Постанова № 32228446, 17.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2013 року Справа № 812/4341/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Агевича К.В.,

при секретарі судового засідання Чуванову А.С.,

за участю представників сторін від:

позивача: Мерзлякової В.П. (довіреність від 02.01.2013 № 10-02)

відповідача 1: Шепіль В.В. (довіреність від 15.01.2013 № 13/1-17/426)

відповідача 2: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" (далі - позивач) до Луганської митниці (далі - відповідач 1) та Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - відповідач 2), у якому позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Луганської митниці щодо ненадання висновку про повернення надмірно сплачених грошових коштів;

- стягнути з державного бюджету України на користь ПАТ «Алчевськкокс» переплачені у зв'язку із коригуванням митної вартості імпортованого товару 1446914,38 грн. податку на додану вартість.

16.05.2013 ухвалою Луганського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці та Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що на адресу відповідача-1 була направлена заява №10-9227 від 21.11 12 про надання висновку та повернення надмірно сплаченого ПДВ. Листом №1- 15/11836 від 11.12.12 позивачу було відмовлено в його задоволенні.

Позивач з прийнятими рішеннями не згоден.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові. (а.с. 3-8).

Представник відповідача 1 проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позов (а.с.59-64). В судовому засіданні надав пояснення про те, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Луганської митниці, зобов'язання Луганську митницю надати висновок про повернення надмірно сплачених грошових коштів та стягнення з Державного бюджету України податку на додану вартість є безпідставною, тому просив відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Предстаник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, надіслав заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог і справу розглянути без участі представника Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області. Повідомив, що на теперішній час до Головного управління Державної казначейської України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити повернення надмірно сплачених митних платежів та податку і додану вартість.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 24 лютого 2012 відповідачем 1 було прийняте рішення №702020001/2012/000188/1 до ВМД №702020001/2012/001067, згідно з яким визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються неможливо і відмовив позивачеві в митному оформленні товару.(а.с.89-103).

Позивачем були перераховані на депозитний рахунок Луганської митниці авансові внески для сплати ПДВ, та у лютому 2012 року ПАТ «Алчевськкокс» була подана до митного оформлення нова ВМД № 702020001/2012/001486І декларація митної вартості, в яких зазначена митна вартість товарів за шостим методом за ціною визначеною митним органом в рішенні №702020001 /2012/000188/1 від 24.02.2012 - 177 дол. США/тн, та сплачено ПДВ у сумі 5 449 017,97 грн. (замість 4 002 103,60 грн. при визначенні митної вартості по ціні контракту 130 дол. США), переплата ПДВ (із рахунку 177 дол. США) складає 1 446 914, 38 грн. (а.с.21-27,35).

Разом з тим, позивач не погодився із зазначеним рішенням та 06 липня 2012 року подав до Луганського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання противоправним і скасовано рішення Луганської митної служби про визнання митної вартості товарів від 24 лютого 2.012 року №702020001/2012/000188/1, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 24 лютого 2012 року №702020001/2/00032.

17 серпня 2012 року постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1270/5303/2012 у задоволенні позовних вимог ПАТ «Алчевськкокс» до Луганської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації відмовлено.(а.с.11-14)

23 жовтня 2012 року постановою Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга позивача задоволена, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2012р. по справі №2а/1270/'5303/2012 скасована, визнано противоправним і скасовано рішення Луганської митної служби про визнання митної вартості товарів від 24 лютого 2012 року №702020001/2012/000188/1, скасована картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 24 лютого 2012 року №702020001/2/00032 і підтверджена правомірність позиції позивача по визначенню митної вартості товару за основним методом - за ціною контракту 130 дол. США за тн.(а.с. 16-20)

Позивач 20.11.2012 звернувся до відповідача 1 із заявою в якій просив повернути на депозитний рахунок надмірно сплачений ПДВ у суму 1446914,38 грн.(а.с. 29-30). Листом від 11.12.2012 відповідач 1 повідомив позивачу про неможливість задоволення його заяви.(а.с. 31-33).

Щодо позовних вимог в частині стягнення з державного бюджету на користь позивача надмірно сплаченої у зв'язку із коригуванням митної вартості імпортованого товару суми податку на додану вартість в розмірі 1 446 914, 38 грн., суд зазначає, що вказані позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі це сума коштів, що з різних причин внесена понад розмір, установлений законодавством.

Згідно п. 3.4. вказаного Порядку повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів № 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618.

Наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. № 618 затверджено «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як переплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справленням яких здійснюється митними органами».

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Органи Казначейства організовують виконання Державного бюджету і фінансування його витрат. Межі повноважень органів казначейства, в частині повернення надмірно сплачених платежів, встановлено спільним наказом Державної митної служби України, державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 «Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Цей Порядок регламентує взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи.

Відповідно до зазначено Порядку, митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступника керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, направляє його до виконання відповідному органу Казначейства разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків. Висновки про повернення реєструються органами Казначейства в журналі обліку висновків, наданих митним органом.

На підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Казначейства готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Порядок відшкодування податку на додану вартість, затверджений спільним наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147.

У зв'язку з тим, що Порядком передбачено, що Митний орган на підставі заяви платника надає органу Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, суд погоджується з доводами другого відповідача, що органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключено на підставі висновків Митних органів і зазначає, що позивач, вимагаючи стягнути суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України, обрав неналежний спосіб захисту.

Також слід зазначити, що з урахуванням наведеного розв'язання судом питання про стягнення надмірно сплаченого ПДВ, фактично буде визначенням митної вартості ввезеного товару,а у відповідності до діючого законодавства України, судові органи своїми рішеннями не можуть підміняти інші державні органи, тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Аналогічну думку висловив Верховний Суд України у постанові від 7 вересня 2012 року у справі №21-242а12 за позовом закритого акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до Східної митниці Державної митної служби України, Головного управління Держаного казначейства України в Донецькій області про визнання дій протиправними, а картки відмови - недійсною, яка є обов'язковою для застосування у судовій практиці.

Щодо вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 суд зазначає наступне.

Стаття 55 Конституції України не визначає, які саме рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади і місцевого самоврядування чи посадових і службових осіб можуть бути оскаржені, а тому встановлює принцип, відповідно до якого в суді можуть бути оскаржені будь-які їхні рішення, дії та бездіяльність. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта виборчого процесу, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб та інших суб'єктів виборчого процесу.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. В даному випадку, наприклад, це могло бути неприйняття рішення за заявою позивача.

Судом встановлено, що заява позивача прийнята, вона розглянута і по ній прийнято рішення, з яким позивач не згоден і яке позивачем не оскаржується.

Таким чином, підстав вважати, що відповідачем допущено неправомірну бездіяльність при розгляді заяви позивача, яка потягла неправильне її вирішення, не вбачається.

На виконання вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регламентує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, позивачем не доведено належними та допустимими доказами того факту, що відповідач1 допустив бездіяльність

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини у справі та оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд у порядок і строки, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі до 21 червня 2013 року.

Суддя К.В. Агевич