Ухвала суду № 3222332, 23.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-10241/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“23”лютого 2009року                                                                                            м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів:  Карася О.В., Степашка О.І., Сергейчука О.А., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2007р.та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 березня 2007р.

у справі № 2-27/14066-2006А

за позовом Приватного підприємства „Кримснабсервіс“ (надалі - ПП„Кримснабсервіс“)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі в Автономній Республіці Крим (надалі – ДПІ у м.Сімферополі)

третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю „Інкотекс“ (надалі – ТОВ „Інкотекс“)

про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень, -

встановив:

У серпні 2006 рокупозивач звернувся догосподарського суду Автономної Республіки Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Сімферополі від 15.08.2006р. №0010692301/0, №0010702301/0. Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають  обставина справи, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення які прийняті на підставі цих висновків є неправомірними.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2007р., залишеною без змінухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 березня 2007р.позов задоволено. Визнано нечинними оскаржувані податкові повідомлення-рішення та стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП „Кримснабсервіс“ 3,40грн. державного мита.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що на часякий було досліджено податковим органом, контрагент позивача - ТОВ „Інкотекс“ було правоздатним для здійснення господарської діяльності, томупозивач правомірно включив до складу валових витрат суми по придбанню продуктів харчування, а також для формування податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у м. Сімферополі звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

В період з 21.01.2005р. по 01.02.2005р. контролюючим органом проведено комплексну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 22.09.2003р. по 31.12.2004р., про що складено акт №61/23-8/32637823 від 01.02.2005р.. Під час даної перевірки з боку позивача не було встановлено порушень.

В подальшому, контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку ПП„Кримснабсервіс“ з питань взаємовідносин з ТОВ „Інкотекс“ в період з червня 2004р. по грудень 2004р., про що складено акт №4578/23-6/32637823 від07.08.2006р..

Документальною перевіркою, зокрема, встановлені наступні порушення:

- п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.5.5 п.7.5, п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, а саме занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за листопад 2003р.;

- п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“, а саме занижено податкове зобов’язання з податку на прибуток.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення: №0010692301/0 від 15.08.2006 року, відповідно до якого було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 192359,00грн., в якому основний платіж складає  128226,00грн., та штрафні (фінансові) санкції у сумі 64133,00грн.; та №0010701201/0 в якому визначено зобов’язання з податку на прибуток в сумі 240450,00грн., у т.ч. основний платіж 160300,00грн., штрафні (фінансові) санкції 80150,00грн..

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовуються тим, що рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 05.11.2004р. визнано недійсними статут та установчий договір ТОВ „Інкотекс“ з моменту державної реєстрації підприємства, та визнано недійсним свідоцтво платника ПДВ зазначеного контрагента позивача. На підставі цих обставин податковий орган стверджує, що в господарських операціях між позивачем та ТОВ „Інкотекс“ документи податкового та бухгалтерського обліку не дають права позивачу на віднесення понесених витрат з придбання товару у цього постачальника до складу валових витрат, і не є підтвердженням податкового кредиту позивача за цими господарськими операціями.

Відповідно до п.9.8 Закону України «Про податок на додану вартість» - реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

На момент  здійснення господарських відносин між позивачем та ТОВ „Інкотекс“, а також на час складання податкових накладних що включені позивачем до податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ,  ТОВ „Інкотекс“було зареєстровано як суб’єкт підприємницької діяльності та платник ПДВ.

Крім того, слід зазначити, що дату виникнення права платнику податку на податковий кредит регулюють лише положення п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що датою виникнення платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Тобто, податкова накладна є підставою для віднесення сум ПДВ для визначення податкового кредиту.

Згідно з Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств“ валові витрати підприємства та обігу - сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3-5.7 цієї статті.

Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств“ встановлено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Доводів щодо не підтвердження валових витрат позивача відповідними розрахунковими документами податковий орган не привів.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судові рішення попередніх судових інстанцій були прийняті у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим– залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 березня 2007року– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

         Секретар                                                                                                          Прудка О.В.