Постанова № 32228419, 01.07.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1850/13-а

01 липня 2013 року 15год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: представник Литвин О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання дій неправомірними, визнання постанови протиправною та нечинною ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на наземному транспорті в особі територіального управління Укртрансінспекції в Київській області, Головної державної інспекції на наземному транспорті в особі територіального управління Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про визнання дій неправомірними, визнання постанови № 038187 від 23.04.2013 протиправною та нечинною.

До початку розгляду справи по суті позивач змінив відповідачів на Управління Укртрансінспекції у Рівненській області та зменшив позовні вимоги, просив скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Рівненській області №038187 від 23.04.2013 про накладення штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що в нього є наявними всі визначені законом документи, які були пред'явлені до перевірки, однак безпідставно не враховані.

Відповідач управління Укртрансінспекції у Рівненській області позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.47-48). Зокрема, пояснив, що 06.04.2013 працівниками управління Укртрансінспекції у м. Києві була проведена рейдова перевірка транспортного засобу позивача. За її результатами складений акт перевірки № 001501, яким зафіксовано, що нерегулярні пасажирські перевезення за маршрутом Київ-Рівне здійснювались в порушення вимог ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", зокрема був неоформлений договір із замовником транспортних послуг. У зв'язку з вказаним порушенням начальником управління Укртрансінспекції у Рівненській області винесено постанову про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Спірне рішення представник відповідача вважає правомірним, в задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Рівненської міської ради 16.06.2004 (а.с.10); згідно з ліцензією серія НОМЕР_2 від 29.07.2010 вид діяльності - надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", дозволений вид робіт - внутрішні перевезення пасажирів (а.с.11).

Судом встановлено, що 06.04.2013 працівниками управління Укртрансінспекції у м.Києві в м. Київ по вул. Вокзальна здійснено рейдову перевірку транспортного засобу Фольксваген LT 35, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 Результати перевірки оформлені актом № 001501, згідно з висновками якого встановлено факт не оформлення договору з замовником транспортних послуг, чим порушено ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.9). Водій транспортного засобу від надання пояснень та підписання акту відмовився.

На підставі вищевказаного акта перевірки начальником управління Укртрансінспекції у Рівненській області за допущення порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених статтею 39 цього Закону, винесено постанову № 038187 від 23.04.2013 про застосування до СПД ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. (а.с.7).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" N 2344-III від 05.04.2001 нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Частиною 4 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено перелік необхідних документів для здійснення нерегулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.

Абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачає, що до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Таким чином, відповідно до вищевказаних правових норм закон визначає вимоги до автомобільних перевізників та встановлює санкції за їх невиконання.

Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Нерегулярними пасажирськими перевезеннями визнаються перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.

Отже, автомобільним перевізником, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, є фізична особа, яка виконує перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначається маршрут руху, дата та час перевезень, інші умови перевезень та форма оплати послуги, або здійснює перевезення пасажирів за власний кошт.

Відповідно до положень ч.1 ст.29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Частиною 5 статті 35 вище згаданого Закону перевезення пасажирів автобусами в режимі нерегулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень на договірних умовах із замовниками транспортних послуг.

Наказом Міністерства інфраструктури України №331 від 20.06.2012 затверджено Типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах. Невід'ємною частиною даного договору є інформаційний лист щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів. Умовами договору передбачено, що перевізник зобов'язується перед початком виконання перевезень пасажирів завчасно подати факсограмою, на електронну адресу або нарочно копію Інформаційного листа відповідному територіальному органу Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті за місцем проведення державної реєстрації Перевізника та отримати реєстраційний номер Інформаційного листа, який проставляється в Інформаційному листі.

Судом встановлено, що 04.04.2013 між ОСОБА_1 (Перевізник) та ОСОБА_3 (Замовник) укладено договір №1205 від 04.04.2013 про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах, згідно з умовами якого Перевізник зобов'язується здійснити перевезення організованої Замовником групи пасажирів та їх багажу, список яких наведений в Інформаційному листі до вказаного договору, по маршруту: початковий пункт - м. Рівне, кінцевий пункт - м. Рівне, проміжні зупинки - с. Березівка, м. Київ залізничний вокзал, з 17:00 год. 05.04.2013 до 13:00 год. 06.04.2013 (а.с.50).

Суд вважає необгрунтованими доводи відповідача щодо відсутності у перевізника договору з замовником про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів, позаяк судом встановлено, що у відповідності до наказу Міністерства інфраструктури України №331 від 20.06.2012 Інформаційний лист до договору №1205 зареєстрований в управлінні Укртрансінспекції у Рівненській області 02.04.2013 під номером №2684 (а.с.49). Представник відповідача в судовому засіданні факт реєстрації 02.04.2013 Інформаційного листа до договору підтвердив.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено застосування до автомобільних перевізників штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено наявність у позивача як перевізника договору з замовником, інформаційний лист до якого завчасно до початку перевезення зареєстровано в управлінні Укртрансінспекції у Рівненській області у відповідності до вимог чинного законодавства, а на не оформлення інших документів, передбачених статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідач не покликається, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафної санкції на підставі абз.3 ч.1 ст.60 цього Закону. При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що оскільки інформаційний лист до договору про здійснення нерегулярних пасажирських перевезень був зареєстрований безпосередньо в управлінні Укртрансінспекції у Рівненській області, відтак про наявність у перевізника ФОП ОСОБА_1 укладеного договору відповідачу на час прийняття спірної постанови було достовірно відомо, однак безпідставно не враховано при застосуванні фінансових санкцій.

Відповідно до статті 71 КС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За встановлених обставин суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірної постанови суб'єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування постанови № 038187 від 23.042013 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Постанову Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про застосування фінансових санкцій № 038187 від 23.04.2013 скасувати.

Присудити на користь позивача ОСОБА_1 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.