №0004801540/0, № 0004811540/0, № 0004821540/0, № 0004841540/0, № 0004851540/0, №0004861540/0, № 0004881540/0; податкові повідомлення-рішення від 30.10.2006р. №0004911540/2, № 0004921540/2, № 0004781540/2, № 0004891540/2, № 0004721540/2, №0004901540/2, № 0004831540/2, № 0004741540/2, № 0004751540/2, № 0004731540/2, №0004761540/2, № 0004771540/2, № 0004791540/2, № 0004801540/2, № 0004811540/2, №0004821540/2, № 0004841540/2, № 0004851540/2, № 0004861540/2, № 0004881540/2, №0004931540/2; акти від 19.06.2006р., матеріали апеляційного узгодження податкових зобов’язань визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями; податкові декларації позивача з податку на додану вартість за період з грудня 2001р. по серпень 2003р., корінець податкового повідомлення-рішення № 59026/1/15263 від 20.05.2002р., розрахунок штрафних санкцій, визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, роздруківка картки особового рахунку позивача.

Розглянувши матеріали справи та додатково надані сторонами документи, заслухавши заперечення та пояснення сторін, суд встановив наступне:

Позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 00176532.

30.10.2006р., внаслідок апеляційного узгодження первісно прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 17.07.2006р. № 0004911540/0, № 0004921540/0, № 004781540/0, № 0004891540/0, № 0004721540/0, № 0004901540/0, № 0004831540/0, № 0004741540/0, № 0004751540/0, № 0004731540/0, № 0004761540/0, № 0004771540/0, № 0004791540/0, № 0004801540/0, № 0004811540/0, № 0004821540/0, № 0004841540/0, № 0004851540/0, № 0004861540/0, № 0004881540/0, керівником відповідача прийняті податкові повідомлення-рішення, якими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосований штраф:

по податковому повідомленню-рішенню № 0004761540/2 в сумі 1577,50 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 3155,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004751540/2 в сумі 500,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1000,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004741540/2 в сумі 52,50 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 105,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004731540/2 в сумі 3438,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 6876,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004931540/2 в сумі 4063,86 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 8127,72 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004921540/2 в сумі 636,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 92 календарних дня узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1273,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004751540/2 в сумі 598,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 123 календарних дні узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1196,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004901540/2 в сумі 753,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 151 календарний день узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1506,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004891540/2 в сумі 568,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 184 календарних дня узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1136,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004881540/2 в сумі 672,50 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1345,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004861540/2 в сумі 676,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1352,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004851540/2 в сумі 601,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1202,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004841540/2 в сумі 910,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1820,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004831540/2 в сумі 1010,50 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2021,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004821540/2 в сумі 1018,50 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2037,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004811540/2 в сумі 618,50 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1237,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004801540/2 в сумі 1078,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2156,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004771540/2 в сумі 525,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1050,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004791540/2 в сумі 1452,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2904,00 грн.;

по податковому повідомленню-рішенню № 0004781540/2 в сумі 7442,00 грн., в розмірі 50% за затримку сплати на 198 календарних днів узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 14885,00 грн.

Відповідачем на вимогу суду наданий розрахунок штрафних санкцій, з якого вбачається, що підставою для визначення узгоджених сум податкових зобов’язань, а також підстав їх виникнення відповідачем визначені декларації позивача за грудень 2001 р. – травень 2003 р., а також, податкове повідомлення-рішення № 59026/1/15263 від 20.05.2002р.

Відповідачем визначені граничні строки сплати податкових зобов’язань за наведеними деклараціями та податковим повідомленням-рішенням і встановлені фактичні дати їх сплати, а саме, дата фактичної сплати встановлена як 30.09.2003р.

Такі обставини стали підставою для висновків про порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов’язань та застосування спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафів у наведених вище сумах.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на наведені приписи процесуального закону суд перевіряє законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень в цілому.

Відповідно до п. 1.2., 1.3. 1.5. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

Відповідно до п. 5.3.1. ст. 5.цього ж закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а суму, визначену контролюючим органом - протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Згідно до ст. 9. Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. 17.1.7. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених положень законодавства дозволяє зробити висновок, що ним пов’язане: виникнення та наявність податкового зобов’язання за відповідний податковий період або у відповідних умовах (у випадку їх визначення контролюючим органом), строки сплати саме цих податкових зобов’язань (тобто визначених відповідною податковою декларацію за відповідний податковий період або контролюючим органом), а також, відповідальність за порушення строків сплати саме цих податкових зобов’язань, у випадку їх сплати платником податків.

Тобто, визначення розміру штрафної санкції, а отже і їх застосування податковим органом можливе лише у разі, коли платником податку сплачена саме узгоджена ним (або визначена контролюючим органом) сума податкового зобов’язання, і розрахунок штрафної санкції повинен робитися від фактично сплаченої платником податку суми цього податкового зобов’язання.

У даному випадку штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань позивача, які виникли з наданих ним декларацій за 2001-2003 р.р. та податкового повідомлення-рішення № 59026/1/15263 від 20.05.2002р. При цьому, в якості сплати цих податкових зобов’язань враховувалась сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 244034 грн., що була визначена позивачем у декларації за серпень 2003р.

З приводу правомірності такого врахування суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції, що була чинною в період дії спірних відносин), у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Як вбачається з декларації позивача за серпень 2003р., нею визначена сума, яка підлягає відшкодуванню за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 244034 грн. (рядок 21 декларації). При цьому, позивач виразив бажання повністю зарахувати цю суму в рахунок платежів з цього податку та відобразив таке рішення у податковій декларації, а саме, у рядках 25, 25.1.1 декларації зазначено, що залишок суми ПДВ підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобов’язань платника податків протягом трьох наступних звітних періодів.

Тобто, позивач у відповідності до наведених вимог закону чітко визначив у декларації порядок та напрямок зарахування належної йому до відшкодування суми, а саме, в рахунок майбутніх податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Таким чином, врахування суми відшкодування в якості сплати податкових зобов’язань позивача, що виникли за деклараціями за грудень 2001р.- липень 2003р., а також, за податковим повідомленням-рішенням від 20.05.2002р., здійснене відповідачем при розрахунку сум штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не відповідає вимогам законодавства. Доказів сплати позивачем саме наведених податкових зобов’язань позивачем суду не надано.

Посилання відповідача на положення п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та твердження про те, що саме у відповідності до цієї норми при наявності у платника податків податкового боргу всі його платежі зараховуються податковим органом в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до наведеного п. 7.7. ст. 7, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючи органи, чи платники податків. Ця норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений.

У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

З огляду на викладене, погашення податкових зобов’язань позивача неможливо вважати здійсненими у тому порядку та у тих сумах, на яких наполягає відповідач, що обумовлює безпідставність розрахунку та застосування до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій.

За таких умов, позовні вимоги позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 17, преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 7.7.3. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 пунктами 6,7 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Вуглегірська” до Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.10.2006р. № 0004911540/2, № 0004921540/2, № 0004781540/2, № 0004891540/2, № 0004721540/2, № 0004901540/2, № 0004831540/2, № 0004741540/2, № 0004751540/2, № 0004731540/2, № 0004761540/2, № 0004771540/2, № 0004791540/2, № 0004801540/2, № 0004811540/2, № 0004821540/2, № 0004841540/2, № 0004851540/2, № 0004861540/2, № 0004881540/2, 0004931540/2, - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення–рішення Єнакіївської об’єднаної державної податкової інспекції від 30.10.2006р. № 0004911540/2, № 0004921540/2, № 0004781540/2, № 0004891540/2, № 0004721540/2, № 0004901540/2, № 0004831540/2, № 0004741540/2, № 0004751540/2, № 0004731540/2, № 0004761540/2, № 0004771540/2, № 0004791540/2, № 0004801540/2, № 0004811540/2, № 0004821540/2, № 0004841540/2, № 0004851540/2, № 0004861540/2, № 0004881540/2, 0004931540/2.

Присудити з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства Центральна збагачувальна фабрика „Вуглегірська” витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гончаров С.А.