Ухвала суду № 32227683, 27.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2013 р. м. Київ К/800/3496/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівВасильченко Н. В., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області, третя особа: Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання протиправними дій, зобов'язання провести перерахунок та виплату з 01 січня 2012 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80 % заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.

Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання і виплачувати його в розмірі 80 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, починаючи з 01 січня 2012 року, але у розмірі, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у законодавчому порядку.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив оскаржувані рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що з квітня 2011 року відповідач виплачує позивачу щомісячне довічне грошове утримання із заробітної плати, призначене йому відповідно до статті 43 Закону України «Про статус суддів».

Позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідач відмовив позивачу в такому перерахунку.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що відмова відповідача є незаконною.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Відповідно до частини 4 статті 43 Закону України «Про статус судді» (в редакції на час призначення позивачу довічного грошового утримання) судді, який вийшов у відставку, при наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді менше 20 років і досяг 55-річного віку (для жінок - 50 років), розмір щомісячного грошового утримання обчислюється пропорційно кількості повних років роботи на посаді судді. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання в зазначеному розмірі, або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу".

Частиною 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону від 07 липня 2010 року N 2453-VI встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Частину третю статті 138 змінено згідно із Законом України від 08 липня 2011 року N 3668-VI та викладено в такій редакції: «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді».

Враховуючи зміст вказаних норм, колегія суддів погоджується з висновками судів, що розрахунок розміру довічного грошового утримання позивача слід здійснювати з заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI.

Крім того, колегія суддів зазначає, що положення частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року N 3-рп/2013.

Відповідно до статті 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з 01 січня 2012 року, а отже на момент виникнення спірних відносин їх правове регулювання здійснювалося відповідно до частини третьої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України від 08 липня 2011 року N 3668-VI.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: