Постанова № 32227043, 11.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 р. (10:08) Справа №801/3848/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Кузьміна О.В., представника відповідача - Хасіної І.С., довіреність № б/н від 10.04.13 р., представника відповідача - Ставіло А.О., довіреність № б/н від 03.01.13 р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон"

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Кримзалізобетон" про стягнення 413 390,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у встановлений законом термін не сплачено грошового зобов'язання з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб, а також нарахованих штрафних санкцій.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причин неявки не повідомив.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю нез'явившегося представника позивача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 01267308), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.62), знаходиться на обліку платника податків в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим (а.с.64).

Таким чином, відповідач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України).

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 203.1. ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України).

Відповідно до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно матеріалів справи відповідачем самостійно було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у податкових деклараціях за грудень 2012 року у розмірі 290258 грн. (а.с.11), за січень 2013 року у розмірі 106251 грн. (а.с.14).

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 59.1, 59.3, 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 2740 від 01.11.2012 року (а.с.78). Зазначену податкову вимогу відповідач отримав 05.11.2012 року, що підтверджується відміткою на корінці податкової вимоги.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується наданими документами.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Аналізуючи всі зазначені положення Податкового кодексу України, суд вважає, що податкові органи мають право звертатися до суду про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання всіх умов, визначених ст. ст. 59, 95 Податкового кодексу України.

Позивачем, в порядку ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, надані докази надсилання податкової вимоги, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з податку на додану вартість за грудень 2012 року, січень 2013 року у розмірі 396509,00 підлягають задоволенню.

Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача щодо часткової сплати ним податкового боргу, оскільки як вбачається із картки особового рахунку відповідача із ПДВ, відповідач мав податковий борг, а відтак усі сплачені ним кошти відповідно до вимог ст. п.87.9. ст.89 ПК України були перерозподілені податковою в рахунок погашення податковою боргу в порядку календарної черговості його виникнення (а.с.101-104).

Щодо розгляду позовних вимог в частині стягнення боргу зі сплати земельного податку та штрафних санкцій у розмірі 16881,40 грн., суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи відповідачем самостійно було визначено суму грошового зобов'язання з податку на землю у податковій декларації за 2013 рік у розмірі 184166,98 грн., у тому числі 15347,25 грн. за січень-листопад 2013 року у розмірі 15347,25 грн. щомісяця, грудень 2013 у розмірі 15347,23 грн.

У зв'язку з порушенням граничного строку сплати суми грошового зобов'язання із земельного податку, рішенням №0001561803 від 26.02.2013 року нараховані відповідачу штрафні санкції у розмірі 1534,18 грн.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача податковий борг за основним платежем за декларацією за 2013рік терміном сплати 02.03.2013р., тобто податкові зобов'язання із земельного податку визначені самостійно за січень 2013року у сумі 15 347,25грн. та штрафні санкції, нараховані відповідачу рішенням №0001561803 від 26.02.2013 року у розмірі 1534,18 грн.

Представником відповідача надано у судовому засіданні платіжні доручення за призначенням платежу «земельний податок з юридичних осіб», у зв'язку з чим було запропоновано відповідачу надати довідку про стан заборгованості станом на час розгляду справи.

Окрім того, позивачем на вимогу суду надана картка особового рахунку ПАТ «Кримзалізобетон» із земельного податку за період з грудня 2012року до квітня 2013року включно(а.с.105,106).

Як вбачається із картки особового рахунку позивача із земельного податку станом на 11.04.2013року, за даними податкової, позивач не мав податкового боргу із земельного податку та штрафних санкцій, а мав переплату у сумі 1215,27грн.

Відповідно до п.87.9. ст.89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відтак, з урахуванням вищевказаних вимог ПК України, наданих відповідачем копій платіжних доручень та картки особового рахунку відповідача, яка надана відповідачем, станом на 11.04.2013року у відповідача відсутній податковий борг із земельного податку за січень 2013року та за податковим повідомленням-рішенням №0001561803 від 26.02.2013р.

Позивачем в порядку ст.71 КАС України не надано доказів наявності у відповідача податкового боргу із земельного податку за січень 2013року та за податковим повідомленням-рішенням №0001561803 від 26.02.2013р., а відтак в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

За таких обставин, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Публічне акціонерне товариство "Кримзалізобетон" (АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Монтажна, буд.3, ідентифікаційний код 01267308) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість (р/р 31114029700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026) в розмірі 396509 (триста дев'яносто тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 00 коп.

3. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Москаленко С.А.