Постанова № 32227375, 17.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року 810/2024/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., представника позивача Перцевої Т.О., представника відповідача Коваленка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Ріара» до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 приватне підприємство «Ріара» (далі - Позивач, Підприємство) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, Податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 29.10.2012 №0000472300, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67585,00 грн., у тому числі за основним платежем на 54216,00 грн. і за штрафними санкціями 13369,00 грн., та №0000462300, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 67484,00 грн., у тому числі за основним платежем на 57813,00 грн. і за штрафними санкціями - 9671,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Підприємство не погоджується із висновками Акту перевірки від 11.10.2012 №518/22/36475146, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, про порушення з боку Позивача норм податкового законодавства, оскільки вони ґрунтуються виключно на: неправомірних висновках акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 14.04.2012 №653/23-02/37505972, в якому встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій ТОВ «Асторія Груп» в результаті взаємовідносин з контрагентами за період з 01.06.2011 по 31.07.2011; необґрунтованих твердженнях Податкового органу про те, що Підприємством продукція ТОВ «ПрінтТім» не використовувалася в господарській діяльності; протоколі допиту ОСОБА_3, якій був директором ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», складеному 15.05.2012 слідчім СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва.

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити адміністративний позов.

Відповідач у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 24.12.2009 №133710200000000636 ПП «Ріара» зареєстровано Іванківською районною державною адміністрацією Київської області.

На податковому обліку ПП «Ріара» перебуває в Іванківській МДПІ Київської області ДПС.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до наказу Іванківської МДПІ Київської області ДПС від 128 від 28.09.2012 Податковим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПП «Ріара» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2010 по 30.06.2012.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №518/22/36475146 від 11.10.2012 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку ПП «Ріара»: п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України на загальну суму 65550 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2011 року у розмірі 7513 грн., за IV квартал 2011 року у розмірі 11616 грн., за ІІ квартал 2012 року у розмірі 46421.; 198.3, 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 54216 грн., у т.ч. за лютий 2011 року у розмірі 526 грн., за травень 2011 року у розмірі 214 грн., за липень 2011 року в розмірі 6533 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 10101 грн. та червень 2012 року в розмірі 36842 грн.; п. 2.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою Постановою правління Національного Банку України від 15.12.2004 №637, - у сумі 1065 грн.; п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 ПК України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних в сумі 1331,4 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки: Іванківською МДПІ отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.02.12 №653/23-02/37505972 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асторія Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.11 по 31.07.11 року. Звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Асторія Груп» за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст.ст. 22, 185 ПК України. ПП «Ріара» в ході проведення перевірки не надано обґрунтованих документальних доказів і щодо підтвердження понесених витрат. Дане порушення вимог чинного податкового законодавства встановлено при перевірці договорів фінансово - господарської діяльності товариства, оборотно-сальдових відомостей, карток бухгалтерських рахунків, податкових накладних. Письмові пояснення посадовими особами підприємства щодо встановлених порушень не надано. Також підприємством в IV кварталі 2011 року завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на суму 50505 грн., у тому числі за IV квартал 2011 року в сумі 50505 грн., а саме: перевіркою рахунку 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» встановлено, що ПП «Ріара» віднесено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, слуг) відповідно до Декларації на прибуток за 4 кв.2012 року «Витрати операційної діяльності» суму попередньої оплати, перерахованої ТОВ «ПрінтТім». Однак, до перевірки не надано первинні документи щодо обсягів та переліку отриманих послуг, а саме належним чином оформлених актів про надання послуг, що підтверджують факт переходу власності на такі послуги. Письмові пояснення посадовими особами підприємства щодо встановлених порушень не надано. В ході проведення перевірки встановлено, що підприємством сформовано валові витрати за рахунок постачальника - ТОВ «Укр-Імперіал», що не знаходиться за місцем знаходження, відповідно до даних баз податкового обліку та на момент перевірки та момент проведення операцій мають стан „7" - До ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Іванківською МДПІ отримано службовий лист від ВПМ у Вишгородському районі за №1289/7/07-10 від 10.09.12 року та протокол допиту від 15.05.2012 СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва керівника ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» ОСОБА_3, який повідомив, що ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» не має, будь-які документи фінансово-господарської діяльності ним не підписувались, печатка підприємства у нього відсутня.

На підставі Акту перевірки №518/22/36475146 від 11.10.2012 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 29.10.2012 №0000472300, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67585,00 грн., у тому числі за основним платежем на 54216,00 грн. і за штрафними санкціями 13369,00 грн., та №0000462300, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 67484,00 грн., у тому числі за основним платежем на 57813,00 грн. і за штрафними санкціями - 9671,00 грн.

Підприємством зазначені податкові повідомлення-рішення Податкового органу було оскаржено в адміністративному порядку.

Висновком Іванківської МДПІ Київської області ДПС №2318/10/22-033 від 25.10.2012, рішенням Державної податкової служби у Київської області №13/10/10-206/755 від 10.01.2013 та рішенням Державної податкової служби України №4340/6/10-2115 від 21.03.2013 податкові повідомлення-рішення від 29.10.2012 №0000462300 та №0000472300 залишено без змін.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Ріара» надавало послуги з виготовлення зовнішньої реклами.

Так, 01.07.2010 між ПрАТ «Пирятинський сирзавод» (Замовник) та ПП «Ріара» (Виконавець) укладений договір від №010710, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання здійснити виробництво та оформлення картин замовника. Виконання даного договору підтверджується податковими накладними №48 від 22.07.2011 на суму 3080,00 грн. з ПДВ, №49 від 22.07.2011 на суму 23310,00 грн. з ПДВ, №57 від 01.08.2011 на суму 9990,00 грн. з ПДВ, №58 від 01.08.2011 на суму 1320,00 грн. з ПДВ, актами здачі-прийняття робіт №ОУ-0000044, №ОУ-0000045 від 01.08.2011. Листом ПрАТ «Пирятинський сирзавод» №3770 від 07.11.2012, направленим на адресу ПП «Ріара», повідомлено, що дійсно від Підприємства було отримано поліграфічну продукцію (стікери) у загальній кількості 1 млн. штук. У подальшому вказана продукція направлена до торгівельних мереж, де була використана для маркування продукції.

30.05.2012 між ПАТ «Баштанський сирзавод» (Замовник) та ПП «Ріара» (Виконавець) укладений договір №28/11-11. Предметом договору є виготовлення зовнішньої реклами та її розміщення на громадському транспорті у відповідності з оригінал-макетами, та експонування виготовленої та розміщеної реклами на громадському транспорті у відповідності з адресною програмою, кількістю і періодом експонування. Відповідно до умов договору Замовник зобов'язується надати Виконавцю оригінал-макети рекламного зображення, що підлягає розміщенню на громадському транспорті (Додаток 1), а також адресну програму розміщення рекламного зображення у громадському транспорті (Додаток 2); в свою чергу Виконавець зобов'язується виготовити й розмістити рекламу згідно Додатку 2 до Договору протягом 20 робочих днів з моменту отримання оплати та затвердження Замовником макетів, зразків плівок і викрасок, а також отримання погоджень на розміщення реклами; Виконавець зобов'язується експонувати рекламу на відповідних маршрутах руху не менше 180 годин на місяць. Датою початку експонування реклами є дата відправлення Виконавцем фото звіту по кожному транспортному засобу. На виконання вказаного договору ПП «Ріара» виконало замовлені ПАТ «Баштанський сирзавод» роботи (послуги), а саме виготовлення та розміщення реклами на транспорті (ТМ «Славія), що підтверджується наступними документами: акт надання послуг №41 від 30.06.2012 (сума з ПДВ - 604400,00 грн.), акт надання послуг №65 від 02.07.2012 (сума з ПДВ - 215500,00 грн.), податкова накладна №41 від 06.06.2012 на суму 1000950,00 грн. з ПДВ.

Також між 20.06.2010 ПАТ «Баштанський сирзавод» (Замовник) та ПП «Ріара» (Виконавець) укладений договір від №200610, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання надати поліграфічні послуги та виконати наступні роботи: виготовити поліграфічну продукцію, оформити брендування поверхні Замовника поліграфічною продукцією. Виконання даного договору підтверджується податковими накладними №53 від 27.07.2011 на суму 3080,00 грн. з ПДВ, №55 від 01.08.2011 на суму 1320,00 грн. з ПДВ, актом №ОУ-0000038 від 01.08.2011 здачі-прийняття робіт (загальна сума з ПДВ - 4400,00 грн.) Листом ПАТ «Баштанський сирзавод» №1510 від 19.11.2012, направленим на адресу ПП «Ріара», повідомлено, що дійсно від Підприємства було отримано поліграфічну продукцію (стікери) у загальній кількості 200 тисяч штук. У подальшому вказана продукція направлена до торгівельних мереж, де була використана для маркування продукції.

В процесі своєї господарської діяльності ПП «Ріара» замовляло печатну продукцію.

Так, 04.01.2011 між ПП «Ріара» (Замовник) та ТОВ «ПрінтТім» (Виконавець) укладено договір №8, відповідно до якого Виконавець зобов'язується виготовити печатну продукцію, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити таку продукцію. Виконання договору підтверджується податковими накладними №34 від 21.10.2011 на суму 10750,00 грн. з ПДВ, №47 від 28.10.2011 на суму 49856,75 грн. з ПДВ, №80 від 26.06.2012 на суму 58637,00 грн. з ПДВ, №81 від 26.06.2012 на суму 59124,08 з ПДВ, №82 від 26.06.2012 на суму 59224,00, а також актами здачі-прийняття робіт від 01.07.2012 №ОУ-0000098, №ОУ-0000099, №ОУ-0000100 та звітами до них.

01.07.2011 між ПП «Ріара» (Замовник) та ТОВ «Асторія Груп» (Виконавець) укладено договір №8, відповідно до якого Виконавець зобов'язується виготовити печатну продукцію, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити таку продукцію. Виконання договору підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 28.07.2011 (виготовлення рекламної продукції, сума - 39200,00 грн. з ПДВ) та податковою накладною №72803 від 28.07.2011 на суму 39200,00 грн. з ПДВ. Крім того, на підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надано зразки виготовленої ТОВ «Асторія Груп» рекламної продукції.

20.06.2012 між ПП «Ріара» (Замовник) та ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» (виконавець) укладено договір №200612, відповідно до якого Виконавець зобов'язується виготовити печатну продукцію, а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити таку продукцію. Виконання даного договору підтверджується податковими накладними №9 від 22.06.2012 на суму 52890,00 грн. з ПДВ, №10 від 22.06.2012 на суму 56730,00 грн. з ПДВ, №12 від 25.06.2012 на суму 53470,00 грн. з ПДВ, №13 від 25.06.2012 на суму 57960,50 грн. з ПДВ.; актами надання послуг №119 від 22.06.2012 (виготовлення рекламної продукції, сума з ПДВ 52890,00 грн.), №120 від 22.06.2012 (виготовлення рекламної продукції, сума з ПДВ 56730,00 грн.), №121 від 25.06.2012 (друк на с/к плівці, сума з ПДВ 53470,00 грн.), №122 від 25.06.2012 (друк на с/к плівці, сума з ПДВ 57960,50 грн.), а також товарно-транспортними накладними №003885 від 22.06.2013 та №003887 від 25.06.2012.

Оплата за вказаними вище угодами підтверджується банківськими виписками по рахунку ПП «Ріара», наданими представником Позивача у судовому засіданні.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 повідомив, що він був директором ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», яке здійснювало виготовлення рекламної продукції, яка в подальшому реалізовувалася на автотранспорті. Крім того, ОСОБА_3 підтвердив, що на податкових накладних ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» стоїть його підпис, а також зазначив, що фінансово-господарські відносини між ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» та ПП «Ріара» були реальними.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення наявності правових підстав для формування ПП «Ріара» податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із ТОВ «Асторія Груп», ТОВ «ПрінтТім» та ТОВ «Укр-Імперіал».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до уваги посилання Відповідача у Акті перевірки на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 14.02.12 №653/23-02/37505972 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асторія Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.11 по 31.07.11, протокол допиту від 15.05.2012 СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва керівника ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» ОСОБА_3 та твердження щодо відсутності підтвердження належним чином оформленої первинної документації по взаємовідносинах Підприємства з ТОВ «ПрінтТім» зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між Позивачем та вищезазначеними контрагентами підтверджується вказаними вище первинними та іншими документами.

Таким чином, Позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у Позивача податкових накладних, у яких наявні всі обов'язкові реквізити, отриманих у межах взаємовідносин із ТОВ «Асторія Груп», ТОВ «ПрінтТім» та ТОВ «Укр-Імперіал» суду доведено.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України сторонами договору поставки № 14 виконані, що підтверджується зазначеними вище податковими накладними.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8. ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у Позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ПП «Ріара» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах із ТОВ «Асторія Груп», ТОВ «ПрінтТім» та ТОВ «Укр-Імперіал».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що Позивач знав або міг дізнатися про те, що його контрагенти, можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо. А, також, доказів того, що Позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем порушень законодавства з боку ПП «Ріара»; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум ПДВ, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Іванківської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 29 жовтня 2012 року №0000472300 та № 0000462300.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Ріара» судовий збір у розмірі 1 350 (одна тисяча триста п'ятдесят) грн. 71 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.