Рішення № 32224394, 02.07.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 415/3070/13-ц

провадження № 2/415/1064/13

02.07.2013 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Томчишена С.В.,

при секретарі судового засідання Мішиній А.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, - ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини всіх доходів відповідача щомісячно, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян щомісяця.

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що син навчається на першому курсі денного відділення Одеської юридичної академії, не працює, коштів на навчання та проживання йому не вистачає, вона самостійно утримує сина, а відповідач є його батьком, має змогу надавати допомогу, але добровільно такої допомоги не надає.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві (а.с. 1), доповнивши їх тим, що до досягнення сином повноліття відповідач сплачував аліменти у вищевказаному розмірі, а тому в цьому розмірі повинен сплачувати до закінчення сином навчання або досягнення ним 23 років.

Окрім цього, позивач вказувала, що відповідач має у власності автотранспортні засоби, а тому має змогу надавати допомогу сину, у зв'язку з чим просила зобов'язати відповідача надати відомості про наявні в нього автотранспортні засоби, які були надані ним добровільно (а.с. 26).

Відповідач у судовому засіданні позов визнавав частково, погоджувався сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн., а потім виходячи з розміру своєї заробітної плати погодився сплачувати аліменти в розмірі 1/6 від своїх доходів, про що подав у судовому засіданні письмову заяву про визнання позову в цій частині.

Крім цього позивач вказував, що інших дітей не має, але проживає у «цивільному шлюбі» з іншою жінкою, а тому не має змоги сплачувати аліменти у розмірі, який заявлено позивачем.

Третя особа - ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримав та вказав, що відповідач є його батьком, допомоги йому не надає, його проживання у гуртожитку навчального закладу оплачує його мати - позивач у справі, вона також надає йому гроші на проживання та харчування.

Заслухавши пояснення сторін та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами у справі, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 27 травня 1997 року, про що Лисичанським відділом реєстрації актів громадянського стану Луганської області було зроблено актовий запис № 265 (а.с. 3).

Від цього шлюбу сторони мали сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (третя особа у справі), у свідоцтві про народження якого батьком зазначено відповідача, а матір'ю записано позивача (а.с. 4).

Третя особа - ОСОБА_3 навчається на першому курсі Національного університету «Одеська юридична академія» на денній формі навчання на безоплатній основі, проживає у м. Одеса в студентському гуртожитку, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про навчання, копією сторінок його паспорта та квитанцією про оплату проживання (а.с. 6,7,9).

На дату звернення до суду третя особа досягла повнолітнього віку - 18 років йому виповнилося 17 квітня 2013 року, продовжує навчання, а тому потребує матеріальної допомоги від своїх матері та батька, оскільки з лютого не отримує стипендію (а.с. 8).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Право повнолітньої особи, яка не досягла 23 років, на утримання припиняється у разі припинення навчання, або із досягненням вказаного віку, у залежності від того, яка із цих подій настає раніше.

Згідно із ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Враховуючи, що позивач самостійно утримує свого сина, а відповідач добровільно допомоги йому не надає, вона має право вимагати стягнення з нього аліментів в судовому порядку.

З наявної в матеріалах справи довідок про розмір заробітної плати відповідача вбачається, що він працює на посаді начальника цеха ПАТ «Рідкісні гази» та отримує заробітну плату нарахований розмір, якої за останні чотири місяці починаючи з січня 2013 року по квітень 2013 року коливався в межах від 1400 грн. до 1500 грн. (а.с. 17,27).

У судовому засіданні відповідач не заперечував ці обставини та підтвердив, що продовжує працювати за вказаним місцем роботи на час розгляду даної справи та отримує середній заробіток до 1500 грн. без вирахування податків та інших обов'язкових платежів. Позивач не надала суду доказів про існування у відповідача іншого, крім зазначеного джерела доходу.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком.

Щомісячна сума аліментів у розмірі, в якому просить стягнути позивач, від суми заробітної плати, яка нараховується відповідачу, становить біля 375 грн. Таким чином у разі стягнення з відповідача аліментів в розмірі 1/4 від його заробітної плати, його дохід з вирахуванням податків та обов'язкових платежів, буде нижчим за встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, тобто нижчим за 1218 грн.

Водночас суд знаходить безпідставними доводи позивача про наявність у відповідача можливості сплачувати аліменти у вищевказаному розмірі з посиланням на наявність у його власності автотранспортних засобів, оскільки у ст. 173 СК України встановлено принцип роздільності майна батьків та дітей, що виключає права батьків на майно дітей та право дітей на майно батьків, за виключенням прямо встановлених законом випадків.

Окрім цього, відповідно до приписів ст.ст. 199, 200, 182 СК України право повнолітньої дочки, сина, які продовжують навчання, на отримання аліментів від батьків пов'язане передусім із можливістю надання матеріальної допомоги, а майновий стан підлягає лише врахуванню при визначенні розміру аліментів.

За таких обставин суд доходить висновку, що стягнення аліментів з відповідача у заявленому в позові розмірі, ставитиме його в скрутне матеріальне становище. Беручи це до уваги та враховуючи добровільну згоду відповідача на сплату аліментів у розмірі 1/6 від його доходу, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України приймає визнання ним позову в цій частині та вбачає підстави для стягнення з відповідача аліментів в цьому розмірі.

Таким чином, враховуючи розмір заробітної плати відповідача, встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2013 рік, суд доходить висновку, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, на утримання його сина, який продовжує навчання, підлягають зменшенню до 1/6 частини всіх його доходів.

На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 182, 199, 200, 202 СК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 174, 212-215, 367 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 1970 року народження, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини всіх доходів відповідача щомісячно до досягнення сином двадцяти трьох років або закінчення навчання, починаючи з травня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області, код ОКПО отримувача 37800278, банк отримувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31219206700051, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу Лисичанський міський суд Луганської області, код ЄДРПОУ 05381343.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Лисичанський міський суд апеляційної скарги у десятиденний строк з моменту його проголошення, а особами, що брали участь у справі, але не були присутні при його проголошенні, рішення може бути оскаржене в тому самому порядку та в той самий строк з моменту отримання його копії.

Суддя: С.В. Томчишен