Ухвала суду № 32227629, 26.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2013 р. м. Київ К/800/5238/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І., Малиніна В.В. (доповідач), Ситникова О.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Військової частини А-0665 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, позовну заяву ОСОБА_4 до Військової частини А-0665 про визнання дій неправомірними та стягнення коштів залишено без розгляду на підставі ст.ст.99, 100 КАС України.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить їх рішення скасувати з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 КАС України.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Залишаючи позов без розгляду, судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що позивач, звертаючись до суду з позовом, пропустив строк звернення до адміністративного суду, встановлений законом.

Відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судами, позивачу стало відомо про порушення його права на преміювання 16.05.2012 року, проте замість звернення до суду за захистом своїх прав він почав здійснювати листування з відповідачем з приводу повернення йому добровільно повернутої ним в касу суми премії в розмірі 820,13 грн., підстави відшкодування яких були скасовані, однак листами-відповідями в/ч А-0665 від 25.06.2012 року, від 17.08.2012 року та від 13.10.2012 року у задоволенні його звернень йому було відмовлено.

До суду позовна заява надійшла 06 листопада 2012 року.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач мав правові підстави для вчасного звернення до суду з відповідним позовом у строки, встановлені ст..99 КАС України, будь-яких перешкод для реалізації такого права матеріали справи не містять.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів, що позивачем пропущено процесуальний строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим позовну заяву слід залишити без розгляду. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права.

За правилами ч.1 ст.224 КАС України, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень, то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4, - залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2012 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

В.І.Бутекно

О.Ф.Ситников