Ухвала суду № 32228370, 04.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р. справа № 2а-1961/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної ради у місті Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної ради у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача, стосовно перерахунку щомісячної допомоги на дитину шкільного віку згідно чинного законодавства та зобов'язати відповідача виплатити різницю у щомісячній допомозі на дитину шкільного віку за період з 01.01.2011 року до внесення змін у чинне законодавство тобто і надалі виплачувати вказану допомогу.

Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної ради у місті Кривому Розі Дніпропетровської області щодо відмови в перерахунку щомісячної допомоги на дитину шкільного віку малолітню ОСОБА_2, що передбачено ст.30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної ради у місті Кривому Розі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити малолітній дитині ОСОБА_2 допомогу відповідно вимог ст. 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% від мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством щомісячно за період з 01.01.2011 по день розгляду справи у суді, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Сторони в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та відповідачем не заперечувалось, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, 2 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 01.06.2010 року, та має малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення Серії НОМЕР_2 від 25.03.2003 року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі -Закон № 796-ХІІ), потерпілим дітям та їх батькам надається, зокрема, щомісячна виплата 50 процентів мінімальної заробітної плати незалежно від інших виплат на кожну дитину шкільного віку, яка евакуйована із зони відчуження або народилася після 26 квітня 1986 року від одного з батьків, віднесеного до категорії 1 або 2, або матері, яка на час настання вагітності або під час вагітності має підстави належати до категорії 1 або 2, а також на кожну дитину, яка проживала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З листа відповідача від 17.05.2011 року № 1826 суд апеляційної інстанції вбачає, що всупереч ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вказана виплата допомоги виплачувалася не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 року "Про встановлення розмірів виплат деяким категоріям громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З огляду на те, що Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007, відповідач неправомірно здійснював щомісячну виплату в меншому розмірі ніж це передбачено п. 6 ч. 1 ст. 30 зазначеного Закону.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дзержинської районної ради у місті Кривому Розі Дніпропетровської області - залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2011 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної з моменту її постановлення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко