Ухвала суду № 32228112, 02.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 липня 2013 року м. Київ К/800/34236/13

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р.

у справі № 2а-5137/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магірус ЛТД»

до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання дій протиправними, –

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магірус ЛТД» звернулося до суду з позовом до Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за листопад 2011 року та за січень-лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.07.2012 р. № 1833/22-3/37122550/111.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області щодо проведення документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Магірус ЛТД» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за листопад 2011 року та січень-лютий 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 06.07.2012 р. № 1833/22-3/37122550/111.

Білоцерківська об’єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Крім того, скаржник звернувся до суду касаційної інстанції із клопотанням про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження.

Суддя-доповідач, розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам ст.ст. 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до положень п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 р. у справі № 2а-5137/12/1070.

2. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби відмовити.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити у суді касаційної інстанції.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Бухтіярова