Постанова № 32223926, 02.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 923/49/13-г

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого - суддів:Грейц К.В., Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства „Молодіжний житловий комплекс"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 923/49/13-ггосподарського судуОдеської областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПриватного акціонерного товариства „Молодіжний житловий комплекс"простягнення 62213,20 грнза участю представників: від позивача -ОСОБА_4від відповідача -не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.03.2013 (суддя - Немченко Л.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 (головуючий суддя - Головей В.М., судді - Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.), у справі № 923/49/13-г позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПрАТ „МЖК" на користь ФОП ОСОБА_4 заборгованість у сумі 62213,20 грн, а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1720,50 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та постановою, ПрАТ „МЖК" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі про відмову у позові повністю, посилаючись при цьому на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 32, 33, 34, 43 ГПК України, та неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 264 ЦК України.

26.06.2013 до Вищого господарського суду України надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач проти доводів касаційного оскарження заперечує та просить залишити в силі оскаржувані судові акти у даній справі.

У судове засідання 02.07.2013 з'явився лише представник позивача, представник відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 23.04.2008 між АТЗТ "Молодіжний житловий комплекс" (правонаступником якого є ПрАТ „МЖК") (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (підрядник) було укладено договір підряду в капітальному будівництві № 59, згідно з п. 1.1 якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався відповідно до проектної документації та умов цього договору на свій ризик, своїми силами і з своїх матеріалів виконати електромонтажні роботи в блок-секціях № 1, 2 у житловому будинку № 68 4-А ТМКР м. Херсона.

Відповідно до п. 8.1 договору замовник протягом 3 днів з дня підписання договору перераховує підряднику аванс на придбання матеріалів за погодженням сторін.

Вартість виконаних робіт за довідкою форми № КБ-3 оплачується в розмірі 95%. Сплату решти суми замовник провадить протягом 15 банківських днів після підписання акта робочої комісії по прийманню в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту (п. 8.2 договору).

Замовник підписує акти за формою № КБ-2в та довідки за формою № КБ-3 протягом 3-х днів з моменту їх надання підрядником за умови правильності їх оформлення, а також при наявності підтверджуючих документів (п. 8.3 договору).

Судами також встановлено, що наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується виконання позивачем протягом квітня - грудня 2008 року та прийняття відповідачем електромонтажних роботи на загальну суму 193213,20 грн.

Декларація ПрАТ "МЖК" про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області 28.01.2013, свідчить про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту.

Однак, відповідач взяте на себе грошове зобов'язання належним чином не виконав, вартість прийнятих підрядних робіт оплатив лише частково у сумі 131000,00 грн, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 62213,20 грн.

19.12.2012 року позивач пред'явив відповідачу вимогу № 2 про сплату вказаної суми заборгованості, яка була залишена останнім без задоволення.

Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 про стягнення з відповідача спірної суми заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарських судів попередніх інстанцій, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

З огляду на положення наведених норм та умови п. 8.2 договору, встановивши, що матеріалами справи підтверджується виконання позивачем у квітні - грудні 2008 року та прийняття відповідачем електромонтажних робіт на загальну суму 193213,20 грн, так само як і прийняття в експлуатацію 28.01.2013 закінченого будівництвом об'єкту, суди попередніх інстанцій, мотивовано зазначивши, що у відповідача виник обов'язок з оплати виконаних підрядних робіт у розмірі 100 % їх вартості за довідками форми № КБ-3, правомірно стягнули з ПрАТ „Молодіжний житловий комплекс" заборгованість у сумі 62213,20 грн, беручи до уваги здійснену замовником часткову сплату вартості електромонтажних робіт у сумі 131000,00 грн.

При цьому суди нижчих інстанцій, врахувавши наявність у матеріалах справи підписаних представниками сторін та скріплених їх печатками актів за формою № КБ-2в за квітень - грудень 2008 року, обґрунтовано відхилили посилання ПрАТ „МЖК" на акт від 16.06.2011, складений відповідачем в односторонньому порядку, у якому останній зазначив про відсутність електромонтажних робіт на об'єкті, з огляду на те, що даний акт у розумінні ст. 34 ГПК України не є належним та допустимим доказом невиконання позивачем обумовлених договором підрядних робіт.

Також господарський суд апеляційної інстанції мотивовано відхилив й посилання відповідача на договір підряду в капітальному будівництві № 113 від 19.10.2011, укладений з ПП „Партнер Строй Груп", і договір підряду в капітальному будівництві № 90 від 17.08.2011, укладений з ПП „Альянс-Строй", предметом яких є виконання електромонтажних робіт в житловому будинку № 68 4-А по пр. 200 років Херсона, адже аналіз умов останніх не дозволяє дійти беззаперечного висновку про те, що їх було укладено саме на виконання тих робіт, які, за твердженням відповідача, позивачем за договором № 59 від 23.04.2008 виконані не були.

Не спростовують наведених висновків й акти виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 за вересень та жовтень 2011 року, оскільки свідчать лише про виконання ПП „Партнер Строй Груп" і ПП „Альянс-Строй" та прийняття відповідачем обумовлених вищевказаними договорами електромонтажних робіт.

Стосовно заяви відповідача про застосування позовної давності до вимоги про стягнення 62213,20 грн заборгованості колегія суддів зазначає, що оскільки позовна заява була подана ФОП ОСОБА_4 15.01.2013, у той час як наявною у матеріалах справи банківською випискою (а. с. - 39) підтверджується перерахування відповідачем 19.03.2010 позивачу 3000,00 грн з призначенням платежу "сплата за виконані БРМ згідно угоди № 59 від 23.04.2008", суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що такі дії свідчать про визнання відповідачем свого боргу за спірним договором та у розумінні ст. 264 ЦК України мають своїм наслідком переривання строку позовної давності, після чого його перебіг починається заново, а відтак правомірно вказали про відсутність підстав для відмови у позові у зв'язку зі спливом позовної давності.

Крім того, оскільки згідно з умовами п. 8.2 договору 5 % від вартості виконаних підрядних робіт мали бути сплачені замовником протягом 15 банківських днів лише після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, то підстави вважати законодавчо визначений строк позовної давності до вимоги про стягнення цих 5 % вартості робіт таким, що сплинув, відсутні.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги ПрАТ „Молодіжний житловий комплекс" та скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі господарського суду Одеської області № 923/49/13-г.

В силу ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Молодіжний житловий комплекс" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі господарського суду Одеської області № 923/49/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Поляк