Постанова № 32226941, 06.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2013 р. (14:34) Справа №801/5431/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Кузьміна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Спіцаєва М.С.,

Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції

про визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим Спіцаєва М.С. про визнання дій державного виконавця Спицаєва М.С. щодо відкриття виконавчого провадження - неправомірними і зобов'язати його у відповідності до вимог п.6 ч.1, ч.2 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» закрити виконавче провадження №35972171 від 15.01.2013 року.

Ухвалою суду від 27.05.2013р. про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду до участі у справі залучено другого відповідача - Залізничний відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції.

Представник позивача у судовому засідання не з'явився, повідомлений належним чином про дату, час ті місце судового розгляду справи, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час ті місце судового розгляду справи, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так зокрема, принцип прийняття рішення, вчинення дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказують законодавчі акти, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для реалізації цього принципу-критерію суб'єкт владних повноважень, в даному випадку державний виконавець, має ретельно дослідити обставини, які зумовили пропущення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон).

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою інспектора ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДАІ АР Крим № АК 117270 від 14.12.2009 року притягнуто позивача на підставі ст.122 КУпАП до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 680,00 грн., яка набрала законної сили 24.12.2009 року.

Державним виконавцем Спицаєвим М.С. на підставі виданої 14.12.2009 року постанови № АК 117270, прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2013 року ВП №35972171.

Статтею 17 Закону зазначається, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі документи, зокрема, 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, що діяла на момент винесення постанови № АК 117270 від 14.12.2009 року, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців. Аналогічне правило закріплене у ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції чинній на момент пред'явлення зазначених вище виконавчих документів до виконання.

Таким чином, для виконавчого документу - постанови інспектора ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДА № АК 117270 від 14.12.2009 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності строк пред'явлення до виконання закінчився 24.03.2010 року. При цьому заяви про примусове виконання цих виконавчих документів подано стягувачем лише 14.01.2013 року, як про це зазначається у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, стягувачем ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Ялта, пропущено строк пред'явлення до виконання виконавчого документу - постанови інспектора ДПС Ялтинської роти ДПС відділу ДАІ АР Крим № АК 117270 від 14.12.2009 року, оскільки вона подана після закінчення строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно із ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

З викладеного вбачається, що державний виконавець відкрив виконавче провадження за заявою стягувача з порушенням вимог ст. ст. 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, дії відповідача з прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2013 року ВП №35972171 є протиправними.

Проте, дії щодо відкриття виконавчого провадження у зовні виражені у формі рішення, тобто постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2013р., а відтак належним способом відновлення прав позивача є визнання протиправним і скасування відповідного рішення відповідача.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

У позовні заяві позивач просить суд визнати неправомірними дій державного виконавця Спицаєва М.С. щодо відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2013 року ВП №35972171.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача закрити виконавче провадження №35972171 від 15.01.2013 року, суд зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із тим, що задовольняючи позовні вимоги про визнання протиправною і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження суд фактично у повному обсязі поновлює права позивача. Постанова про відкриття виконавчого провадження, яка визнана протиправною та скасована судом втрачає чинність з момент її прийняття, а відтак відсутнє рішення про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку із відсутністю рішення про відкриття виконавчого провадження відсутні підстави для його закриття.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Під час судового засідання, яке відбулось 06.06.2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову у повному обсязі складено 11.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 160-163,181 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2013 року ВП №35972171.

3. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Москаленко С.А.