Постанова № 32224007, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5017/102/2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях"на постановувід 28.02.2013Одеського апеляційного господарського суду у справі господарського суду Одеської області №5017/102/2012за позовом Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп"пророзірвання договору, зобов'язання повернути майно та стягнення 859009,48 грн., за участю представників: позивача - Зелінська Л.М.відповідача -не з'явилисьГенеральної прокуратури -Романов Р.О. (посв. №014714)ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.12.2012 у справі №5017/102/2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Власова С.Г., судді Никифорчук М.І., Рога Н.В.) задоволені уточнені позовні вимоги Дунайського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп" (далі - відповідач): зобов'язано відповідача повернути позивачеві земкараван, до складу якого входять: багаточерпаковий земснаряд "Майкан", самовідвізна дизельна шаланда "Дунайська-601", самовідвізна дизельна шаланда "Дунайська-602", стягнено з відповідача 859009,48 грн., в т.ч. 674417,53 грн. заборгованості зі сплати фрахтової ставки за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, 92395,20 грн. інфляційних втрат, 39633,58 грн. 3% річних та 52563,17 грн. заборгованості зі оплати фрахту за січень, лютий 2012 року. В частині позовних вимог щодо розірвання договору №60/09 від 03.09.2009 бербоут-чартерного фрахтування земкаравану "Майкан", укладеного між Державним підприємством водних шляхів "Устьдунайводшлях" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп", провадження у справі припинено.

Одеський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 28.02.2013 (колегія суддів у складі головуючого судді Мишкіної М.А., суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.) рішення у справі скасував частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп" повернути Державному підприємству водних шляхів "Устьдунайводшлях" земкараван, до складу якого входять: багаточерпаковий земснаряд "Майкан", самовідвізна дизельна шаланда "Дунайська-601", самовідвізна дизельна шаланда "Дунайська-602".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп" до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 11010 грн.

В частині позовних вимог, щодо розірвання договору №60/09 від 03.09.2009 бербоут-чартерного фрахтування земкаравану "Майкан", укладеного між Державним підприємством водних шляхів "Устьдунайводшлях" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп", провадження у справі припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити".

Позивач з постановою суду апеляційної інстанції у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість, рішення місцевого господарського суду залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 47, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції не прийнято до уваги, що підставою для не нарахування відповідачеві фрахтової ставки в період з 09.09.2009 по 08.12.2009 є здійснення ним класифікаційного ремонту всього земкаравану "Майкан", а не лише однієї його одиниці. Також зазначає, що частина грошових коштів з суми 450000 грн., перерахованих відповідачем за фрахт земкаравану "Майкан" за лютий - квітень 2012 року, не може бути зарахована для оплати непогашеної заборгованості в сумі 52563,17 грн. за січень 2012 року.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2013.

Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників позивача та Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 03.09.2009 між Державним підприємством водних шляхів "Устьдунайводшлях" (судновласник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп" (бербоут-чартерний фрахтувальник) укладено договір №60/09 бербоут-чартерного фрахтування земкаравану "Майкан", за умовами якого судновласником передано у фрахт судна "Майкан", "Дунайская-601" та "Дунайская-602", терміном на 24 місяці з подальшою його пролонгацією на 36 місяців.

Згідно додаткових умов (статей) до договору бербоут-чартера від 03.09.2009 №60/09, земкараван надається у чартер на умовах "як є, де є" (пункт 1); для введення земкаравану "Майкан" в експлуатацію фрахтувальник згідно вимог Регістру судноплавства України проводить класифікаційний ремонт земкарвана. Ремонт земкаравану, установка технічного обладнання здійснюється за рахунок фрахтувальника за погодженням із судновласником, без пред'явлення з боку фрахтувальника до судновласника будь-яких претензій по відшкодуванню витрачених коштів (пункт 3); під час проведення ремонту фрахтова ставка не нараховується та не сплачується, а фактично витрачений час на ремонт (із врахуванням періоду отримання класифікаційного свідоцтва РСУ), додається до строку дії чартера, вказаному в боксі 21 (тобто 24 місяці+12+12+12 місяців). Моментом початку нарахування фрахтової ставки є дата підписання акта виходу земкаравану з ремонту або дата отримання класифікаційних свідоцтв РСУ на судна, але не більш ніж 90 діб з моменту підписання акта приймання-передачі земкаравану в чартер. Ремонтна відомість та вартість ремонту мають бути підтверджені судновласником та проводиться під його технічним контролем (пункт 4); фрахтувальник зобов'язується проводити оплату по чартеру у розмірі, вказаному в боксі 22 (927дол.США на добу), на рахунок за вказівкою судновласника, авансом не пізніше 15 числа поточного місяця протягом строку дії договору, у спосіб, вказаний у боксі 25 (Українська гривня, банківський переказ) (пункт 9); після введення судна в експлуатацію фрахтувальник зобов'язаний надати судновласнику підтверджуючі документи стосовно проведеного ремонту та його оплати, ремонт має проводитись під технічним контролем судновласника (частина 2 пункту 11); судновласник має право на дострокове розірвання даного договору в односторонньому порядку без компенсації з свого боку витрат фрахтувальника у наступних випадках:

- не оплати фрахтової ставки на протязі одного місяця;

- не проведення необхідних ремонтів судна, або їх проведення без згоди і нагляду судновласника (пункт 13).

На виконання умов договору, 08.09.2009 між сторонами оформлений та підписаний акт приймання-передачі земснаряду "Майкан" у бербоут-чартер згідно договору №60/09 від 03.09.2009.

Крім того, згідно актів приймання-передачі від 08.10.2009 та від 10.10.2009 фрахтувальнику також були передані самовідвізна дизельна шаланда "Дунайська-601" та самовідвізна дизельна шаланда "Дунайська-602".

Додатковою угодою від 01.09.2011 сторонами внесені зміни до договору, а саме: фрахтова ставка збільшена на 10%, строк дії договору продовжено на 12 місяців, з першого опціону згідно бокса 21 частини 1 договору (тобто до 03.09.2012).

На виконання листа Дунайської транспортної прокуратури від 28.01.2011 №16/294- вих.11, провідним контролером-ревізором об'єднаного Ізмаїльського КРВ Чебановою Л.М. проведена спільна перевірка в Державному підприємстві водних шляхів "Устьдунайводшлях", в результаті якої встановлено порушення відповідачем умов договору в частині надання підтверджуючого пакету документів по проведеному ремонту судна "Майкан", внаслідок чого державне підприємство недоотримало доход від плати за фрахт по земкаравану "Майкан" за період з 09.09.2009 по 08.12.2009 у загальній сумі 674417,53 грн.

Листом від 29.09.2011 № 696-5 Державне підприємство водних шляхів "Устьдунайводшлях" звернулось до Дунайського транспортного прокурора з проханням заявити позовну заяву в інтересах держави в особі судновласника про розірвання договору бербоут-чартеру від 03.09.2009 №60/09 у зв'язку з невиконанням фрахтувальником умов зазначеного договору щодо надання відомостей відносно проведення ремонту земкаравану "Майкан" та щодо своєчасної та в повному обсязі сплати фрахтової ставки.

Вказані обставини стали підставою для звернення Дунайського транспортного прокурора до господарського суду з даним позовними вимогами, які неодноразово уточнювалися та в кінцевому результаті зводились до необхідності господарським судом припинення провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору бербоут-чартерного фрахтування у зв'язку з закінченням терміну дії договору, зобов'язання відповідача повернути позивачеві судна "Майкан", "Дунайська-601" та "Дунайська-602", стягнення 674417,53 грн. заборгованості зі сплати фрахту за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, 92395,20 грн. інфляційних втрат, 39633,58 грн. 3% річних та 52563,17 грн. заборгованості зі сплати фрахту за січень, лютий 2012р.

Вирішуючи спір у справі в частині позовних вимог про розірвання договору, суди попередніх інстанцій дійшли однакових висновків, що закінчення строку дії договору після порушення провадження у справі свідчить про відсутність предмету спору в цій частині, що згідно з п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження у справі.

Крім того, апеляційний господарський суд також погодився з висновками місцевого господарського суду щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог про зобов'язання повернення земкаравану "Майкан" у зв'язку з закінченням договору бербоут-чартеру від 03.09.2009 №60/09.

Колегія суддів враховує, що судові акти попередніх інстанцій в цих частинах не є предметом касаційного оскарження.

Втім, щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 674417,53 грн. заборгованості зі сплати фрахту за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, 92395,20 грн. інфляційних втрат, 39633,58 грн. 3% річних та 52563,17 грн. заборгованості зі сплати фрахту за січень, лютий 2012р., суди дійшли прямо протилежних висновків.

Так, місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в цій частині, виходив з того, що матеріалами справи належним чином підтверджено експлуатацію відповідачем суден "Дунайська-601" та "Дунайська-602" у період з 09.09.2009 по 08.12.2009, а тому, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача відносно стягнення заборгованості зі сплати фрахтової ставки за вказаний період та нарахування на цю суму інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, господарський суд також вказав про законність вимоги позивача щодо стягнення 52563,17 грн. заборгованості з оплати фрахту за січень-лютий 2012р.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення в цій частині і відмовляючи в позові, виходив з того, що умовами договору бербоут-чартера №60/09 з додатковими умовами (статтями) не передбачено виникнення зобов'язання фрахтувальника оплатити фрахт за період ремонту судна у разі, якщо він порушив зобов'язання щодо підтвердження вартості проведеного ремонту шляхом подання відповідних документів та проведення ремонту під технічним наглядом судновласника, оскільки єдиною санкцією, визначеною умовами договору за вказане порушення, є його дострокове розірвання. Також зазначив про відсутність у визначених сторонами умовах договору обмежень щодо користування фрахтувальником двома самовідвізними шаландами під час здійснення відповідачем ремонту функціонально провідного судна у каравані - земснаряду "Майкан", а тому дійшов висновку про безпідставність позовних вимог відносно стягнення фрахтової ставки за період, що не перевищує 90 днів (з 09.09.2009 по 08.12.2009), в якому фрахтувальник від такої сплати був звільнений на підставі п. 4 додаткових умов (статей) до договору бербоут-чартера від 03.09.2009 №60/09. Крім того, апеляційний господарський суд встановив, що частина грошових коштів з суми 450000 грн., перерахованих відповідачем за фрахт земкаравану "Майкан" за лютий - квітень 2012 року, перекриває заборгованість в сумі 52563,17 грн., пред'явлену позивачем до стягнення за січень-лютий 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача фрахтової ставки у період вересень-грудень 2009 року, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Згідно ст. 207 Кодексу торговельного мореплавства України судновласник зобов'язаний передати судно фрахтувальнику в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором чартеру (фрахтування) судна на певний час.

Відповідно до ст. 212 Кодексу торговельного мореплавства України фрахтувальник сплачує судновласнику фрахт у порядку і терміни, передбачені договором чартеру (фрахтування) судна на певний час. Він звільняється від сплати фрахту і витрат щодо судна за час, протягом якого судно було непридатне для експлуатації внаслідок неморехідного стану, за винятком випадків, коли непридатність судна настала з вини фрахтувальника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, земснаряд "Майкан" потребував класифікаційного ремонту, строк дії класифікаційного свідоцтва РСУ закінчувався 30.09.2009, відтак, безпосередньо після приймання земснаряду "Майкан" у бербоут-чартер це судно було поставлено на ремонт, що підтверджується матеріалами справи (акт приймання-передачі земснаряду "Майкан", виписка по земснаряду "Майкан" з 01.09.2009 по 31.12.2011, підписана його капітаном, відповідно до якої з 01.09.2009 по 16.03.2010 земснаряд знаходився на ремонті).

Вказані обставини також підтверджуються договором №1 на ремонт земснаряду "Майкан", відповідно до умов якого Приватне підприємство "Сенсус" у встановлений цим договором строк зобов'язано виконати роботи по ремонту земснаряду "Майкан" у обсязі, визначеному Товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморінвестгруп". Виконання цих робіт на загальну суму 7099091,99 грн. підтверджується актом №03/2010 від 30.04.2010.

Водночас, згідно виписок капітанів по роботі самовідвізних дизельних шаланд "Дунайская-601" та "Дунайская-602" з 01.09.2009 по 31.12.2011, відносно цих суден також проводився ремонт в різні періоди часу, що підтверджується копіями договорів, відомостей по ремонту, платіжними дорученнями по оплаті ремонтних робіт, наявних в матеріалах справи.

Зазначені вище обставини свідчать про часткове виконання відповідачем п. 3 додаткових умов (статей) до договору бербоут-чартера від 03.09.2009 №60/09 та порушення ним вимог лише щодо надання вказаної інформації судновласнику. При цьому, як вірно зазначив апеляційний господарський суд, наслідком такого порушення, відповідно до додаткових умов (статей) до договору бербоут-чартера від 03.09.2009 №60/09, може бути розірвання договору судновласником в односторонньому порядку без компенсації витрат фрахтувальника, втім, не стягнення з нього фрахтової ставки, що встановлена для всього земкаравану.

Отже, враховуючи встановлення господарськими судами попередніх інстанцій лише часткового невиконання відповідачем умов п. 3 додаткових умов (статей) до договору бербоут-чартера від 03.09.2009 №60/09 щодо надання інформації про здійснення ремонту суден, відсутність у визначених сторонами умовах договору обмежень щодо окремого користування фрахтувальником самовідвізними шаландами під час здійснення відповідачем ремонту функціонально провідного судна у каравані - земснаряду "Майкан", а також умови п. 4 додаткових умов (статей), згідно з якими моментом початку нарахування фрахтової ставки є дата підписання акта виходу земкаравану з ремонту або дата отримання класифікаційних свідоцтв РСУ на судна, але не більш ніж 90 діб з моменту підписання акта приймання-передачі земкаравану в чартер, та фактичне отримання вказаних документів фрахтувальником пізніше граничного строку, передбаченого вказаними умовами, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про безпідставність заявлених позовних вимог відносно стягнення з відповідача 674417,53 грн. заборгованості зі сплати фрахту за період вересень-грудень 2009 року, у зв'язку з чим, правові підстави для стягнення нарахованих на цю суму інфляційних втрат та 3% річних також відсутні.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача фрахту за період січень-лютий 2012р. у сумі 52563,17 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рахунком №05 від 17.01.2012 позивач пред'явив до сплати відповідачеві фрахтову ставку за січень 2012р. у сумі 252563,17 грн., а рахунком № 17 від 16.02.2012 - фрахтову ставку за лютий 2012р. у сумі 236218,50 грн.

Згідно платіжного доручення №684 від 26.03.2012 відповідачем в рахунок погашення заборгованості за січень 2012р. сплачено 200000 грн., а платіжним дорученням №693 від 31.05.2012 в рахунок погашення заборгованості за лютий, березень, квітень 2012р. сплачено 450000 грн.

При цьому, враховуючи, що загальна сума, сплачена відповідачем за платіжними дорученнями №684 від 26.03.2012 та №693 від 31.05.2012, повністю погашає пред'явлену позивачем до стягнення заборгованість відповідача зі сплати фрахтової ставки за січень-лютий 2012р., а також, враховуючи відсутність документального підтвердження наявності як заборгованості фрахтувальника зі сплати фрахтової ставки за період березень - квітень 2012р., так і зазначення в багаточисленних уточненнях до позовних вимог необхідності стягнення такої заборгованості, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду, що на день прийняття судом першої інстанції рішення у справі, відповідачем повністю виконані зобов'язання з оплати фрахту за січень-лютий 2012 року, а, отже, підстав для стягнення суми 52563,17 грн. не вбачається.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов ґрунтовного висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача 674417,53 грн. заборгованості зі сплати фрахтової ставки за вересень, жовтень, листопад, грудень 2009 року, 92395,20 грн. інфляційних втрат, 39633,58 грн. 3% річних та 52563,17 грн. заборгованості з оплати фрахту за січень, лютий 2012 року, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені цим судом обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 1115, 1117 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 у справі господарського суду Одеської області №5017/102/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В.Грейц

Судді С.В.Бакуліна

О.І.Глос