Рішення № 32221567, 05.07.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4886/13-ц

2-о/639/73/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Труханович В.В.

за участю секретаря - Черненко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду у Жовтневому районі м. Харкова про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, в якій просив суд встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належить трудова книжка, виписана на ОСОБА_1, 1953 року народження.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що починаючи 05.07.1970 року почав працювати у радгоспі ім. К. Лібкнехта, де йому було видано трудову книжку 04.10.1973 року.

Заявник вказує, що при оформленні трудової книжку була допущенна помилка в написанні його прізвища.

З метою оформлення пенсії за віком заявник звернувся до УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, але при перевірці документів було виявлено розбіжність в написанні його прізвища, а саме у трудовій книжці його прізвище зазначено російською мовою як «ОСОБА_1», у зв'язку з цим заявнику і було відмовлено у постановці на облік до пенсійного фонду.

У зв'язку з тим, що встановлення даного факту необхідно для оформлення пенсії за віком, заявник і звернувся до суду з даною заявою.

Заявник в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд задовольнити його заяву.

Представник заінтересованої особи, УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо встановлення факту не має.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що заявлені вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 17.06.1953 року. (а.с. 9)

В даному свідоцтві прізвище заявника зазначено російською мовою як «ОСОБА_1».

04 жовтня 1973 року ОСОБА_1 було видано трудову книжку, де його прізвище було зазначено російською мовою як «ОСОБА_1», а дата народження - 1953 рік. На першій сторінці трудової книжки міститься відмітка про виправлення прізвища «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1» на підставі паспорту. (а.с. 4-8)

12 лютого 1983 року заявнику було видано свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2, де його прізвище зазначено російською мовою як «ОСОБА_1», дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 12)

16 листопада 2002 року заявнику було видано паспорт серії НОМЕР_3, в якому його прізвище зазначеного українською мовою як «ОСОБА_1», дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 10)

11 травня 2006 року ОСОБА_1 одержав ідентифікаційний номер, в даній картці його прізвище зазначено українською мовою як «ОСОБА_1». (а.с. 11)

Отже, як вбачається із наданих заявником копій документів, при заповненні трудової книжки було допущено описку в написанні прізвища ОСОБА_1, а саме: помилково зазначено його прізвище російською мовою як «ОСОБА_1».

Згідно із ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті, передбачено п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦПК України заявник у своїй заяві зобов'язаний зазначити який факт він просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

За положеннями ч. 1 ст. 234 ЦПК у порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відтак, судом достовірно встановлено, що встановлення даного факту необхідно ОСОБА_1 для оформлення пенсії за віком. З наданих суду копій документів чітко вбачається дата народження та правильне написання прізвища ОСОБА_1, як російською, так і українською мовами, а тому, суд дійшов висновку про наявність зазначених у положеннях ст. 234, 258 ЦПК України підстав для встановлення даного факту, та задоволення заяви ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 11, 15, 60, 208-210, 212-215, 234, 235, 256, 258, 259 ЦПК України, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду у Жовтневому районі м. Харкова про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити, що трудова книжка, яка видана Радгоспом ім. К. Лібкнехта Богодухівського району Харківської області 04.10.1973 року на ім'я «ОСОБА_1», 1953 року народження, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В.В. Труханович