Ухвала суду № 32222058, 01.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 р.Справа № 816/1487/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 816/1487/13-а

за позовом прокурора Гадяцького району Полтавської області в інтересах Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, прокурор Гадяцького району Полтавської області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби МДПІ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача суму податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 120 506, 19 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року позовні вимоги прокурора Гадяцького району в інтересах Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової задоволено частково.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 кошти на погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 120506 грн. 19 коп. на р/р 33216801700033, код 37937713, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Гадяцька МДПІ надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач, представник відповідача та представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 значиться податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 120506,19 грн., що виник з наступних обставин.

Гадяцькою МДПІ в період з 19 лютого 2009 року по 12 березня 2009 року проведено виїзну планову перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки № 202/1701/НОМЕР_1 від 16 березня 2009 року.

На підставі акта перевірки № 202/1701/НОМЕР_1 від 16 березня 2009 року Гадяцькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2009 року № 0001941701/0/317 на суму 131272,75 грн.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось відповідачем в частині донарахування останньому податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за ІІІ квартал 2008 року в розмірі 120881,50 грн. судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено: податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2009 року № 0001941701/0/317 - скасовано в частині донарахування підприємцю податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за ІІІ квартал 2008 року в розмірі 120881,50 грн. Постановою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2012 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 липня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2010 року - скасовано, а податкове повідомлення-рішення від 26 березня 2009 року № 0001941701/0/317 визнано правомірним.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 коштів на погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 120506 грн. 19 коп., оскільки станом на час розгляду справи податковий борг до бюджету відповідачем у добровільному порядку не сплачений.

Судове рішення мотивовано і тим, що в порушення черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, що визначена пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, одночасно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу за рахунок всіх його активів, в тому числі і коштів. Чинним законодавством податковому органу надано право звертатись до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, а в разі недостатності коштів на рахунках, звертатись до суду за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Встановленим є факт, що за відповідачем значиться податковий борг з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 120506,19 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання приписів статті 59 Податкового кодексу України Гадяцькою МДПІ винесено податкову вимогу № 1 від 04 січня 2013 року, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 120 506, 19 грн., що вручена відповідачу 11 січня 2013 року (а.с. 43).

Відповідно до п.п. 20.1.18, п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. 95.1 та 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень.

Приписами пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється для виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Проте, позивачем в порушення вказаної черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, що визначена пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, одночасно заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми податкового боргу за рахунок всіх його активів, в тому числі і коштів.

Враховуючи зазначені приписи Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог прокурора Гадяцького району в інтересах Гадяцької МДПІ в частині стягнення з відповідача коштів в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 120506,19 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано доказів погашення у добровільному порядку суми податкового боргу, як і не надано доказів відсутності обов'язку сплачувати узгоджене податкове зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст. 60 КАС України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Оскільки на момент подання адміністративного позову до суду відповідачем не сплачено суму податкового боргу в розмірі 120 506,19 грн., що свідчить про невиконання останнім податкового обов'язку, передбаченого ст.ст.36-38 Податкового кодексу України та порушення інтересів держави, тому з метою захисту інтересів держави, в межах повноважень, прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2013р. по справі № 816/1487/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Калитка О. М. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.